Рішення № 75557189, 05.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Київ № 810/2759/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю:

представників сторін:

від позивача - Крилач О.І., Паламар Т.С.,

від відповідача - Юрченко М.Ю., Блінков В.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро"

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару від 21.07.2017 № КТ-UА 125000-0104-2017 та № КТ-UА 125000-0105-2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/2759/17 та призначено справу до судового розгляду.

У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 вказаний адміністративний позов залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018, апеляційну Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" - задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 - скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 адміністративну справу № 810/2759/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при митному оформленні партії товару ТОВ "Торговий Дім "Світ-Агро" протиправно змінено його код за УКТ ЗЕД з 2304 00 00 00 на 2309 90 96 90.

Так, позивач зазначає, що поставки соєвого борошна за контрактом від 22.12.2015 № ЕР 22/12/15 ТОВ „ТД „Світ-Агро" здійснює регулярно, і загальна кількість їх сягає близько 70-ти.

Жодного разу, під час митного оформлення вказаного товару у відповідача не виникало сумнівів щодо правильності коду 2304 00 00 00.

Також, позивач зазначає, що відповідач у запиті на проведення експертизи всупереч чинного законодавства не конкретизував, які саме характеристики товару (склад, фізичні, фізико-хімічні властивості тощо) необхідно перевірити або встановити, а зазначив «встановлення повного хімічного складу товару».

На думку позивача, у зв'язку з тим, що відповідач у запиті на проведення експертиз не вказав, які саме характеристики товару необхідно перевірити, при проведенні дослідження експертами були використані чотирнадцять ГОСТів та ДСТУ, які не мають відношення до задекларованого товару та його зразків. Про відсутність в Україні потрібної для дослідження державної нормативно-технічної документації зазначено у кожному експертному висновку.

Крім того, позивач вказав, що задекларований товар (соєве борошно) неправомірно віднесено до товарів з кодом 2309 90 96 90, оскільки він не є сумішшю ні за технологією виробництва, ні за висновками експертів.

Позивач наполягає, що ним були надані всі необхідні документи для здійснення митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД 2304 00 00 00, натомість дії відповідача щодо зміни коду товару є протиправними.

29.12.17 відповідачем через канцелярію суду був поданий відзив на адміністративний позов в якому відповідач зазначив, що на підставі проведених експертиз відібраних зразків товару, було зроблено висновок, що товар позивача (соєве борошно) є нічим іншим, як ферментованим та висушеним соєвим концентратом, а саме ЕР 200 для виробництва якого використовується соя та специфічні молочні бактерії.

У зв'язку з чим, відповідач зазначив, що товар, який піддавався вищезазначеній обробці, вже не може вважатися соєвим борошном, і не може класифікуватися за товарною позицією 2304 УКТ ЗЕД «Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані», оскільки імпортований позивачем продукт використовується для годівлі тварин (2309 УКТ ЗЕД - продукти, що використовуються для годівлі тварин).

За таких обставин, відповідач вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 08.05.2018 представником позивача надано суду відповідь на відзив з зазначем, що відповідачем у відзиві на позов не спростовано жодного доводу чи обставини, викладених у позовній заяві ТОВ «ТД «Світ-Агро».

Так, позивач зазначив, що відповідачем у відзиві не наведено жодної аргументації щодо того, що імпортований позивачем товар (борошно соєве) можна самостійно використовувати в якості готового корму для годівлі тварин, а не як сировину.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач безпідставно та протиправно ототожнює продукт ЕР 200 та ЕР 200/1 виходячи з того, що відповідач не зміг знайти на сайті виробника та веб-сайт (http://www.svitagro.com.ua) інформації про продукт ЕР 200/1.

Також позивачем додано до відповіді на відзив роздруківки з веб сайту підприємства щодо товарів соєвий концентрат ЕР 200 та Борошно соєве знежирене, ЕР 200/1.

У судове засідання, призначене на 05.07.2018 прибули уповноважені представники позивача, які підтримав доводи викладені в адміністративному позові та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення митного оформлення партії товару, за контрактом від 22.12.2015 № ЕР 22/12/15 з компанією „Agrolife GmbH" (Німеччина), до КМ ДФС подано заповнені відповідно до товаросупровідних документів електронні митні декларації № UA125030/2017/107571 від 04.05.2017 та № UA125030/2017/107588 від 04.05.2017 у митному режимі імпорту. Задекларований за кодом 2304 00 00 00 УКТ ЗЕД товар має опис „Борошно соєве знежирене, що залишається після добування олії із сої, ЕР200/1 - 22000 кг у вигляді порошку, призначене для приготування кормів для тварин <...> Країна походження - DK, Торгівельна марка - European Protein, Виробник - European Protein AS". За текстом граф 31 митних декларацій до опису додані також відомості про масові частки складових товару, відповідно: „вміст сирого протеїну 51,4 % (відхилення 2 %), сирого жиру в перерахунку на суху речовину 2,2 % (відхилення 3,2 %), масова частка вологи та летких речовин 10,7 % (відхилення 2,6 %) згідно сертифікату аналізу" (за МД UA125030/2017/107571); „вміст сирого протеїну 50,9 % (відхилення 2 %), сирого жиру в перерахунку на суху речовину 2,7 % (відхилення 4 %), масова частка вологи та летких речовин 10,9% (відхилення 2,6 %) згідно сертифікату аналізу" (за МД UA125030/2017/107588).

04.05.2017 за ініціативою посадових осіб КМ ДФС, з кожної партії вантажу були відібрані проби (зразки) для подальшого проведення їх експертного дослідження Департаментом податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України (далі - ДПМЕ ДФС).

За результатами дослідження експертом складено висновки від 26.05.2017 № 142005801-0135 та № 142005801-0136 в яких зазначено, що «…Проба має вигляд суміші дрібнодисперсної речовини, яка складається з неоднорідних за розміром часточок рослинного походження, світло-коричневого кольору, із запахом, характерним для соєвих продуктів.

Визначений жирно-кислотний склад проби свідчить про належність продукту до такого, що отриманий із соєвої сировини. Експерементально визначені в пробі фізико-хімічні показники становлять: масова частка вологи та летких речовин - 9,74%, масова частка жиру (в перерахунку на суху речовину) - 1,04%, масова частка сирого протеїну (в перерахунку на суху речовину) - 56,90%, масова частка загальної золи (в перерахунку на суху речовину) - 7,37%, масова частка сирої клітковини (в перерахунку на суху речовину) - 5,28%.

Державна нормативно-технічна документація для борошна соєвого кормового на національному або міждержавному рівні в Україні відсутня.

Результатами експериментальних досліджень проби з урахуванням інформації у супровідних документах, не протирічать приналежності товару «ЕР200/1» до продукту, що залишається після добування олії із сої, як зазначено у гр. 31 МД № UA125030/2017/107571 та № UA125030/2017/107588, отже не протирічать належності товару до твердих відходів або залишків, одержаних під час вилучення соєвої олії; продукт не є білковим концентратом (харчовим). В той же визначені показники, враховуючи фізико-хімічні показники встановлені в національних стандартах України, не дозволяють розрізнити соєве борошно та соєвий шрот.

Встановлення сфери застосування продукту (харчовий або кормовий) виходить за межі компетенції фахівців ДПМЕ ДФС…».

21.07.2017 Київською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про визначення коду товару від 21.07.2017 № KT-UA125000-0104-2017 та № KT-UA125000-0105-2017, в яких визначений код товару згідно УКТЗЕД змінено з 2304 00 00 00 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані) на 2309 90 96 90 (Продукти, що використовуються для годівлі тварин).

Відповідно до положень статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та визначається Законом України «Про Митний тариф України».

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як визначає частина перша статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1.Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2.(а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3.У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Пунктом І розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 року передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Митного кодексу України; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо): зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Митного кодексу України.

Згідно із пунктом 5 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів передбачено, що у неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Так, позивач при здійсненні митного декларування товару вказав код УКТ ЗЕД товару 2304 00 00 00 для «Борошно соєве знежирене, що залишається після добування олії із сої, ЕР200/1 - 22000 кг у вигляді порошку, призначене для приготування кормів для тварин», з огляду на наступне.

Позивачем надано суду листи виробника імпортованого продукту відповідно до якого визначальними характеристиками задекларованого товару є те, що: він є побічним продуктом, що залишається після добування олії із сої; процес виробництва передбачає обробку подрібнених соєвих бобів за допомогою екстракційного апарату; крім видалення олії та розчинника, сушіння та розмелювання твердих залишків до порохоподібного стану, продукт не піддавався жодним іншим діям (технологічним операціям); за умов відповідного приготування, продукт може використовуватися як корм для тварин.

Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення виробника, що «…на вимогу європейський споживачів склад продукту ЕР 200 був покращений/змінений та вміщує в своєму складі сою та продукти переробки картоплі з 01.04.2016.

Виконуючи зобов'язання перед нашими українськими партнерами, нашою компанією було прийнято рішення залишити склад продукту для українського ринку та його споживачів без змін та змінити його назву на ЕР 200/1.

Продукт ЕР 200/1 було перевірено на вміст сторонніх інгредієнтів. Сторонніх інгредієнтів не виявлено.

Продукт ЕР 200/1 містить у своєму складі продукти переробки сої після видалення олії…».

Відповідно до класифікації УКТ ЗЕД до групи 23 відносяться «Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин».

Товарна позиція 2304 має назву „Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані". Тобто, сюди належать саме тверді залишки (у нашому випадку мелені), одержані саме із сої в процесі вилучення з неї олії.

До розділу IV (куди входить і група 23 зі своєю товарною позицією 2304) існує лише одна примітка, що обмежується лише наданням визначення терміну „гранули".

До товарної позиції 2304 існує також єдина примітка (інші стосуються вже деталізації на рівні підпозицій та підкатегорій), яка викладена наступним чином: «До товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки".

Оскільки відходи і залишки переробки сої винесені у власну окрему товарну дозицію 2304 (з конкретним описом), вона відповідно до цієї примітки має пріоритет над товарною позицією 2309 (з загальним описом). Тобто, підстави відносити соєве борошно до товарної позиції 2309 відсутні, оскільки воно цілком очевидно зазначене в іншому місці номенклатури - 2304.

З метою забезпечення виконання Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VIII «Про Митний тариф України» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.15 № 401 затверджено «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що додаються».

Відповідно до змісту Пояснень товарна позиція з кодом 2304 включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, що залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького преса аоо роторного експелера. Ці відходи і залишки є цінніш кормом для тварин.

Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

У свою чергу, до товарної позиція 2309 містить примітка, що «До цієї товарної позиції включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені: для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм); для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (додаткові корми); або для використання під час приготування повноцінних кормів або додаткових кормів.».

Представником позивача надані суду 2 експертні висновки Державного науково - дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок щодо товару «Борошно соєве знежирене, що залишається після добування олії із сої, ЕР 200/1 у вигляді порошку, партія 655 та 648/650 МД декларації № UA125030/2017/107571 від 04.05.2017 та № UA125030/2017/107588 від 04.05.2017. Директором ДНДКІ веренарних препаратів та кормових добавок повідомлено, що «… За результатами проведеної експертизи досліджені продукти є однорідною сипкою масою. Продукти мають колір від блідо-жовтого до світло-коричневого. Запах всіх досліджуваних зразків - специфічний для продуктів, отриманих із соєвої сировини різного ступеню інтенсивності. Сторонніх запахів, в тому числі таких, які характерні для спиртового бродіння, органолептичними методами не виявлено.

Результати досліджень не суперечать відомостям виробника про те, що досліджені продукти є меленими твердими відходами або залишками у вигляді борошна, одержаними під час вилучення соєвої олії із сої за допомогою розчинників, та є цінним кормом для сільськогосподарських тварин і птиці.

Результати досліджень свідчать, що за показниками якості вказані продукти не можуть бути віднесені до готових кормів, комбікормів або кормових добавок для сільськогосподарських тварин та птиці і не можуть використовуватися для безпосередньої годівлі, а можугь застосовуватися для приготування кормів.

Враховуючи висновки експертів за результатами проведених наукових досліджень, надаємо відповіді по суті заданих Вами питань. Так, встановлені характеристики продуктів свідчать про те, що вони: не відносяться до готових комбікормів та кормових добавок для сільськогосподарських тварин та птиці: не можуть використовуватися для безпосередньої годівлі тварин та птиці; можуть застосовуватися при приготуванні кормів та кормових сумішей в якості кормової сировини; є побічним продуктом олійно-екстракційного виробництва, а саме моно продуктом переробки сої у вигляді соєвого борошна; за результатами фізико-хімічних досліджень не мають ознак ферментативної активності, що підтверджує відсутність у їх складі ферментів/ферментних препаратів. Живих молочнокислих бактерій у складі проб не виявлено…».

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що опис «борошна соєвого знежиреного» в повній мірі відповідає опису коду УКТ ЗЕД 2304 00 00 00, а тому позивач правомірно вказував саме цей код при здійсненні розмитнення такого товару. Разом з тим, посилання відповідача по справі в оскаржуваних рішеннях на необхідність зазначення коду УКТ ЗЕД 2309 90 96 90 є протиправним, оскільки імпортований позивачем товар є монопродуктом, а не сумішшю, не містить підсолоджувачів та не є готовим кормом і тому не може включатися до товарної позиції 2309.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано включив імпортований товар саме до товарної позиції 2304.

Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що позивачем було зазначено, а відповідачем не заперечувалось, що на підставі контракта від 22.12.2015 № ЕР 22.12.2015 позивачем було здійснено близько 70-ти поставок за заявленими ним кодам УКТ ЗЕД 2304 00 00 00 та жодних рішень про зміну коду УКТ ЗЕД відповідач не приймав, що свідчить про правомірність розмитнення товару саме за таким кодом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій щодо проведення перевірки.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт правомірності задекларувати імпортований товар за кодом УКт ЗЕД 2304 00 00 00.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3 200,00 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 69, 73 - 77, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання коду товару від 21.07.2017 № КТ-UA125000-0104-2017.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання коду товару від 21.07.2017 № КТ-UA125000-0105-2017.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" (код ЄДРПОУ 37405944) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 липня 2018 р.