Рішення № 75549060, 20.07.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5190/17

Провадження № 2/645/603/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі за текстом - ОСОБА_2 «СК «УНІКА») звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102,00 грн., а також судовий збір в розмірі 1 600,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 «СК «УНІКА» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування № 021166/4600/0000045, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобілю «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1. 07 листопада 2015 року о 10 годині 20 хвилин на проспекті Маршала ОСОБА_4, 2 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «Nissan Murano», номерний знак НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля потерпілого. Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАІ про обставини ДТП, Первинної довідки ДАІ та протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 13 листопада 2015 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого склала 91 592,00 грн. Вказану суму ОСОБА_2 «СК «УНІКА» сплачено потерпілому на підставі страхового акту № 00180162 від 25 листопада 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 041293 від 30 листопада 2015 року. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПАТ «СК «Брокбізнес», останнє сплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 49 490,00 грн.. Отже, сума виплати страхового відшкодування, яку повинна сплатити відповідач ОСОБА_2 «СК «УНІКА», складає 42 102,00 грн. На регресні вимоги, направлені позивачем на адресу ОСОБА_1, відповідач не відреагувала.

В судове засідання представник ОСОБА_2 «СК «УНІКА», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з’явився. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

В судове засідання ОСОБА_1, яка належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, не з’явилась. Матеріали справи містять заяву відповідача, якою остання просила закрити провадження у справі з посиланням на те, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року, яке 27 червня 2017 року набрало законної сили, по цивільній справі № 645/1321/17 вже розглянуто позовні вимоги ОСОБА_2 «СК «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102,00 грн. за наслідками ДТП, що сталася 07 листопада 2013 року, та відмовлено у задоволенні позову. В заяві також зазначалося про розгляд справи 25 квітня 2018 року за її відсутності.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно матеріалів справи, 16 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 «СК «УНІКА» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 021166/4600/0000045, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобілю «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 76391076 вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 листопада 2015 року о 10 годині 45 хвилин на проспекті ОСОБА_4 Маршала в м. Харкові, є ОСОБА_1, що керувала автомобілем «Nissan Murano», номерний знак НОМЕР_2, та ОСОБА_3, який керував автомобілем «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до матеріалів справи, постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2015 року встановлено, що 07 листопада 2015 року близько 10:20 години ОСОБА_1 керувала автомобілем «Nissan Murano», державний номерний знак НОМЕР_2, по проспекту Маршала Жукова, 2 в м. Харкові, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дотрималась дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1, який зупинився на забороняючий сигнал світлофора. Автомобілі отримали технічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України закріплено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає встановленим, що шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 листопада 2015 року, завдано з вини відповідачаОСОБА_1.

За ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

09 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 «СК «УНІКА» із заявою № 00180162 про подію, що має ознаки страхового випадку. Із заяви вбачається, що подія відбулась 07 листопада 2015 року в м. Харкові на вул. ОСОБА_4 за участю водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «Nissan Murano».

Відповідно до звіту № 903 від 17 листопада 2015 року, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та пошкоджений внаслідок ДТП 07 листопада 2015 року, складає 99 086,98 грн..

Згідно страхового акту № 00180162 від 25 листопада 2015 року, сума страхового відшкодування становить 91 592,00 грн..

З платіжного доручення № 041293 від 30 листопада 2015 року вбачається, що позивачем сплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування, згідно договору № 021166/4600/0000045 від 16 жовтня 2015 року, в розмірі 91 592,00 грн..

Згідно роз’яснень, наданих в п.п. 4, 6, 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. ... Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Судовим розглядом встановлено, що зобов'язання про відшкодування шкоди в розмірі 91 592,00 грн. ОСОБА_2 «СК «УНІКА» виконано 30 листопада 2015 року. Позов пред’явлено до суду 21 листопада 2017 року, що підтверджується реєстраційним штампом, проставленим відповідно до «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді».

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Листом від 19 вересня 2016 року № 45УНІКА/АГ ТОВ «A.S.A. GROUP», за дорученням ОСОБА_2 «СК «УНІКА», запропоновано ОСОБА_1 узгодити порядок погашення регресної заборгованості в сумі 42 102,00 грн.. У вищевказаному листі зазначалося, що ТОВ «A.S.A. GROUP» отримало інформацію про наявність Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ПАТ СК «Брокбізнес» АІ8560144, який покриває суму збитків ОСОБА_2 «СК «УНІКА» в розмірі 49 490,00 грн., але Полісом не покриваються збитки в сумі різниці понад ліміту Полісу, тобто 42 102,00 грн.. Проте, на час розгляду справи доказів на підтвердження погашення відповідачем регресної заборгованості суду не надано.

Отже, з моменту виплати страхового відшкодування, тобто з 30 листопада 2015 року, у позивача виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 42 102,00 грн., у зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_2 «СК «УНІКА»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі з посиланням на те, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі № 645/1321/17 вже розглянуто позовні вимоги ОСОБА_2 «СК «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102,00 грн. та відмовлено у задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року по цивільній справі № 645/1321/17 у задоволенні позову ОСОБА_2 «СК «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102,00 грн. відмовлено. Рішення набрало законної сили.

З вищевказаного рішення вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позову є ненадання суду доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, яка мала місце 07 листопада 2015 року, тобто копії постанови, що набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3.

ОСОБА_2 «СК «УНІКА», повторно звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102,00 грн., надано копію постанови судді, яка набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_3.

Тобто, позивачем змінено підстави звернення до суду з вказаним позовом, тому у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити як такої, що протирічить вимогам закону.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 032831 від 07 серпня 2017 року, ОСОБА_2 «СК «УНІКА» під час звернення до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20033533, рах. № 265061822 в АТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ, м. Київ, витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 42 102 (сорок дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, а також судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - І.В. Ульяніч