Вирок № 75551801, 27.07.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/858/18

Провадження № 1-кп/710/66/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Кавун Т.О.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення -

прокурора – прокурора Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_1,

представник потерпілого – ОСОБА_2,

з боку захисту -

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Шпола угоду про примирення в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2018 за №12018250300000360 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в ТОВ «Інвестиційна компанія», не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений, ОСОБА_3, протягом червня 2018 року, діючи умисно, з метою крадіжки чужого майна, перебуваючи на території ТОВ «Інвестиційна компанія», що по вул. Васильківська, 3 в с. Іскрене Шполянського району Черкаської області, шляхом вільного доступу, таємно, з приміщення майстерні, намагався викрасти генератор автомобіля БілАЗ, вартістю 3000 грн. та електродвигун рейкосвердлильного станка, вартістю 5000 грн., що належать ТОВ «Інвестиційна компанія», однак не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Суд кваліфікує діяння обвинуваченого ОСОБА_3, за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України – незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

26.06.2018 в м.Шпола між представником потерпілого, ТОВ «Інвестиційна компанія», ОСОБА_2, якому на підставі ст. 55 КПК України надані повноваження у кримінальному провадженні №12018250300000360,та обвинуваченим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою обвинувачений та представник потерпілого дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даних кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого, за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3, має понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч.3 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України – штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень. Зі змістом даної угоди, обвинувачений та представник потерпілого ознайомлені з наслідками укладення та затвердження такої угоди, передбачені вимогами ст.ст.394, 424, 473, п.1 ч.5 ст.474, ст.476 КПК України, а також наслідки невиконання вказаної угоди передбачені ст.3891 КК України, зрозумілі в повному обсязі.

Розглядаючи, в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні, прокурор просив затвердити угоду про примирення, винести вирок, за яким визнати ОСОБА_3, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого в судове засідання з'явився просив затвердити угоди на умовах, викладених у ній. Також, представнику потерпілого зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, заподіяна кримінальними правопорушеннями шкода в розмірі 8000,00 гривень, відшкодована повністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, просив затвердити угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та показав, що він повністю розуміє права, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Судом встановлено, що сторони добровільно уклали угоду, тобто дана дія не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, тому суд не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам п.1 ч.5 ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій обвинуваченого вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються на момент вчинення як злочин середньої тяжкості, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3, можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання за ч.3 ст.15 КК України та ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази: генератор автомобіля БілАЗ та електродвигун рейкосвердлильного станка, які повернуті власнику під розписку, належить залишити власнику.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальних витрат по справі не має.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374 376, 474-475, 476 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26.06.2018 в м. Шпола між представником потерпілого ОСОБА_2, та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018250300000360 від 21.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за за ч.3 ст.15 КК України та ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази: генератор автомобіля БілАЗ та електродвигун рейкосвердлильного станка, які повернуті власнику під розписку, залишити власнику ТОВ «Інвестиційна компанія».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між обвинуваченим та потерпілим про примирення може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5,6,7 ст.474 цього Кодексу, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.6,7 ст.474 цього Кодексу;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Роз’яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз’яснити засудженому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Суддя Н.П. Побережна