Рішення № 75557137, 30.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. справа № 0940/1177/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - позивач) про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком з врахуванням до страхового стажу періоду роботи на посаді юрисконсульта в рибколгоспі ім. лейтенанта Шмідта згідно заяви від 22.11.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, а також у зарахуванні до загального стажу періоди роботи в рибколгоспі ім. лейтенанта Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990 через відсутність довідки про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих людиноднів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.07.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 34). Просив суд в задоволенні позову відмовити, зазначив що період роботи позивача на посаді юрисконсульта в рибколгоспі ім. лейтенанта Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990 до загального стажу роботи не зараховано у зв'язку з тим, що позивач не надала документи (довідку) про встановлений і вироблений мінімум трудової участі, представлено документи, які свідчать про пожежу та відсутні свідки, які б знали позивача по спільній з нею роботі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 27.11.2017 подала до відповідача заяву про призначення їй пенсії за віком (а.с. 14).

Листом Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 28.12.2017 за №13436/03-Д позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, мотивуючи свою відмову тим, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 11 років 11 місяців та 7 днів (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (із змінами та доповненнями) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 18.03.1987 прийнята на роботу в рибколгосп ім. л-та Шмідта юрисконсультом, з якого 10.04.1990 звільнена у зв'язку із скороченням штату (а.с. 13).

Як наслідок, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990.

Інших доказів позивач не надала відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, оскільки в основній будівлі підприємства (колишнього рибколгоспу ім. л-та Шмідта) відбулась пожежа, що підтверджується повідомленням від 25.07.2017 за №64 (а.с. 20), актом про пожежу від 20.05.2016 (а.с. 23) та звітом про причину пожежі (а.с. 24).

Однак, факт роботи позивача в рибколгоспі ім. л-та Шмідта, крім трудової книжки підтверджується також копіями відрядних посвідчень №249 та №265 (а.с. 26, 26) та копією особистої санітарної книжки (а.с. 27-29).

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем для призначення пенсії за віком.

За таких обставин, відповідач необґрунтовано та безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача період роботи на посаді юрисконсульта в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 якою зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Незарахування відповідачем до стажу роботи позивача період його роботи на посаді юрисконсульта в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990, з підстав відсутності довідки про встановлений мінімум і кількість відпрацьованих людиноднів та незарахування до трудового стажу вказаний період є безпідставним, оскільки такий стаж роботи позивача підтверджений трудовою книжкою.

Таким чином, дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періоди роботи на посаді юрисконсульта в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990 є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу період роботи ОСОБА_1 на посоді юрисконсульта в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990, та призначити пенсію за віком.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією Івано-Франківської філії АТ "Ощадбанк" за №179.161.1/16726709 від 03.07.2018 (а.с. 3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77304, код ЄДРПОУ 37824000) зарахувати до загального стажу період роботи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в рибколгоспі ім. л-та Шмідта з 18.03.1987 по 10.04.1990, та призначити пенсію за віком за її зверненням.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77304, код ЄДРПОУ 37824000) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.