Вирок № 75548666, 26.07.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/116/18

Номер провадження 1-кп/629/203/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220380002577 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 23.11.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолога В.В.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Малунова В.Р., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисливого злочину, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, вчинене при наступних обставинах:

24 листопада 2017 року близько 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 знаходився біля супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Вердовського, б. 2/1. Знаходячись за вищевказаною адресою у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда, який знаходився біля вищевказаного супермаркету. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю господаря велосипеда, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипеда «FORD Formula Magnum 26 AM», вартість якого складає 3429 гривень, який належав ОСОБА_4

Після скоєння даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілому на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 24.11.2017 року о 23 год. він біля супермаркету «АТБ» по вул. Вердовського, б. 2/1 в м. Лозова, Харківської області, побачив велосипед. Скориставшись, що поблизу не було господаря, він його викрав та зник з ним з місця події.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню спеціальну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований.

Обвинувачений ОСОБА_1 з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення/обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним застосувати до нього наступні заходи: контроль за поведінкою за місцем проживання особи та застосування соціально-виховних заходів.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 року засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 1 рік, та в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 21.06.2018 року з моменту затримання на підставі протоколу №47/86 затримання особи від 21.06.2018 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та піддати її покаранню у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.11.2017 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обраний у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 21 червня 2018 року, згідно протоколу затримання особи № 47/86 від 21 червня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертиз № 5577 від 22.12.2017 в розмірі 296 гривень 61 копійка (одержувач коштів УК Слобідське / м. Харків Слобідський/24060300, код отримувача ( ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок 31116115020005, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речовий доказ по справі:

- велосипед марки «FORD Formula Magnum 26 AM», який належить потерпілому ОСОБА_4 та переданий йому на відповідальне зберігання під розпису - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова