Постанова № 75558942, 26.07.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 справа № 905/1930/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді: секретар судового засідання за участю представників: від апелянта від позивача від відповідача від ВДВС Дучал Н.М. Мартюхіна Н.О., Склярук О.І. Рудик Т.С. не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018 (підписана 27.04.2018)за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м.Київ №11/04-ск від 11.04.2018 р. до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання незаконної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії у справі№905/1930/17 (суддя Курило Г.Є.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м.Київдо відповідача:Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Покровськ Донецької областіпростягнення 33 260 372,38 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою вих.№11/04-ск від 11.04.2018 на дії Державної виконавчої служби, якою просив: визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича та зобов'язати його вчинити певні дії в межах виконавчого провадження №56041382, а саме: прийняти постанову про накладення арешту на грошові кошти ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що містяться в банках або інших фінансових установах; надіслати до відповідних банківських установ, де відкриті рахунки ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», запити про наявність залишків на рахунках; у разі наявності грошових коштів на рахунках ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів; кожні два тижні здійснювати перевірку майнового стану ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» шляхом подання відповідних запитів, вимог, заяв до податкових органів, органів доходів і зборів, інших державних органів; у разі виявлення нових відкритих рахунків ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - накласти арешт на грошові кошти, що містяться на цих рахунках; накласти арешт на все виявлене майно ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та оголосити заборону на його відчуження; прийняти відповідну постанову про обмеження права користування усім належним ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» майном; викликати т.в.о. директора ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з метою одержання державним виконавцем пояснень щодо причин невиконання рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017 по справі № 905/1930/17; у разі ненадання ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у встановлені Законом строки письмових пояснень та декларації про доходи та майно боржника - вжити заходи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Скарга обґрунтована невиконанням державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України приписів ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", не вчиненням дій направлених на накладання арешту на грошові кошти на рахунках боржника, виявлення таких рахунків, накладання арешту на майно боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2018 у справі №905/1930/17 скаргу вих.№11/04-ск від 11.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича. В іншій частині вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, зокрема, направлених на накладання арешту на кошти та майно боржника, виявлення рахунків, перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки.

Ухвалою суду від 20.04.2018 по справі №905/1930/17 наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2017 визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки в процесі виконання рішення господарського суду від 31.10.2017, на примусове виконання якого був виданий даний наказ, між стягувачем та боржником укладено мирову угоду, яка затверджена в установленому законом порядку судом і ухвала суду про затвердження мирової угоди є самостійним виконавчим документом, що може бути пред'явлений до виконання у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Законом України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018 у справі №905/1930/17 в частині задоволених вимог скарги та прийняти постанову, якою відмовити в частині задоволених вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй".

В обґрунтування апеляційної скарги покладено неправомірність дій стягувача, які полягали у приховуванні, при зверненні до державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області, інформації про затвердження ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2017року мирової угоди, укладеної сторонами, якою визначено сплату заборгованості з розстроченням платежу. Зазначене свідчить про звернення стягувача з судовим наказом до відділу примусового виконання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України не за підвідомчістю.

Донецьким апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018 року у справі №905/1930/17 та встановлено строк для подання іншими учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2018 призначено розгляд апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на 16.07.2018.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до 17.07.2018 о 15:30 год.

У зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи членом колегії-суддею Гезою Т.Д. через перебування у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2018 просив ухвалу господарського суду Донецької області залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до 26.07.2018 о 15:30 год.

Учасники справи не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про дату, час та місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.2017 по справі №905/1930/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" до Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 33 260 372,38грн. задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" 3% у розмірі 2033113,36грн, інфляційні витрати у розмірі 21391754,14грн., судовий збір у розмірі 169029,02 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання рішення суду від 31.10.2017 по вказаній справі 20.11.2017 господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2017 по справі №905/1930/17 задоволено заяву ДП «Донецький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про затвердження мирової угоди по справі № 905/1930/17. Затверджено мирову угоду від 16.11.2017 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" та Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у відповідності до якої Відповідач перераховує суму заборгованості Позивачу з розстрочкою оплати наступними платежами: до 10.01.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.02.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.03.2018 - 2000000,00грн.; до 10.04.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.05.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.06.2018 - 2000000,00грн.; до 10.07.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.08.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.09.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.10.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.11.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.12.2018 - 1 593 896,52 грн.

05.03.2018 стягувач направив на адресу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення № 01/03-з1 від 01.03.2018 разом з оригіналом наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2017 по справі №905/1930/17. В заяві про примусове виконання рішення, зокрема, зазначені клопотання про накладання арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в Донецькому обласному управлінні АТ "Общадбанк" та на визначене майно відповідача, тощо.

Згідно наданного скаржником витягу з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" щодо отримання заяви про примусове виконання рішення, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав означену заяву 13.03.2018.

23.03.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56041382 з виконання наказу № 905/1930/17, виданого 20.11.2017року господарським судом Донецької області; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 2 359 389,65 грн.

02.04.2018 стягувач направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву, в якій просив прийняти постанову про накладання арешту на кошти боржника, що містяться на його рахунках в установах банків або інших фінансових установах та вчинити ряд інших дій.

11.04.2018року стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2018 по справі №905/1930/17 задоволено заяву Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, про визнання судового наказу від 20.11.2017 по справі №905/1930/17 таким, що не підлягає виконанню та визнано наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2017 у справі №905/1930/17, виданий на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017 по справі №905/1930/17 про стягнення з Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" 3% у розмірі 2033113,36грн, інфляційні витрати у розмірі 21391754,14грн., судовий збір у розмірі 169029,02 грн. таким, що не підлягає виконанню.

За результатами розгляду скарги на дії ДВС, господарським судом Донецької області винесено ухвалу від 26.04.2018 у справі №905/1930/17, яка є предметом апеляційного оскарження.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі "Півень проти України" зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, згідно пунктів 5, 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем протягом встановленого Законом строку, не винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, не накладений арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, які були зазначені в заяві стягувача про примусове виконання рішення, не перевірено в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на майно, що зазначено в заяві стягувача та не накладений на нього арешт.

Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Враховуючи наведене, приписи Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невжиття органом державної виконавчої служби всіх необхідних заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, зокрема направлених на накладання арешту на кошти та майно боржника, виявлення його рахунків, здійснення перевірки майнового стану боржника, та обґрунтовано визнав неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича.

В задоволенні вимог скаржника про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича вчинити дії, зазначені в скарзі, в межах виконавчого провадження №56041382 судом правомірно відмовлено, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 20.04.2018 по справі №905/1930/17 наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2017 визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки в процесі виконання рішення господарського суду від 31.10.2017, на примусове виконання якого був виданий даний наказ, між стягувачем та боржником укладено мирову угоду, яка затверджена в установленому законом порядку судом і ухвала суду про затвердження мирової угоди є самостійним виконавчим документом, що може бути пред'явлений до виконання у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Законом України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, виконавче провадження №56041382 підлягає закриттю, а отже підстави для зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича здійснювати дії, що зазначені у скарзі, відсутні.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Донецької області від 26.04.2018року у справі №905/1930/17 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 26.04.2018року у даній справі, покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018 року у справі №905/1930/17 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018року (підписана 27.04.2018року) у справі №905/1930/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 26.07.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 30.07.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді Н.О. Мартюхіна

О.І. Склярук