Постанова № 75559131, 26.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/46/18Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Нікітін Р.В. (за довіреністю),

від відповідача - Очерідник Т.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Багатопрофільного фермерського господарства «НІКА»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 07 березня 2018 року

за позовом Багатопрофільного фермерського господарства «НІКА»

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання недійсним наказу зобов'язання укладення договору оренди землі на новий строк

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2018 року Багатопрофільне фермерське господарство «НІКА» (далі - БФГ «НІКА», позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач) про визнання недійсним наказу № 21-2172/18-17-СГ від 28.11.2017 року та зобов'язання відповідача укласти (поновити) із позивачем договір земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташований за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічевського району Херсонської області строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік.

Позов обґрунтований тим, що 05.10.2007 року БФГ «НІКА» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області загальною площею 35,95 Га (рілля), строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк. На реалізацію вказаного договору, позивач звернулося до відповідача як розпорядника земельної ділянки, із повідомленням-вимогою про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, а саме на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки землі із додаванням проекту нового договору та доказами відсутності заборгованості із орендної плати. Проте, відповідач відмовив позивачу у продовженні договору оренди земельної ділянки, з підстав порушення позивачем умов договору в частині перегляду один раз на рік орендної плати за користування земельною ділянкою. При цьому відповідач посилався на направлення позивачу 28.01.2016 року листа з пропозицією звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області для пролонгації договору оренди земельної ділянки та перегляду розміру орендної плати. Однак, позивач зазначає, що вказаний лист відповідача він не отримував. Натомість позивач своїми листами повідомив Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про намір скористатися своїм першочерговим правом на оренду земельної ділянки та прийняти умови відповідача щодо розміру орендної плати в разі незгоди із умовами, запропонованими позивачем. Відповіді на ці звернення, як пояснює представник позивача, БФГ «НІКА» не отримані. У подальшому, позивачу стало відомо про винесення Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області наказу № 21-5172/18-17-СГ від 28.11.2017 року, відповідно до якого відповідачем прийнято рішення припинити із 27.11.2017 право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35, 9523 га. Позивач вважає, що зазначений наказ відповідача є недійсним, а відмова в укладенні договору оренди на новий строк протиправна.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.03.2018 (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні позову БФГ «НІКА» - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що переважне право позивача на укладання договору оренди на новий строк на даний час не порушене, а оскаржуваний наказ відповідача № 21-5172/18-17-СГ від 28.11.2017 прийнято відповідно вимогам чинного законодавства та компетенції Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду БФГ «НІКА» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скаргу обґрунтована тим, що суд неправильно оцінив фактичні обставини справи встановивши, що підставою для винесення відповідачем оскаржуваного наказу № 21-5172/18-17-СГ від 28.11.2017 є непогодження сторонами істотних умов договору, зокрема щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та порушення позивачем, на думку відповідача, пункту 12 договору оренди землі щодо перегляду щороку розміру орендної плати. Апелянт вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області був прийнятий за надуманими підставами, яких фактично не існує, внаслідок чого він підлягає визнанню недійсним, оскільки підстав для його прийняття за викладеними в ньому мотивами не існувало і не існує, про що суд зробив правильний висновок, але не надав цьому факту належної оцінки, відхиливши вимогу позивача про визнання зазначеного наказу недійсним.

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції констатував наявність у позивача переважного права, зауваживши, що воно в подальшому може бути реалізоване під час проведення земельного аукціону. Проте, на думку апелянта, під час аукціону реалізація переважного права унеможливлюється, оскільки за правилами проведення земельних торгів, викладених в статті 137 Земельного кодексу України, визначення ціни відбувається шляхом прийняття пропозицій від учасників та подальшим збільшенням ціни на крок аукціону і переможцем визнається особа, яка запропонувала найбільшу ціну, що унеможливлює одночасну пропозицію рівних умов декількома учасниками, а частина 19 цієї статті, встановлюючи порядок визначення переможця аукціону при наявності одночасно рівних пропозиції, зобов'язує ліцитатора збільшувати ціну та обирати лише одного переможця, який пропонуватиме найвищу ціну. При цьому порядок проведення аукціону не передбачає можливість врахування наявності переважного права попереднього орендаря. Натомість апелянт відзначає, що положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» не мають відсилочних положень або умов реалізації переважного права в майбутньому або через деякий час, натомість встановлюючи конкретні строки повідомлення орендодавця та прийняття ним відповідних рішень, встановлюючи, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 15.05.2018 судова колегія у складі: головуючий суддя - Головей В.М., судді: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 30.05.2018.

22.05.2018 до суду від відповідача по електронній пошті надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання 30.05.2018 об 11:30 у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області.

У зв'язку із відсутністю в приміщенні Господарського суду Херсонської області вільного залу судових засідань обладнаного системою відеоконференцзв'язку 30.05.2018 об 11:30 год., судова колегія задовольнила клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте розгляд справи перенесла на іншу дату, а саме, на 12.06.2018 року об 11:30 год.

25.05.2018 до суду апеляційної інстанції від Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення господарського суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з перебуванням суддя-учасник колегії Савицький Я.Ф. з 10.06.2018 по 12.06.2018 та 23.06.2018 по 25.06.2018 у відрядженні, розгляд справи було переназначено на 25.06.2018 та на 11.07.2018, про що сторони були повідомлені ухвалами суду від 04.06.2018 та 20.06.2018, відповідно.

У зв'язку з перебуванням суддів-учасників колегії Разюк Г.П. та Савицького Я.Ф. у відрядженні, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №786 від 10.09.2018 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 сформовано новий склад колегії, а саме: головуючий суддя - Головей В.М., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.

В судовому засіданні 11.07.2018 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.07.2018 надала пояснення, в яких просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін судова колегія оголосила перерву до 26.07.2018.

В судовому засіданні 26.07.2018 представники сторін підтримали пояснення, які були надані в судовому засіданні 11.07.2018.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України апеляційний господарський суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, 05.10.2007 між БФГ «НІКА» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області загальною площею 35, 95 Га (рілля). Договір зареєстрований у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2007 № 4АА001971-040772000003 (а.с. 18-22).

Відповідно до п. 8 договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію (а.с. 18).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 Договору).

Отже, між сторонами виникли земельні відносини, які ґрунтуються на договорі оренди землі, регулюються земельним законодавством з питань оренди земель державної та комунальної власності, цивільним та господарським законодавством України, зокрема щодо внесення змін до діючого договору оренди та заміни сторони у зобов'язанні.

На підставі змін в законодавстві цивільні права та обов'язки за цим договором перейшли від Генічеської районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об'єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

Згідно вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким органом на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Позивачем на адресу відповідача спрямовано заяву про встановлення розміру орендної плати у 4 % від нормативної грошової оцінки землі та продовження строку дії договору ще на 10 років (а.с. 23). До заяви додано проект договору оренди земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру та довідка з Генічеської ОДПІ про відсутність заборгованості по орендній платі. Зазначені документи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 29.09.2017 року (а.с. 24-33).

В відповіді Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 03.11.2017 повідомлено позивача, що листом від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 позивачу запропоновано звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області для пролонгації договору та перегляду розміру орендної плати. Враховуючи, що позивачем не переглянуто розмір орендної плати, порушено умови договору оренди землі встановлені пунктом 8, 12 та порядок пролонгації договірних правовідносин, відповідач інформував позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі та припинив дію договору з 27.11.2017 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Повідомлялося, що про припинення договору оренди землі буде видано відповідний наказ (а.с. 34).

14.11.2017 відповідач отримав від позивача лист, в якому останній стверджував про належне виконання ним умов договору та вказував на те, що лист відповідача від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 він не отримав. Також, позивач повторно клопотав про продовження строку дії договору на 10 років на умовах, передбачених законодавством України - тобто, на умовах, які, як пояснив представник позивача, мав запропонувати орендодавець.

Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області відповіді на пропозиції орендаря від 14.11.2017 не надано.

В свою чергу відповідачем видано наказ від 28.11.2017 за № 21-5172/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки» (а.с. 39), відповідно до якого приписано: припинити з 27.11.2017 право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35, 9523 га, в тому числі ріллі 35, 9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), надане БФГ «НІКА», посвідчене договором оренди землі від 26.11.2007 № 4АА001971-040772000003, розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено; повернуто спірну земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2172/18-17-СГ від 28.11.2017 року, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України зазначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. При цьому, згідно норм ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так, наказ від 28.11.2017 № 21-5172/18-17-СГ про припинення права оренди земельної ділянки відповідач прийняв на підставі непогодження сторонами істотних умов договору, зокрема щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме пункту 12 договору оренди землі щодо перегляду щороку розміру орендної плати за землю.

Відповідач зазначає, що направляв простою кореспонденцією без рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу позивача лист від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 про перегляд орендної плати та строку дії договору оренди землі, який позивач без відповіді, у зв'язку з чим у подальшому дана підстава послугувала підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 28.11.2017.

Проте, судова колегія зазначає, що позивач неодноразово зазначав, що лист відповідача від 28.01.2016 не отримував, крім цього, також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання позивачем вказаного листа. Відповідачем не надано доказів відправлення вказаного листа позивачу. Крім того із пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що такі докази відсутні.

Судова колегія не вважає належним доказом отримання листа від 28.01.2016 позивачем, відмітку на листі «отримав 02.02.2016 - Лазарук», оскільки відповідачем не доведено, що дана особа має відношення до БФГ «НІКА».

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач належно виконував умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати, що підтверджується довідкою Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 04.04.2017 №578/21-10-12-402, в якій зазначено, що заборгованість БФГ «НІКА» по договору оренди земельної ділянки площею 35,95 га на території Партизанської селищної ради станом на 04.04.2017 року - відсутня.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що наказ відповідача 28.11.2017 № 21-5172/18-17-СГ було прийнято без достатніх правових підстав, оскільки відповідачем не доведено, що позивач неналежно виконував умови договору, у зв'язку з чим, останній підлягає визнанню недійсним, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги БФГ «НІКА» в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання укладення договору оренди землі на новий строк, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, в розумний строк.

У відповідності до ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено іншу правову підставу, яка полягає в наступному: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Отже, якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч.1-ч.5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», проте як вбачається з матеріалів справи, позивач до заяви, з якою звернувся до відповідача, надав не проект додаткової угоди до договору оренди, як того вимагає положення статті 33 Закону України, а проект Договору оренди земельної ділянки та в позовній заяві БФГ «Ніка» просить зобов'язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, а не визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Відповідно до приписів статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статей 641 - 642 вказаного кодексу визначено порядок пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, що має наслідком відмову у задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач має право звернутись до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Враховуючи встановлені в ході апеляційного перегляду обставини, колегія суддів зазначає, що попри вірний висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині вимог про зобов'язання укладення договору оренди землі на новий строк, мотиви, з яких такий висновок було зроблено не відповідають обставинам справи та не узгоджуються з нормами матеріального права щодо застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у зв'язку з чим, мотивувальна частина рішення Господарського суду Херсонської області від 07.03.2018 підлягає зміні .

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Багатопрофільного фермерського господарства «НІКА» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 07 березня 2018 року скасувати частково.

Позовні вимоги Багатопрофільного фермерського господарства «НІКА» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу зобов'язання укладення договору оренди землі на новий строк - задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-5172/18-17-СГ від 28.11.2017.

В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 07 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Діброва Г.І.

Принцевська Н.М.