Рішення № 75557195, 13.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року м.Київ справа № 810/2789/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 13.03.2018 №0002004005, №0002014005 про сплату штрафу на загальну суму 12101,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Прем'єр-Ліга" було надано до Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжне доручення від 04.09.2015 №17540 на суму 400000,00 грн., спрямоване на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно відмітки банку вказане платіжне доручення прийнято до виконання, проте перерахування коштів до бюджету банком виконано не було, що стало причиною порушення строків зарахування податків та зборів до бюджету та прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Позивач зазначає, що податковий орган не має право покладати відповідальність за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на позивача, оскільки не перерахування коштів за платіжним дорученням сталося з вини банку, а не з вини позивача, що звільняє останнього від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, застосованих у зв'язку з неоплатою.

Відповідач проти позову заперечує, подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до ТОВ «Прем'єр-Ліга» застосовано штраф у розмірі 10 % та 20 % від суми несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації з акцизного податку за вересень 2016 року. Щодо зазначеного в позовній заяві ТОВ «Прем'єр ліга» платіжного доручення відповідач зазначає, що воно відсутнє в інтегрованій картці платника.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/2789/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази по справі від осіб, які беруть участь у справі, та призначено судове засідання на 10.07.2018.

У судовому засіданні 10.07.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

10.07.2018 до суду надійшло клопотання від 10.07.2018 про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги подане представником позивача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження та враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 10.07.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» (ідентифікаційний код 32214641, місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Кірова, будинок 162) зареєстроване як юридична особа 08.10.2002, номер запису 1 339 120 0000 000484, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2018 (а.с.10-17).

Позивач знаходиться на обліку у Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області за місцезнаходженням.

14.02.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у декларації акцизного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга», щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку від 14.02.2018 №48/10-36-40-05/32214641 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.22).

В акті перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з акцизного податку у сумі 61018 грн. за вересень 2016 року, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Так, в акті перевірки вказано, що граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за вересень 2016 року - 30.10.2016, дата надходження коштів до бюджету 02.11.2016 у сумі 1020 грн. згідно платіжного доручення №138019 від 02.11.2016; а також 29.12.2016 у сумі 59998 грн. згідно платіжного доручення №138729 від 29.12.2016. Кількість календарних днів затримки становить 3 і 60 календарних днів відповідно.

У висновках акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 61018 грн. за вересень 2016 року.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Головним управлінням ДФС у Київській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 13.03.2018 № 0002004005, яким за затримку на 3 календарних дня грошового зобов'язання у сумі 1020 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 10 % у сумі 102,00 грн. (том 1, а.с.18-19);

- від 13.03.2018 № 0002014005, яким за затримку на 60 календарних днів грошового зобов'язання у сумі 59998 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 20 % у сумі 11999,60 грн. (том 1, а.с.20-21).

Не погодившись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою від 28.03.2018 №19-14/335, в якій просив контролюючий орган переглянути та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 № 0002004005, №0002014005 (том 1, а.с.25-28).

Розглянувши вказану скаргу, ДФС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 18.05.2018 №17195/6/99-99-11-03-01-25, яким спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1, а.с.29-31).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з приписами пп.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.9.1.4 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпункт 14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).

Згідно з пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).

Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року від 18.10.2016, в якому самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 248049,00 грн. (том 1, а.с.72).

З урахуванням строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, граничним строком сплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету згідно розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року від 18.10.2016 є 30 жовтня 2016 року.

Судом встановлено, що 30.10.2016 в інтегрованій картці платника акцизного податку позивача нараховано суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету згідно розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року № 9182241034 від 18.10.2016 у сумі 248049,00 грн. (том 1, а.с.114).

Судом встановлено, що відповідач зарахував в оплату розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року № 9182241034 від 18.10.2016 частину задекларованої суми, сплаченої позивачем згідно таких платіжних документів:

- платіжне доручення №138019 від 02.11.2016 на суму 1020,00 грн., призначення платежу: сплата грошового зобов'язання по акту перевірки від 17.10.2016 №135/10-06-40/32214641;

- платіжне доручення №138729 від 29.12.2016 на суму 59998,00 грн., призначення платежу: сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відомості щодо зарахування частини оплати розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року № 9182241034 від 18.10.2016 підтверджуються інтегрованою карткою платника акцизного податку позивача, з якої слідує, що 2 листопада 2016 року відповідачем було проведено зарахування коштів у сумі 1020,00 грн., сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 02.11.2016 №138019, а 29 грудня 2016 року відповідачем було проведено зарахування коштів у сумі 59998,00 грн., сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 29.12.2016 №138729.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що звільнений від відповідальності за прострочення сплати узгоджених грошових зобов'язань, оскільки вчасно виконував свої зобов'язання зі сплати податків та зборів, які не проведені банком не з вини платника податку, а з вини банку. При цьому позивач стверджує, що сума сплаченого позивачем акцизного податку згідно платіжного доручення від 04.09.2015 №17540 у розмірі 400 000,00 грн. перевищувала суму, задекларовану позивачем згідно розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2016 року № 9182241034 від 18.10.2016, а отже була достатньою для своєчасної сплати податкового зобов'язання.

Перевіряючи наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог доводи, судом встановлено таке.

Між Акціонерним банком «Національні інвестиції» та ТОВ «Прем'єр-Ліга» було укладено договір про касово-розрахункове обслуговування №3336 від 13.07.2004 (том 1, а.с.62-65).

Відповідно до п.4.2. даного договору до обов'язків Банку входить своєчасне здійснення розрахункових операцій відповідно з чинним законодавством України. Переказ грошових коштів з рахунку Клієнта, за його дорученням, виконується з терміном валютування не більше трьох банківських днів.

Судом встановлено, що позивачем надано до АТ «Банк «Національні інвестиції» на виконання платіжне доручення від 04.09.2015 № 17540 на суму 400 000,00 грн., з призначенням платежу: «*;101;32214641;14040000; Сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів; м. Бровари» (том 1, а.с.32).

Згідно штампу АТ «Банк «Національні інвестиції» на платіжному дорученні від 04.09.2015 № 17540 останнє було одержано банком до виконання 04.09.2015 (п'ятниця).

ТОВ «Прем'єр-Ліга» листом №19-14/2899 від 04.09.2015 повідомило Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про сплату грошових зобов'язань з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів. До листа було додано копію платіжного доручення №17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн. Лист отримано ОДПІ на наступний робочий день 07.09.2015, що підтверджується відповідним штампом ОДПІ від 07.09.2015 (понеділок) (том 1, а.с.33).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 № 2346-III (далі - Закон №2346).

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону № 2346 платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

При цьому, за приписами ст. 8 Закону № 2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №2346 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Таким чином, направлення платником до банку, який здійснює розрахункове-касове обслуговування платника, належним чином оформленого платіжного доручення на оплату податкових зобов'язань при наявності необхідної кількості коштів на рахунку є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Таким чином, з отриманням позивачем платіжного документу (платіжного доручення №17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн.) з відміткою банку про одержання на виконання 04.09.2015, ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за його подальше виконання відповідальність несе банк.

Отже, дослідивши надане суду платіжне доручення №17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн. з відміткою банку про одержання на виконання 04.09.2015 позивач вчинив всі необхідні та передбачені законодавством дії щодо сплати податку.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку.

Таким чином, враховуючи, що визначальним є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушень щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

ДФС України у своєму листі від 16.10.2015 №9647/Б/99-99-10-03-02-74, надаючи роз'яснення щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших платежів до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку, повідомила таке.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Кодексу.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі - НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Як зазначено у вказаному листі контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

При цьому у листі ДФС зазначено, що суб'єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Суд зазначає, що позивачем виконано вимогу щодо надання до контролюючого органу заяви з копією платіжного документу, що засвідчує факт подання його до установи банку, проте в даному випадку це не стало підставою для незастосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у зв'язку з неперерахуванням податку до бюджету з вини банку.

Судом встановлено, що 21.10.2015 на адресу позивача надійшла сформована відповідачем податкова вимога від 07.10.2015 № 4556-23, в якій зазначено, що станом на 06.10.2015 сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код бюджетної класифікації 14040000) становить 388311,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням контролюючого органу ТОВ «Прем'єр-Ліга» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 07.10.2015 № 4556-23 та зобов'язання вчинити певні дії.

20.11.2015 Київським окружним адміністративним судом ухвалено постанову в адміністративній справі №810/5197/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 07.10.2015 № 4556-23. Зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести в інтегровану картку ТОВ «Прем'єр-Ліга» відомості про сплату сум за платіжним дорученням № 17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн., спрямоване на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів (код 14040000). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (том 1, а.с. 35-43, 56-61).

Отже, судом в рамках адміністративної справи №810/5197/15 було встановлено, що факт направлення позивачем платіжного доручення № 17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн. з належними та допустимими реквізитами дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

18.04.2016 Київським окружним адміністративним судом на виконання судового рішення в адміністративній справі №810/5197/15 було видано виконавчий лист, який позивач направив для примусового виконання до Головного територіального управління юстиції у Київській області.

16.05.2016 Відділом примусового виконання рішення управління ДВС ГТУ юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51105484 (том 1, а.с.44).

Однак, на час розгляду даної справи контролюючим органом зобов'язання, визначене в постанові про відкриття виконавчого провадження, про зобов'язання Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області внести в інтегровану картку ТОВ «Прем'єр-Ліга» відомості про сплату сум за платіжним дорученням № 17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн., спрямоване на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі акцизних товарів, не виконано.

Отже, як свідчать вищенаведені обставини справи, судовим рішенням у справі №810/5197/15 було встановлено, що позивач виконав усі передбачені законодавством умови з метою сплати сум податку у встановлений строк та у розмірі, самостійно узгодженому у відповідній податковій звітності, відповідно, відсутні підстави вважати TOB "-Ліга" таким, що не сплатило зазначену суму з акцизного податку.

За правилами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Не відображення відповідачем відомостей по сплаті податку згідно платіжного доручення № 17540 від 04.09.2015 на суму 400 000,00 грн. в інтегрованій картці TOB «Прем'єр-Ліга» є неправомірним та порушує матеріально-правовий інтерес товариства в тому, щоб дані інтегрованої картки платника з акцизного податку правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відображали реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.

Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, оскільки порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень є виною банку, а не платника податків.

Аналогічна правова позиція висвітлена у судовій практиці в даній категорії справ, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 №К/800/11974/15 у справі №815/6808/14.

Разом з тим, організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

У разі необхідності коригування облікових показників в інтегрованій картці платника у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (абз.4 п. 5 Розділу 1 Порядку №422).

Тобто, інтегрована картка платника - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.

Зазначення в ньому суми податку, яка фактично вже сплачена, але в інтегрованій картці не зазначена, порушує права платника податків, оскільки не відображення суми сплаченого податку та викривлення показників з обліку платежів в свою чергу тягне за собою неправомірне прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Отже, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за ведення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Аналогічної правової позиції дотримуються суди при вирішенні даної категорії справ, зокрема, ухвала Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/7157/16, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 у справі №826/7581/16, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №826/14371/17 тощо.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, зазначеною нормою, законодавець визначає обов'язок суб'єкта владних повноважень аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Під час розгляду справи відповідачем всупереч вказаним положенням КАС України не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування позивачу штрафу, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивач своєчасно та в повному обсязі здійснював сплату акцизного податку за відповідний період, а нарахування штрафу зумовлено наявністю вини банку, який не виконав платіжне доручення клієнта та не перерахував кошти за призначенням.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №139081 від 04.06.2018 на суму 1762,00 грн., оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с.2). З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» Головного управління ДФС у Київській області від 13.03.2018 № 0002004005, №0002014005.

3. Стягнути судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Ліга» (ідентифікаційний код 32214641, місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Кірова, будинок 162) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 13.07.2018.

Суддя Кушнова А.О.