Рішення № 75558799, 26.06.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Черкаси справа № 925/416/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участі представників сторін: позивача - Шевченко Г.П. за довіреністю, відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» до фізичної особи підприємця Плюща Олександра Олексійовича про стягнення 160627 грн. 13 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» звернувся в господарський суд з позовом до фізичної особи підприємця Плюща Олександра Олексійовича (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № ПУ-КЦО-301116-02 від 30.11.2016, 71 545 грн. 48 коп. основного боргу, 11 368 грн. 22 коп. донарахування (зміни валютного курсу), 17 299 грн. 62 коп. пені, 7 309 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 1 997 грн. 25 коп. три проценти річних, 35 772 грн. 74 коп. штрафу, що разом складає 145 272 грн. 85 коп., а також стягнення 2 179 грн. 09 коп. витрат зі сплати судового збору.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару по договору поставки № ПУ-КЦО-301116-02 від 30.11.2016.

Ухвалою суду від 05.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/416/18, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.06.2018, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвал суду від 05.05.2018 направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві. Копія ухвали суду від 05.05.2018 вручена позивачу 10.05.2018, що підтверджується повідомленням відділення поштового зв'язку про вручення (а. с. 42), а від відповідача повернулась до суду з довідкою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 59-61).

29.05.2018, до початку першого судового засідання, позивач в особі свого представника подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на статті 42, 46 ГПК України, просив суд стягнути з відповідача 71 545 грн. 48 коп. заборгованості, 11 368 грн. 22 коп. донарахування заборгованості до основного боргу у зв'язку із зміною валютного курсу, 27 439 грн. 47 коп. пені, 2 924 грн. 00 коп. три проценти річних, 11 577 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 35 772 грн. 74 коп. штрафу, що разом складає 160 627 грн. 13 коп., а також 2 409 грн. 41 коп. (2 179 грн. 09 коп. + 230 грн. 32 коп.) витрат зі сплати судового збору (а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 07.06.2018 заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята до провадження, розгляд справи відкладено на 26.06.2018. Копія ухвали суду від 07.06.2018 вручена 09.06.2018 особисто відповідачу, що підтверджується повідомленням відділення поштового зв'язку про вручення (а. с. 62).

26.06.2018 позивач в особі свого представника подав до суду клопотання, у якому повідомив, що відповідач після порушення провадження у справі по 13.06.2018 повністю сплатив, заявлений позивачем, основний борг в сумі 71 545 грн. 48 коп., тому, враховуючи, що основний борг вже повністю сплачений, остаточно просив суд стягнути з відповідача 89 081 грн. 65 коп., а саме: 11 368 грн. 22 коп. донарахування заборгованості до основного боргу у зв'язку із зміною валютного курсу, 27 439 грн. 47 коп. пені, 2 924 грн. 00 коп. три проценти річних, 11 577 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 35 772 грн. 74 коп. штрафу, а також 2 409 грн. 41 коп. (2 179 грн. 09 коп. + 230 грн. 32 коп.) витрат зі сплати судового збору (а.с. 63).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні 26.06.2018, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував, у судове засідання не з'явився, представника не направив, не повідомивши причини неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, його представника за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог і його клопотанні, поданому до суду 26.06.2018, підтримав і просив задовольнити повністю.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

30.11.2016 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна», як постачальник, і відповідач - фізична особа-підприємець Плющ Олександр Олексійович, як покупець, уклали договір поставки № ПУ-КЦО-301116-02 (далі - Договір, а. с. 14-17), за умовами пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язувався протягом дії Договору постачати Покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору (далі за текстом «товар»), а покупець зобов'язувався приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 4.1. - ціна товару вважається остаточно визначеною Сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передачі) партії товару, з урахуванням положень п. 5.2. цього Договору;

п. 4.2. - при поставці товару на умовах передоплати, ціна товару визначається у дійсному рахунку постачальника на оплату та при постачанні (передачі) сплаченої партії товару цьому Покупцю не змінюється. Постачальник залишає за собою право зміни ціни (шляхом виставлення нового рахунку) товару у разі, якщо рахунок оплачено покупцем несвоєчасно (після спливу строків, встановлених у п. 5.1.1. Договору) або частково;

п. 5.1. - покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по видатковій накладній партію товару у встановлений сторонами термін;

п. 5.1.1. - при поставці товару на умовах 100% передоплати згідно рахунку постачальника, товар повинен бути оплачений покупцем у встановлений у рахунку строк, проте не більше ніж протягом 3 банківських днів, з дати його виставлення. Товар передається (відпускається) після обов'язкового надходження (отримання) суми передоплати на банківський рахунок постачальника до моменту відпуску товару по видатковій накладній;

п. 5.1.2. - якщо партію товару відпущено покупцю без здійснення передоплати, товар вважається поставленим на умовах відстрочення платежу. При проведенні постачання з відстроченням платежу Покупець сплачує вартість партії товару протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній, за якою товар відпущено Покупцю. Якщо строк розрахунків у видатковій накладній не зазначений, відстрочка платежу складає три (3) календарних днів з дати виписки видаткової накладної;

п. 5.2. - у випадку зміни офіційного курсу національної валюти України - гривні відносно EURO на момент здійснення покупцем розрахунків за відвантажену за цим Договором та прострочену по сплаті партії товару (згідно п. 5.1.2 Договору), сума, яка належить до сплати, визначається за наступною формулою: S2=K2 x S1 / K1, де S2 - сума до оплати, визначена в залежності від зміни курсу гривні до EURO; K1 - офіційний курс гривні до EURO, встановлений НБУ на день отримання Покупцем товару; K2 - офіційний курс гривні до EURO, встановлений НБУ на день проведення розрахунків за отриманий товар; S1 - сума придбаного товару, зазначена у видатковій накладній. При цьому, умови цього пункту застосовуються лише у разі, якщо співвідношення K2 до K1 (K2 / K1) буде більшим за 1 (одиницю);

п. 5.3. - розрахунки за договором проводяться в безготівковому порядку в гривнях, шляхом перерахування вартості товару на банківський рахунок постачальника;

п. 5.4. - за погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою через касу постачальника у встановленому законодавством порядку;

п. 5.5. - у випадку наявності заборгованості покупця за декілька партій (по декільком видатковим накладним) поставленого йому товару, сплачені покупцем кошти зараховуються постачальником в погашення заборгованості по видатковим накладним в порядку черговості їх оформлення, починаючи з найдавнішої, незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні Покупця на оплату;

п. 10.2. - при простроченні оплати товару Покупець за письмовою вимогою Постачальника, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості, за кожен календарний день періоду прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням;

п. 10.5. - при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення, передбачених п. 10.2. суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від суми заборгованості;

п. 10.9. - при погашенні простроченої заборгованості за поставлений товар, Постачальник спочатку зараховує погашення штрафних санкцій, згідно п. 10.5. Договору, потім - погашення пені та інфляційних, згідно п. 10.2. договору, в останню чергу Постачальник зараховує погашення основного боргу з урахуванням п. 5.2. Договору.

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2., п. 2.3. Договору, Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох Сторін та діє до 31 грудня поточного року включно. У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із Сторін про небажання продовжити дії Договору, термін дії цього Договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня календарного року на тих же умовах. Якщо на момент закінчення чергового строку дії цього Договору є належна пропозиція однієї із Сторін про небажання продовжити дії Договору, але Сторонами не виконані будь-які взаємні зобов'язання, Договір діє до повного виконання Сторонами всіх взаємних зобов'язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Позивач поставив відповідачу товар згідно Договору, відповідач в порушення п. 5.1.2 Договору розрахувався за нього частково. Із видаткових накладних №1838 від 13.12.2016 на суму 15 055 грн. 20 коп., №1839 від 13.12.2016 на суму 8 128 грн. 72 коп., №2014 від 14.12.2016 на суму 2 821 грн. 00 коп., №2016 від 14.12.2016 на суму 2 620 грн. 00 коп., № 2258 від 16.12.2016 на суму 7 857 грн. 24 коп., №2660 від 21.12.2016 на суму 1 056 грн. 00 коп., №2913 від 23.12.2016 на суму 455 грн. 00 коп., № 3387 від 28.12.2016 на суму 18 286 грн. 28 коп., № 412 від 06.01.2017 на суму 3 250 грн. 00 коп., № 413 від 06.01.2017 на суму 5 950 грн.. 00 коп., № 15241 від 03.04.2017 на суму 2 518 грн. 00 коп., №15363 від 03.04.2017 на суму 556 грн. 00 коп., № 20123 від 26.04.2017 на суму 5100 грн. 00 коп., №20671 від 28.04.2017 на суму 2068 грн. 00 коп. вбачається, що позивач поставив відповідачу товар згідно Договору за вказаними видатковими накладними на загальну суму 71 545 грн. 48 коп., відповідач товар отримав.

Після відкриття провадження у справі відповідач основний борг, заявлений позивачем, в сумі 71 545 грн. 48 коп. (оплата за товар) сплатив, про що позивач в особі свого представника повідомив суд у клопотанні вих. №23/4-3 від 25.06.2018, що подане до суду 26.06.2018 (а.с. 63), тобто після початку першого судового засідання.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, станом на дату прийняття рішення, заявлений у позові, основний борг відповідача перед позивачем відсутній. Позивач наполягає на стягненні 11 368 грн. 22 коп. донарахування заборгованості до основного боргу у зв'язку із зміною валютного курсу, 27 439 грн. 47 коп. пені, 2 924 грн. 00 коп. три проценти річних, 11 577 грн. 22 коп. інфляційних збитків, 35 772 грн. 74 коп. штрафу, а також відшкодуванні 2 409 грн. 41 коп. витрат зі сплати судового збору. Його вимога до відповідача про це є предметом спору у справі, що розглядається.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладені обставини справи, умови договору і наведені норми законодавства суд вбачає, що позивач виконав умови Договору - поставив позивачу товар на суму 71 545 грн. 48 коп., а відповідач всупереч п. 5.1.2. Договору розрахувався за поставлений позивачем товар з порушенням строку оплати за нього.

Заявлена у позові до стягнення сума основного боргу у розмірі 71 545 грн. 48 коп. існувала на дату звернення позивача до суду, сплачена відповідачем добровільно після відкриття провадження у справі в період з 01 по 13.06.2018, спір в цій частині вимог відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем основного боргу в сумі 71 545 грн. 48 коп., провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Застосувавши формулу, погоджену сторонами у п. 5.2. Договору, у випадку зміни офіційного курсу національної валюти України - гривні відносно EURO на момент здійснення покупцем розрахунків за відвантажену за цим Договором та прострочену по сплаті партії товару, позивач зробив розрахунок курсової різниці на суму 11 368 грн. 22 коп. Розрахунок відповідає умовам договору та є правильним, при сплаті суми основного боргу не сплачена, тому курсова різниця в такому розмірі підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Позивач відповідно до п. 10.2. Договору нарахував пеню за період з 13.12.2017 до 22.05.2018, що становить 27 439 грн. 47 коп. Розрахунок перевірений судом, він відповідає обставинам справи, умовам Договору, приписам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України та є правильним. Заявлена сума пені також підлягає стягненню.

Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф в сумі 35 772 грн. 74 коп., що відповідає встановленим обставинам справи, наведеним нормам законодавства, умовам п. 10.5 Договору, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 2 924 грн. 00 коп. три проценти річних за період з 13.12.2017 до 22.05.2018 та 11 577 грн. 22 коп. інфляційних за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року. Розрахунки спірних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат перевірені судом, є правильними, зазначені суми також підлягають стягненню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар виконав з порушенням умов договору в цій частині, прострочив їх оплату, тому позов в частині вимог про стягнення 11 368 грн. 22 коп. донарахування заборгованості до основного боргу у зв'язку із зміною валютного курсу, 27 439 грн. 47 коп. пені, 35 772 грн. 74 коп. штрафу, 2 924 грн. 00 коп. три проценти річних, 11 577 грн. 22 коп. інфляційних втрат, визнає обгрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню. Провадження ж у частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 71 545 грн. 48 коп. підлягає закриттю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, понесені позивачем, судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2409 грн. 41 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 925/416/18 в частині вимог про стягнення 71545 грн. 48 коп. основного боргу.

Стягнути з фізичної особи підприємця Плюща Олександра Олексійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «КредоБанк» м. Біла Церква, МФО 325363 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 40458289, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1, п/р 26009613957700 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005 - 11368 грн. 22 коп. курсової різниці, 27439 грн. 47 коп. пені, 35772 грн. 74 коп. штрафу, 2924 грн. 3% річних, 11577 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 2409 грн. 41 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 27 липня 2018 року.

Суддя В.М. Грачов