Ухвала суду № 75556454, 26.07.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.07.2018 Справа № 917/373/18

за заявою публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", м.Полтава, вул.Зіньківська, 57, ідент. код 00232124

про порушення справи про банкрутство

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від кредиторів: Шинкаренко С.В., дов.№ 18/04 від 04.01.2018 року (ТОВ "ТД "Автокраз"), Шинкаренко С.В., дов.№ 6 від 02.01.2018 року (ПАТ "Автокраз"), Зуєва О.В., дов.№ 010-01/7024 від 03.09.2012 року (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України")

від боржника: Дробот Р.Д., дов. від 30.01.2018 року

розпорядник майна: арбітражний керуючий Авраменко І.М.

від розпорядника майна: Немиченко В.М., дов.№ 739 від 24.07.2018 року

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Розглядається справа про банкрутство публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" в порядку ст.ст.10,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.04.2018 року порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п»ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Авраменка І.М. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 24.04.2018 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Розгляд кредиторських вимог у справі призначено в судове засідання на 25.07.2018 року.

В судовому засіданні 25.07.2018 року оголошено перерву до 26.07.2018 року.

Розглянувши заяви конкурсних кредиторів, реєстр вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду заяв кредиторів, заслухавши пояснення розпорядника майна, представників боржника та кредиторів, суд, встановив:

В силу ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимгами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст.74,76 України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов"язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленю не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обгрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описи вкладення в поштове відправлення або інший документ, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Частиною 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститись відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що після офіційного оприлюднення повідомлення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" у строки, визначені Законом з грошовими вимогами до боржника звернулися наступні кредитори:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКраз" (м.Кременчук, ідент. код 37468941) на суму 632226,63 грн. боргу (заява вх.№ 654/18 від 22.05.2018 року, т.5).

Зазначені вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням боржником укладених сторонами господарсько-договірних зобов"язань. Зокрема, станом на 01.04.2018 року за ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" рахується наступна заборгованість:

- за Договором постачання № 8/38 від 05.04.2016 року - 479726,45 грн.;

- за Договором постачання № 9/38 від 05.04.2016 року - 152233,2 грн.;

- за Договором купівлі-продажу № 734ТД/16 від 21.07.2016 року - 266,98 грн.

Розпорядником майна та боржником вимоги кредитора визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів у заявленій сумі.

- приватне акціонерне товариство "АвтоКраз" (м.Кременчук, ідент. код 05808735) на суму 609606577,52 грн. боргу (заява вх.№ 655/18 від 22.05.2018 року, т.6), що виникла в результаті неналежного виконання боржником зобов»язань:

- за Договором постачання № 10/38 від 19.02.2013 року;

- за Договором поруки № 31 від 28.08.2008 року;

- за Договором поруки № 208 від 01.02.2013 року;

- за Договором поруки № 359 від 07.08.2015 року;

- за Договором комісії № 33/38 від 11.06.2015 року;

- за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-136/1 від 10.05.2007 року;

- за Договором поставки запасних частин № 607/17 від 18.12.2017 року;

- за Договором № 933/14 від 02.12.2014 року.

При цьому, матеріали поданої ПАТ "АвтоКраз" заяви містять акт звірки розрахунків станом на 31.12.2016 року, що підтверджує факт існування заборгованості ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" перед даним підприємством.

Розпорядником майна та боржником вимоги кредитора визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів у заявленій сумі.

- товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський автоагрегатний завод"(м.Полтава, ідент. код 40651030) на суму 668058 грн. боргу (заява вх.№ 658/18 від 23.05.2018 року, т.10), що виник в результаті неналежного виконання боржником умов Договору постачання № 144 від 28.12.2017 року.

Розпорядником майна та боржником вимоги кредитора визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів у заявленій сумі.

- товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" (м.Київ, ідент. код 31089115) на суму 10000000 грн. боргу (заява вх.№ 686/18 від 29.05.2018 року, т.13), що виник в результаті невиконання боржником Договору поруки № 377 від 31.08.2015 року.

Розпорядником майна та боржником вимоги кредитора визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів у заявленій сумі.

- публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Ю.П Ірклієнко (м.Київ, ідент. код 09807856) на суму 139579261,07 грн.(заява вх.№ 677/18 від 29.05.2018 року, т.12).

Зобов"язання боржника перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виникли на підставі Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1250-08 від 03.06.2008 року та Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1455v-13 від 01.02.2013 року.

Пунктом 5 Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1250-08 від 03.06.2008 року передбачено умови забезпечення кредиту.

Додатковою угодою до Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1250-08 від 03.06.2008 року, укладеного між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" від 03.12.2014 року внесено зміни до п.5.1 Договору та викладено його в наступній редакції:

"Забезпеченням виконання зобов"язань Позичальника за цим Договором є:

- Іпотека належного позичальнику цілісного майнового комплексу, згідно Договору іпотеки № 1201ЦИК/0905 від 02.09.2005 року;

- Застава належних позичальнику основних засобів, згідно Договору застави основних засобів № 2757ОС/0609 від 30.06.2009 року;

- застава товарів в обороті згідно Договору застави товарів в обороті № 1305ТО/1205 від 30.12.2005 року, укладеного між Банком та ПАТ "АвтоКрАЗ";

- застава товарів в обороті згідно Договору застави товарів в обороті № 1884ТО/1206 від 15.12.2006 року, укладеного між Банком та ПАТ "АвтоКрАЗ".

Відповідно до Інформаційної довідки № 122590001 від 03.05.2018 року, замовленої розпорядником майна, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис № 9541951 про державну реєстрацію іпотеки. А саме, 30.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу внесено запис № 9541951 про реєстрацію іпотеки, підстава - Договір іпотеки Єдиного майнового комплексу № 3717ЦИК/0415 від 30.04.2015 року (додається).

Відповідно до п.1 Договору іпотеки Іпотекодавець - ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" передає в заставу Іпотекодержателю - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" наступне мано: Єдиний майновий комплекс підприємства - Іпотекодавця, який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також права на торгівельну марку та інші права, які належать Іпотекодавцю.

Згідно п.2 Договору іпотеки зазначене в п.1 цього Договору майно передається в іпотеку як забезпечення повернення кредиту, виданого Іпотекодавцю за:

- Договором про відновлювальну кредитну лінію№ 1250-08 від 03.06.2008 року на суму 448200000 грн.;

- Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1455м-13 від 01.02.2013 року на суму 155400000 грн.

Відповідно до п.3 Договору іпотеки, узгоджена сторонами ринкова вартість предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену у Звіті про незалежну оцінку майна єдиного майнового комплексу ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", становить 554997700 грн.

У поданій заяві про визнання грошових вимог кредитор зазначає та документально підтверджує, що станом на 23.04.2018 року в зв"язку з неналежним виконанням боржником умов Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1455v-13 від 01.02.2013 року заборгованість ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" складає 16385396,13 грн.

Заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1250-08 від 03.06.2008 року складає 123193864,94 грн.

Таким чином, загальний розмір заявлених кредиторських вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" становить 139579261,07 грн. і згідно Договору іпотеки Єдиного майнового комплексу № 3717ЦИК/0415 від 30.04.2015 року повністю забезпечені заставою майна боржника.

Згідно ст.23 п.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(надалі - Закон) розпорядник майна зобов"язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядником майна та боржником вимоги кредитора визнано в повному обсязі та включено до реєстру у відповідності до вимог ст.23 п.8 Закону.

Крім цього, у встановлений Законом строк із заявою про грошові вимоги до боржника звернулось публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (м.Запоріжжя, ідент. код 00032112) на суму 5423679,58 грн., з яких: 4438451,08 грн. основного боргу, 985228,5 грн. - пеня (заява вх.№ 666/18 від 24.05.2018 року, т.11).

В обгрунтування розміру кредиторських вимог заявник зазначає:

між Банком та ТОВ «КрАЗ Лізінг» (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір №75108К7/8 від 29.05.2008р. із зміна і доповненнями (надалі - Кредитний договір), згідно якого Позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 10 031 095,90 грн., зі сплатою процентів та комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку встановленому п.п. 3.2., 3.5., 4.1. Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.5., 4.1., 5.1.2., Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за договором.

На виконання умов Кредитного договору Банк добросовісно виконав свої зобов'язання, що підтверджується виписками по рахункам.

В забезпечення виконання Позичальником умов Кредитного договору між Банком та Боржником укладено Договір поруки № 75110Р2 від 31.05.2010р. із змінами і доповненнями (надалі - Договір поруки), згідно якого Боржник (Поручитель) - АТ "Полтавський автоагрегатний завод" зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором (п.п. 3.1., 3.2.,4.4.).

Позичальник та Боржник своєчасно свої грошові зобов'язання не виконали.

Відповідно до п.7.1.,7.2. Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань Позичальник повинен сплатити Банкові пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. Кредитного договору.

Встановлення в Кредитному договорі обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом та наявність обов'язку у Позичальника сплачувати Банку неустойку (пеню) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не виключає сплату сум 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи, що проценти, встановлені в Кредитному договорі, стосуються плати за користування кредитними коштами, неустойка (пеня) є видом забезпечення виконання зобов'язань, а ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлює проценти лише на випадок прострочення виконання грошових зобов'язань, тобто є мірою відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням Позичальником та Поручителем зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки, Банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

29.07.2015р. постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 917/131/15 (надалі - Постанова суду), залишеною постановою ВГСУ від 28.10.2015 без змін, позов Банку задоволено, стягнуто з ПАТ «ПААЗ» кредитну заборгованість в розмірі 7 933 723,03 грн. (станом на 27.03.2015р.).

08.12.2015р. господарським судом Полтавської області винесена ухвала, якою розстрочено виконання Постанови суду терміном на три роки з щомісячною виплатою суми боргу рівними частинами по 220 381,20 грн.

Протягом 2016-2018 р.р. Боржник здійснив часткове погашення кредитної заборгованості згідно Ухвали від 08.12.2015 року.

Станом на 23.04.2018 року непогашена частина заборгованості за Постановою суду складає:

- прострочена сума заборгованості за кредитом (основний борг) - 1 275 539,06 грн.,

- пеня за прострочення зобов'язань - 936 747,26 грн.,

- 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту (основного боргу) - 106 095,59 грн.,

- 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом -8 039,87 грн.,

- 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією -242,69 грн.,

- втрати від інфляції в зв'язку із несвоєчасним погашенням заборгованості - 63 853,13 грн.

Оскільки заборгованість за Кредитним договором не була погашена в повному обсязі, Банком за період з 01.05.2015 року по 23.04.2018 року нараховано:

- прострочені проценти за кредитом (з 01.05.2015 по 23.04.2018) - 2 218 044,58 грн.,

- пеня за прострочення сплати процентів - 48481,24 грн.,

- 3% річних за прострочення сплати процентів - 134 291,01 грн.,

- втрати від інфляції - 632 345,15 грн.

Таким чином, станом на 23.04.2018р. загальна сума заборгованості Боржника перед Банком з складає 5 423 679,58 грн. зокрема:

- заборгованість за кредитом (основний борг), процентами, 3% річних та втрати від інфляції - 4 438 451,08 грн.,

- пеня за прострочення зобов'язань - 985 228,50 грн.

Відповідно до відзиву розпорядника майна (вих.№ 02-08/15 від 08.06.2018 року) грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" визнаються останнім частково, а саме, в розмірі 5375198,34 грн., з них: 4438451,08 грн. основного боргу, 936747,26 грн. - пеня.

При цьому, нарахування банком пені за період з 16.05.2017 року по 23.04.2018 року в розмірі 48481,24 грн. вважає неправомірним, оскільки суперечить нормам ст.232 Господарського кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, на яких грунтуються вимоги і запреречення сторін, вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що між сторонами існують правовідносини, які врегульовано в главі 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст. 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.5.1. Кредитного договору визначено, що Позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. Договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї Угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

З доданого розрахунку вбачається, що за період з 01.05.2015 року по 23.04.2018 року Банком нараховано прострочені проценти за кредитом в розмірі 2218044,58 грн.

З урахуванням наведеного, Банком правомірно нараховано проценти за користування кредитом, у відповідності до умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства.

Крім того, Банком заявлено вимоги про стягнення з боржника 248669,16 грн. - 3% річних та 696198,28 грн. інфляційних нарахувань. З них: 134291,01 грн. - 3% річних, 632345,15 грн. - інфляційні, нараховані за період з 01.05.2015 року по 23.04.2018 року.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних та інфляційних розраховано банком у відповідності до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, не заперечується боржником та визнається судом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Кредитором заявлено вимоги про стягнення з боржника:

- 936747,26 грн. пені, нарахованої за прострочення зобов"язань, стягнутої за постановою суду та непогашеної станом на 23.04.2018 року;

- 48481,24 грн.- сума пені, нарахованої за період з 01.05.2015 року по 23.04.2018 року за прострочення сплати процентів.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, як вбачається з доданого до заяви розрахунку, за період з 16.05.2017 року по 23.04.2018 року кредитор здійснив нарахування пені (48481,24 грн.) не на тіло кредиту, строк погашення якого - 27.05.2016 року, а за прострочення сплати процентів, які нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Наведеним спростовуються доводи розпорядника майна про неправомірність нарахування пені в розмірі 48481,24 грн. за період з 16.05.2017 року по 23.04.2018 року та порушення при цьому вимог чинного законодавства.

Отже, дослідивши матеріали справи, розрахунок пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги кредитора про стягнення з боржника 48481,24 грн. пені за період з 16.05.2017 року по 23.04.2018 року, нарахованої за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором.

Крім цього, до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" підлягають також внесенню витрати кредиторів на оплату судового збору у даній справі про банкрутство.

На виконання вимог Закону, розпорядник майна подав суду реєстр вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", до якого включено вимоги зазначених кредиторів.

Заяв від інших кредиторів у встановлений законом термін не надходило.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров"ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За наслідками розгляду вимог кредиторів, враховуючи викладене, суд вважає за доцільне затвердити реєстр кредиторів ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" з урахуванням визнаних судом кредиторських вимог.

Керуючись ст.ст.25,45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати грошові вимоги наступних кредиторів:

- товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Груп" (ідент. код 31089115) на суму - 10000000 грн. (вимоги четвертої черги), 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський автоагрегатний завод" (ідент. код 40651030) на суму 668058 грн. (вимоги четвертої черги), 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім "АвтоКраз"» (ідент. код 37468941) на суму 632226,63 грн. (вимоги четвертої черги) 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (ідент. код 05808735) на суму 609606577,52 грн. (вимоги четвертої черги), 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідент. код 00032112) на суму 4438451,08 грн. основного боргу (вимоги четвертої черги), 985228,5 грн. неустойка (вимоги шостої черги), 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м.Київ, ідент. код 09807856) на суму 139579261,07 грн. заставних вимог, 3524 грн. судового збору (вимоги першої черги).

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" у визнаних судом розмірах.

3. Внести в реєстр вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" окремо вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника: публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в розмірі 139579261,07 грн. (перелік майна боржника, яке є предметом застави додається).

4. Розпоряднику майна - протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду скликати збори кредиторів та організувати їх проведення. Протокол засідання надати суду.

5. Підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду призначити на 25.09.2018 року на 9 год. 45 хв.

6. Копію ухвали направити кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 30.07.2018 року

Суддя Іванко Л.А.