
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2827/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Третя особа: Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку пенсії з 01.01.2016року в розмірі 55% від суми грошового забезпечення замість 50% та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 55% від суми грошового забезпечення.
В позові зазначено, що Позивач є пенсіонером Збройних сил України, якому пенсія призначена відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 50% від суми його грошового забезпечення. У зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення та прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" Позивач вважає, що має право з 01.01.2016року на проведення перерахунку розміру пенсії в розмірі 55%, а не 50% від суми його грошового забезпечення. На звернення Позивача Відповідач листом від 22.05.2018року повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку розміру пенсії Позивача в розмірі 55% від його грошового забезпечення. Таке рішення Відповідача Позивач вважає неправомірним, так як Позивачем не були враховані Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію".
Ухвалою суду від 18.06.2018року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання Позивач не прибув, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в судове засідання не прибув, направив суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і пояснив, що Позивачу з 01.12.2000року призначена пенсія у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення, тобто у відповідності до вимог чинного на той час законодавства. Підстав для збільшення з 01.01.2016року розміру такої пенсії в межах 55% грошового забезпечення Позивача, відсутні, про що Позивачу було письмово роз'яснено на його звернення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 9 квітня 1992 pоку N2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена з 01.12.2000року відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 50% від суми його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії (а.с.11).
Сторонами визнається, що відповідно до розрахунку вислуги років Позивача він звільнений зі служби в органах УМВС України в Житомирській області з 01.12.2000року на підставі п."б" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (через хворобу) і його загальний стаж складав повні 20років (а.с.29).
Сторони визнають, що з 01.01.2016року Позивачу проведено перерахунок розміру пенсії у зв'язку із зміною грошового забезпечення на підставі довідки № 85/8528 від 08.05.2017року, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області. Вказані обставини не є предметом судового розгляду в межах даної адміністративної справи.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності протиправності в діях (бездіяльності) Відповідача щодо визначення при проведенні з 01.01.2016року перерахунку пенсії Позивача її максимального розміру в межах 50% замість 55% від сум грошового забезпечення.
Позивач вважає, що з 01.01.2016року має право на перерахунок пенсії, в тому числі її максимального розміру в межах 55% від сум його грошового забезпечення, відповідно до абз.2 п.15 Розділу XI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про національну поліцію".
Такі доводи Позивача не узгоджуються із вимогами чинного законодавства і стали наслідком довільного та безпідставно широкого трактування окремих правових норм з огляду на таке.
Так, безспірно, відповідно до вимог абз.2 п.15 Розділу XI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Разом з тим, приписами п.а ст.13 Закону N2262-XII в редакції на час призначення Позивачу пенсії так і на час спірних відносин ( з 01.01.2016року) право на пенсію у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 20 років і більше мали особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і відповідно мають особи звільненні зі служби в поліції, окрім іншого, за умови звільнення у відставку за віком або за станом здоров'я.
Як зазначалося судом, Позивач звільнений зі служби в органах УМВС України в Житомирській області з 01.12.2000року на підставі п."б" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.
Відповідно до дослідженого судом свідоцтва про хворобу від 06.12.2000року Позивач є особою "непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час" (а.с.17-18).
Тобто, відповідно до вимог ст.64 цього Положення Позивач відноситься до осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, яка звільнена зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час.
За приписами п"б" ст.62 та ст.65 цього ж Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку), в тому числі через хворобу - лише у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.
Таким чином, Позивач не відноситься до осіб, які звільнені зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку), в тому числі через хворобу, а тому ні на час призначення пенсії (01.12.2000року) ні на час спірних відносин (01.01.2016року) не має права за наявності вислуги 20 років в органах внутрішніх справ на пенсію у розмірі 55 процентів відповідних сум його грошового забезпечення.
Позивач не враховує, що через хворобу особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути звільнені у відставку, або в запас в залежності від рішення військово-лікарської комісії щодо ступеня їх придатності до військової служби. По цій причині Позивач не розмежовує "звільнення зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку)" та "звільнення зі служби у запас (з постановкою на військовий облік)" та їх правові наслідки в розумінні вимог Закону N 2262-XII.
Позивач не враховує, що обов'язковою умовою для права на пенсію у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 20 років і більше для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ є звільнення такої особи зі служби у відставку.
Суд вважає безпідставними обґрунтування Позивачем своїх доводів положеннями ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". Вказані правові норми містять виключно перелік підстав для звільнення працівників поліції зі служби. Розмежування підстав для такого звільнення працівників поліції зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) або у запас (з постановкою на військовий облік) проведено правовими нормами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції на час спірних відносин).
За приписами частини третьої статті 51 Закону N 2262-XII перерахунок пенсій зумовлюється зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналогічно частиною третьою ст.63 цього ж Закону N 2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Тобто, підстави для такого перерахунку розміру пенсій є вичерпними.
Зазначене свідчить, що наведений в ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" перелік підстав для звільнення працівників поліції зі служби не можна ототожнювати із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а тому таке обґрунтування своїх доводів Позивачем є помилковим.
Таким чином, позовні вимог Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк
Судове рішення № 75557046, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/2827/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: