Рішення № 75556096, 11.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2018 р.Справа № 910/12682/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНЬКАБЕЛЬ"

до 1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

2) Публічного акціонерного товариства "Одеський кабельний завод

"Одескабель"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім

Одеського кабельного заводу "Одескабель"

про визнання патенту недійсним

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНЬКАБЕЛЬ" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "Одесакабель" (надалі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" (надалі - відповідач-3) про визнання патенту України №110610 від 10.10.2016 р. недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що корисна модель за патентом України №110610 від 10.10.2016 р. не відповідає умовам патентоздатності, визначеним Законом України "Про охорону прав на промислові зразки", а саме, таким критеріям патентоздатності як "новизна" та "промислова придатність".

Ухвалою суду від 03.08.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.09.2017 р.

06.09.2017 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи по справі та клопотання про призначення по справі судової експертизи.

06.09.2017 р. від відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов та документи по справі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 06.09.2017 р. подав відзив на позов.

У судовому засіданні 06.09.2017 р. представник відповідача-3 подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалами від 06.09.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.10.2017 р.

11.10.2017 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Ухвалами від 11.10.2017 р. у справі призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовим експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень (03045, м. Київ, вул. Плещеєва, 10), та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 11.12.2017 р. доручено проведення судової експертизи у справі № 910/12682/17 судовому експерту Центру судової експертизи та експертних досліджень ОСОБА_1.

02.03.2018 р. до господарського суду міста Києва з експертної установи надійшли матеріали справи з висновком експертного дослідження.

Ухвалою від 05.03.2018 р. поновлено провадження у справі та, у зв'язку з набранням з 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 21.03.2018 р.

19.03.2018 р. від відповідача-3 надійшли клопотання про виклик експерта у судове засідання та відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 21.03.2018 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" та викликано у підготовче засідання судового експерта ОСОБА_1 для надання пояснень щодо висновку №001-ОВМ/17 від 20.02.2018р.; відкладено підготовче засідання на 11.04.2018 р.

Протокольною ухвалою від 11.04.2018 р. відкладено підготовче засідання на 16.05.2018 р.

11.05.2018 р. від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення по справі.

16.05.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.05.2018 р. судовий експерт ОСОБА_1 надав пояснення щодо висновку №001-ОВМ/17 від 20.02.2018р. та відповів на поставлені учасниками справи запитання.

Протокольною ухвалою від 16.05.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" про призначення повторної судової експертизи від 19.03.2018 р.; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2018 р.

20.06.2018 р. від відповідача-3 надійшли клопотання про зобов'язання позивача надати докази порушення, невизнання чи оспорення його прав внаслідок реєстрації спірного патенту; про призначення у справі повторної судової експертизи; та заяви про відвід судді.

Ухвалою від 20.06.2018 р. визнано відвід судді необґрунтованим, ухвалено передати вирішення питання про відвід судді Зеленіної Н.І. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Ухвалою від 25.06.2018 р. (суддя Усатенко І.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" про відвід судді Зеленіної Н.І. відмовлено.

Ухвалою від 27.06.2018 р. судове засідання у справі призначено на 11.07.2018 р.

У судовому засіданні 11.07.2018 р. суд розглянув клопотання відповідача-3 клопотання про зобов'язання позивача надати докази порушення, невизнання чи оспорення його прав внаслідок реєстрації спірного патенту та про призначення у справі повторної судової експертизи.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Судом встановлено, що клопотання відповідача-3 про зобов'язання позивача надати докази порушення, невизнання чи оспорення його прав внаслідок реєстрації спірного патенту, не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України щодо змісту, суті та строків подання такого клопотання, у зв'язку з чим протокольною ухвалою від 11.07.2018 р. відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Частиною 2 ст. 107 Господарського процесуального кодексу передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Розглянувши клопотання відповідача-3 про призначення у справі повторної судової експертизи, дослідивши висновок №001-ОВМ/17 від 20.02.2018р. та врахувавши надані у підготовчому засідання 16.05.2018 р. пояснення судового експерта ОСОБА_1, суд не вбачає наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 11.07.2018 р. відмовив у задоволені вказаного клопотання.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача підтримав подане 11.07.2018 р. клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

З урахуванням стадії судового процесу та відсутності обґрунтування неможливості подання таких доказів у строки, що встановлювались у підготовчому провадженні, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з позовної заяви, Приватне акціонерне товариство "Завод Південькабель" являється виробником силових кабелів на території України з 1943 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що 10.10.2016 р. Державною службою інтелектуальної власності України, функції якої у подальшому передано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, зареєстровано патент №110610 на корисну модель "Кабель силовий на напругу 11 кВ".

Власниками патенту №110610 на корисну модель "Кабель силовий на напругу 11 кВ" являються Публічне акціонерне товариство "Одеський кабельний завод "Одесакабель" (надалі - відповідач-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель".

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що патент України №110610 від 10.10.2016 р. на корисну модель "Кабель силовий на напругу 11 кВ" не відповідає умові патентоздатності "новизна".

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні 11.07.2018 р. та матеріалів справи, судом встановлено, що права та інтереси, за захистом яких звернувся позивач, полягають у тому, що наявність спірного патенту впливає на конкурентоздатність відносно позивача.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України та частини першої статті 420 Цивільного кодексу України належать, зокрема, корисні моделі.

Відповідно до статті 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності, зокрема, на корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі.

За приписами статті 464 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, на корисну модель є: право на використання корисної моделі; виключне право дозволяти використання корисної моделі (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Права інтелектуальної власності, зокрема, на корисну модель визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Статтями 6, 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, зокрема, що правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Відповідно до ст. 33 Закону, патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;

г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З метою встановлення дійсних обставин відповідності корисної моделі за патентом України №110610 від 10.10.2016 р. умовам патентоздатності, ухвалою суду від 11.10.2017 р. у справі призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовим експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень (03045, м. Київ, вул. Плещеєва, 10).

На вирішення судовому експерту поставлено такі питання:

1) чи відповідає корисна модель за патентом України №110610, умові патентноздатності "новизна", станом на дату подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.?

2) чи відповідає корисна модель за патентом України №110610, умові патентноздатності "промислова придатність", станом на дату подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.?

3) чи стала загальнодоступною у світі сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України №110610 до дати подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.?

За результатами проведення судової експертизи судовим експертом ОСОБА_1 було складено Висновок №001/ОВМ/17 від 20.02.2018 р., у якому встановлено, що:

1. Корисна модель за патентом України №110610 не відповідає умові патентноздатності "новизна", станом на дату подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.

2. Корисна модель за патентом України №110610 відповідає умові патентноздатності "промислова придатність", станом на дату подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.?

3. Сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України №110610 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № u 2016 08702 - 10.08.2016 р.

За результатом дослідження Висновку №001-ОВМ/17 від 20.02.2018 р., судом встановлено, що вказаний Висновок складений кваліфікованим судовим експертом, містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не надано. У зв'язку з викладеним, вказаний висновок являється належним і допустимим доказом у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Заперечення відповідача обґрунтовані відсутністю порушених, невизнаних або оспорених прав позивача чи його інтересу, а також відповідністю корисної моделі за патентом України №110610 від 10.10.2016 р. умовам патентоздатності.

Проте, такі заперечення відповідача відхиляються судом з огляду на їх безпідставність та невідповідність зібраним у матеріалах справи доказам.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, у в тому числі Висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №001-ОВМ/17 від 20.02.2018 р., суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про невідповідність патенту України №110610 від 10.10.2016 р. умовам патентоздатності, являються обґрунтованими, належним чином підтвердженими відповідними доказами та не спростованими відповідачами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання патенту України №110610 від 10.10.2016 р. недійсним обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, суд зазначає наступне.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на корисні моделі і промислові зразки, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про названі об'єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти на об'єкти права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності, видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

За таких обставин, з огляду на висновок суду про наявність підстав для визнання недійсним патенту України №110610 від 10.10.2016 р., задоволенню підлягають і позовні вимоги до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про внесення відомостей про це до Державного реєстру патентів України і здійснення відповідної публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Частинами 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Дослідивши матеріали справи, суд покладає судові витрати, понесені позивачем (1 600,00 грн. судового збору та 24 998,40 грн. витрат на оплату вартості експертного дослідження, на відповідача-2 та відповідача-3 у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним патент України № 110610 від 10.10.2016 р. на корисну модель "КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ НА НАПРУГУ 11 кВ", власниками якого є Публічне акціонерне товариство "Одеський кабельний завод "Одескабель" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 114; код ЄДРПОУ 05758730) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 114; код ЄДРПОУ 30332681).

3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) внести відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України № 110610 від 10.10.2016 р. на корисну модель "КАБЕЛЬ СИЛОВИЙ НА НАПРУГУ 11 кВ".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "Одескабель" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 114; код ЄДРПОУ 05758730) на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНЬКАБЕЛЬ" (61099, м. Харків, вул. Автогенна, 7; код ЄДРПОУ 00214534) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору та 12 499 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. витрат на оплату вартості експертизи.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 114; код ЄДРПОУ 30332681) на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНЬКАБЕЛЬ" 61099, м. Харків, вул. Автогенна, 7; код ЄДРПОУ 00214534) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору та 12 499 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. витрат на оплату вартості експертизи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.07.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна