Рішення № 75556431, 24.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2018 р. Справа № 916/610/18

За позовом: Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд.6)

до відповідача: Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях"(68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36)

про стягнення 110 754,07 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники:

Від Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Остапов В.В., за довіреністю;

від Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" - Колєжук А.С., за довіреністю.

Суть спору: Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" про стягнення 110 754,07 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2018р. порушено провадження у справі №916/610/18.

24.04.2018р. представником відповідача надано до суду відзив, в якому він не визнає позовні вимоги у повному обсязі відповідно до пояснень, що надані в відзиві.

22.05.2018р. позивачем надано заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2018р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

04.01.2015р. Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях" (Відповідач) звернулось до Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (Позивач) з заявкою №715-5 про надання послуг (здійснення відкачки (зняття) лляльних вод з т/х "Майкан").

На виконання заявки в січні 2015р. службою флоту Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) були надані відповідні послуги з використанням суден т/х „ЗЛВ-ЗОЗ" та т/х „НСЗ-23".

Для оплати вартості послуг 13.01.2015р. позивачем було виставлено ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" рахунок №Пр/566 на суму 138 291,08грн., який сплачений не був.

Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" заборгованості у сумі 138 291,08грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. по справі №916/1128/15-г позовні вимоги Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволено в повному обсязі.

Однак, вказане рішення господарського суду від 13.05.2015р. було виконано ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" лише 26.02.2018 р.

Враховуючи вищенаведене за несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати 138 291,08 грн. боргу за надані послуги відповідно до зазначеного рішення, Позивачем нараховано за період з 05.03.2015р. по 27.02.2018р. 3% річних на суму боргу в розмірі 12 389,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 98 364,70 грн. відповідно до наданих розрахунків.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, нарахування Позивачем інфляційних витрат та трьох процентів річних, що входять до складу грошового зобов'язання є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання та є способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Щодо посилання Відповідача на неможливість вчасного здійснення розрахунку за надані послуги, у зв'язку з дією мораторію, введеного ухвалою господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 23.07.2014р. у справі №916/2560/14 про банкрутство Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях", то зазначене не може бути підставлю для відмови в задоволенні вимог Позивача.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів та припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Як вже зазначено, заборгованість Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" перед Іллічівською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" виникла у січні 2015р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство №916/2560/14.

Отже, вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" є поточними і дія мораторію на них не поширюється.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст.86 ГПК України).

За таких обставин суд доходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 509, 526, 527, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України ст.ст. 46, 73, 74, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36, код ЄДРПОУ 31091889) на користь Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту)(68001, Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ ВП:38728418) 12 389 (дванадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. - 3% річних, 98 364 (дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 70 коп. - інфляційних витрат, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 липня 2018 р.

Суддя Г.А. Лепеха