
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2018 р. Справа№805/4739/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини, у зв'язку з тим що, позивач, звернувся для отримання допомоги пізніше 12 місяців з дня народження дитини. З посиланням на статті 2, 22, 24, 46 Конституції України, пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 7 Сімейного кодексу України, статтю 13 Закону України від 26 квітня 2001 року №24-02-Ш "Про охорону дитинства", статті 1, 3, 4, 5, 7, 10, 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", позивач просив:
- визнати протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу в призначені допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати відповідача призначити та здійснити виплату позивачу державної допомоги при народжені дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою від 30.05.2018;
- встановити судовий контроль за виконання рішення суду шляхом зобов'язання подати у десятиденний строку з моменту набранням рішенням законної сили звіту про виконання рішення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов , в якому покликався на наступне. За допомогою при народженні дитини позивач звернувся вперше 30 травня 2018 року. Згідно перевірки автоматизованої системи бази даних особових рахунків усіх одержувачів державної допомоги в управлінні, ОСОБА_1 не знаходилась на обліку та ніяких видів державної допомоги згідно чинного законодавства не отримувала за період з квітня 2016 року по теперішній час. За приписами пункту 12 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Оскільки позивач вперше звернулася за призначенням допомоги поза межами 12 календарних місяців після народження дитини, управління не має підстав для виплати допомоги.
25 червня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
26 червня 2018 року від відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2, матір'ю якої є позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області.
06 квітня 2016 року ОСОБА_1 видана довідка №1426/69115 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
29 травня 2018 року ОСОБА_1 видана довідка №69115 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
29 травня 2018 року ОСОБА_2 видана довідка №0000546374 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
30 травня 2018 року ОСОБА_1 подана заява про призначення допомоги при народженні дитини, допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, яка була зареєстрована за №1671.
01 червня 2018 року відповідачем прийнято рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 на підставі п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №175 від 27.12.2001.
01 червня 2018 року ОСОБА_1 направлено повідомлення №596 про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21 листопада 1992 року №2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон №2811-XII). На час виникнення спору Закон №2811-XII діяв в редакції Закону України №2249-VIII від 19.12.2017.
Закон №2811-XII відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Статтею 10 Закону №2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами статті 11 Закону №2811-ХІІ допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. […] Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. […]
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. [...]
Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
27 грудня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України № 1751 був затверджений "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується, зокрема, громадянам України.
Згідно пункту 13 Порядку виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Під час судового розгляду судом встановлено, що позивач, яка є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання на території України, народивши 28.08.2015 дитину, звернулася до відповідача за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
Таким чином, позивач повною мірою виконала вимоги, встановлені законодавством для призначення та отримання допомоги. Жодних повідомлень про невідповідність або неповноту поданого пакету документів відповідачем позивачеві не спрямовувалось.
Єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини став пропуск 12 календарних місяців з дня народження дитини.
Аналіз вищезазначеного законодавства дозволяє суду дійти висновку, що зазначена обставина не позбавляє позивача та її дитину права на отримання допомоги, з огляду на наступне.
Відповідно статті 3 "Конвенції про права дитини", ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.
В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи із завдань адміністративного судочинства суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що ним в квітні 2016 року подавалася заява про призначення допомоги, оскільки на підтвердження даної обставини не подано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів. Крім цього, позивач в заяві про призначення допомоги №1671 від 30.05.2018 власноручно зазначив, що заява подається вперше. Про отримання заяви відповідачем видається відповідна розписка, яка була видана позивачу 30 травня 2018 року.
Позивач помилково вважає, що належним засобом захисту є визнання протиправною відмови відповідача нарахувати та виплатити допомогу, оскільки зазначена вимога охоплюється визнанням протиправності та скасуванням спірного рішення.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Україні встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, оскільки позивач не обґрунтував необхідність встановлення вказаного контролю, суд не вбачає підстав для встановлення такого контролю.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а позивач був звільнений від сплати судових витрат, останні підлягають компенсуванню за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Україні).
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: 84600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №175 від 27.12.2001, прийняте 01 червня 2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою №1671 від 30 травня 2018 року.
Повний текст рішення складено 25 липня 2018 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Циганенко А.І.
Судове рішення № 75556827, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/4739/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: