Постанова № 75550448, 24.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/2521/18 Суддя першої інстанції: Чижиченко Д.В.

Провадження: 33/790/739/18 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, при секретареві Асавалюк О.О., з участю правопорушника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, переглянувши представлені відеоматеріали, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі звукозапису, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою апелянта ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 06 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст оскарженого судового рішення першої інстанції.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 06 2018 року ОСОБА_2, 18 03 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, із стягненням судового збору.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із скаргою, в якій, посилаючись на неповноту та необ’єктивність розгляду справи районним судом, просить скасувати оскаржувану постанову та надіслати матеріали справи на новий розгляд.

Позиції учасників судового провадження

Правопорушник ОСОБА_2 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі та просив задовольнити її вимоги.

Адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доводи правопорушника та його захисника, дослідивши матеріали справи та представлені відеоматеріали, перевіривши доводи скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У постанові районного суду, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення від 04 05 2018 року, зазначено, що 04 05 2018 року о 09 год. 46 хв. у м.Харкові, по вул. Радіотехнічна,11, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення координації мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння, у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров’я, водій ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена зібраними у справі і дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04 05 2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розпискою ОСОБА_6 про те, що він зобов’язується забрати автомобіль, яким керував ОСОБА_2, припаркувати його за вказаною адресою та не передавати авто ОСОБА_2 протягом 48-ми год., оскільки останній перебуває у стані наркотичного сп’яніння, рапортом інспектора поліції та відеозаписом з нагрудної камери інспектора (а.с.3-8, 10).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що на думку правопорушника, співробітники поліції поставилися до нього упереджено, наполягали на проходженні огляду на стан наркотичного сп’яніння, не маючи явних на те підстав, оскільки він не вживає спиртне та наркотичні засоби у зв’язку із захворюванням печінки.

Факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі та під час надання пояснень у судовому засіданні апеляційного суду не заперечує.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О’Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність водія не лише за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, а також за відмову особи, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, тому ОСОБА_2 був зобов’язаний пройти огляд на стан наркотичного сп’яніння, у встановленому законом порядку, на вимогу інспектора патрульної поліції.

Враховуючи дані обставини, районний суд, з огляду на матеріали адміністративної справи, обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому підстав для його скасування, за обставин вказаних в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 06 2018 року про визнання ОСОБА_2, 18 03 ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік, із стягненням судового збору, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

В порядку ст.294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1