Рішення № 75556866, 25.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 р. Справа№805/4917/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу, з 1 січня2018 року. З посиланням на статтю 19, 46 Конституції України, частину 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо невиплати пенсії з 1 січня 2018 року;

- зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу починаючи з 1 січня 2018 року згідно з документами, поданими при зверненні, та наявними в пенсійній справі;

- зобов'язати відповідача негайно виконати рішення суду у межах суми виплати пенсії за один місяць;

- зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про його виконання.

25 червня 2018 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 червня 2018 року від відповідача витребувані докази.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до приписів статті 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

08 червня 2012 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення НОМЕР_2 про призначення пенсії за віком довічно.

За інформацію, яка міститься на сторінці №12 паспорту НОМЕР_3, виданого 22 листопада 2014 року Слов'янським МВ ДМС України в Донецькій області, на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

30 січня 2018 року листом за №10/П-01-01-08 Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області повідомило ОСОБА_1, що його пенсійна справа взята на облік з 09 жовтня 2014 року і для поновлення виплати пенсії йому потрібно звернутися до управління праці та соціального захисту населення для отримання довідки внутрішньо переміщеної особи.

03 травня 2018 року управління соціального захисту населення Лиманської міської ради видало ОСОБА_1 довідку про те, що він не перебуває в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб станом на 03.08.2018 у зв'язку із тим, що місце проживання з 03 грудня 2014 року зареєстровано за адресою АДРЕСА_1.

03 травня 2018 року ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області подана заява №2248 про поновлення виплати пенсії.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно статті 1 Конституції Україна є соціальною та правовою державою.

За приписами частини 2 статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки позивачу припинено виплату пенсії з 01 січня 2018 року за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Суд враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається міст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 46 Закону №1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час:

нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;

нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 257-263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 84400, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області (місцезнаходження: 84406, Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, б.15, код ЄДРПОУ 20388259) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області.

Повне рішення складено 25 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.