Ухвала суду № 75551989, 26.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1222/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року, ухваленого під головуванням судді Соколишиної Л.Б., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

В травні 2016 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» пред’явив позов до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В обґрунтування свої вимог вказував, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.01.2006 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Взяті на себе зобов’язання ОСОБА_5 не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, станом на 31 березня 2016 року , яка становить 23 569 грн. 96 коп., із яких : 2 610 грн. 36 коп. – заборгованість за кредитом, 2 951 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 250 грн. – штраф (фіксована частина), 1098 грн. 57 коп. штраф (процентна складова).

Відповідач ухиляється від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає.

З таких підстав позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь заборгованість по кредитному договору № б/н від 05 січня 2006 року в сумі 23 569 грн. 96 коп.

Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 січня 2006 року у розмірі 23 569 грн. 96 коп. та 1 378 грн. судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, як незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні усіх фактичних обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а по справі постановити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення не взято до уваги, що строк дії кредитної карточки закінчився, оскільки на час підписання заяви на видачу кредитної картки в 2006 році строк дії картки не перевищував двох років. Також суд в рішенні посилається на договір, проте в матеріалах справи відсутні оригінал кредитного договору про відкриття поточного рахунку і заяви про його відкриття та інші документи, що свідчать про згоду відкриття рахунку на ім’я ОСОБА_5 та просив застосувати строк позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах.

Відповідно до 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

За змістом наведених норм випливає висновок, що зобов’язання з кредитного договору передбачає єдиний обов’язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до договору № б/н від 05 січня 2006 року з оформленням картки «Універсальна», укладеного між сторонами ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, останній отримав кредит у розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний договір укладено шляхом підписання анкети-заяви про приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), де вказано, що заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», державну реєстрацію вказаних змін проведено 17.07.2009 року.

Згідно із заявою на отримання кредиту відповідач погодився із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку та згодний з тим, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, перевитрат платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку невиконання зобов'язань по Договору, на вимогу Банку виконати зобов'язання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та ОСОБА_7), виплаті винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитного договору підписання Договору являється прямим та безумовною згодою Клієнта відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно п.1.1.3.2.2 вказаних Умов та правил надання банківських послуг, у випадку порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору, та/або у випадку виникнення ОСОБА_7 має право призупинити здійснення розрахунків по Картці ( заблокувати карту), та/або визнати Карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків та інших обов’язків за цим Договором.

Відповідно до пункту 1.1.5.20 Умов надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів за кожним з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5 % від суми позову.

Згідно розрахунків наданих банком заборгованість за кредитом станом на 31 березня 2016 року складала 23 569 грн. 96 коп., із яких : 2 610 грн. 36 коп. – заборгованість за кредитом, 16 410 грн. 03 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1 098 грн. 57 коп. штраф (процентна складова).

Також судом встановлено, що відповідач виконував умови кредитного договору шляхом часткового погашення заборгованості, проте після 01 жовтня 2013 року, відповідач не вносив кошти в рахунок погашення кредиту.

При звернення до суду банк надав належні та допустимі докази порушення відповідачем його прав, як кредитора, шляхом невиконання взятих на себе за вказаним договором про надання банківських послуг грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів щодо визнання договору № б/н від 05.01.2006 року , укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5 недійсним.

Тобто, вказаний кредитний договір є дійсним.

Також відповідачем не надано інших розрахунків суми заборгованості.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом не застосовано строк позовної давності не може бути взято до уваги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Строк позовної давності відраховується із часу останнього погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем останнє часткове погашення кредиту відбулося 01.10.2013 року. Позов пред’явлений 20.05.2016 року в межах трьохрічного строку позовної давності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що погашення заборгованості ним не проводилось із вересня 2008 року протирічить обставинам справи. Останнє погашення проведено 01.10.2013 року .

Відповідно до п. 2.1.1.7.1 Умов та правил тримач карти відповідає за операції здійсненими із картками.

Із цього випливає, що відповідач несе відповідальність по всіх діях із наданою йому карткою.

Позивач не повідомляв будь-яких осіб, в тому числі банк або правоохоронні органи, про дії із його карткою.

В матеріалах справи відсутні докази, що дії по зарахуванню та зняття коштів відбувалися без відома ОСОБА_5

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: