Ухвала суду № 75548189, 27.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10187/16-к

н/п 1-кп/640/241/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2018 р. Київський районний суд м.Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

суддів – Зуб Г.А., Золотарьова Л.І.,

за участю секретаря - Хомінської Т.В.,

прокурора – Дзюба І.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12012220490000463 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, 05.09.1987р.н., громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в’їзд Миру , б.27

в скоєні злочину, передбаченому пунктами 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12012220490000463 за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєні злочину передбаченого п.п.6, 12, ч.2 ст. 115 КК України .

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалами суду .

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судове провадження не завершено, триває судовий розгляд.

Прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому з підстав наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий та представник потерпілих підтримали клопотання прокурора.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, при цьому зазначив, що відсутні докази вчинення ОСОБА_5 злочину, обвинувачений не приховався від поліції, а приховувався від потерпілих, а також просить враховуючи тривале знаходження обвинуваченого під вартою та непомірність визначеної судом застави.

Обвинувачений підтримав захисника.

Оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінуємого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочину до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, його вік, стан здоров’я (відсутні захворювання), відсутність законних джерел доходу та стійких соціальних зав’язків (за місцем реєстрації не мешкав), ті обставини, що обвинувачений є раніше не судимим, однак в продовж 2012-2015р. перебував у розшуку по даному кримінальному провадженні та був розшуканий в Російській Федерації, тому суд приходить до висновку про наявність на теперішній час ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема – можливість обвинуваченого переховатися від суду.

Посилання захисника про те, що обвинувачений не знав, що він по даній справі перебуває у розшуку, а переховувався він від потерпілих, судом не приймається, оскільки за показаннями самого обвинуваченого та його сестри, він поїхав до м.Москви РФ одразу після його опитування в міліції по даній справі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи сукупність досліджених судом обставин, враховуючи тяжкість покарання за злочин у вчинені якого звинувачується ОСОБА_5, приховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд приходить до висновків про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів .

Існування на теперішній час ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 60 днів, тобто до 24.09.2018 року.

Застосування більш м’яких запобіжних заходів, як альтернативних, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому, суд враховуючи особу обвинуваченого, допит усіх заявлених свідків та дослідження матеріалів кримінального провадження, а також перебування обвинуваченого під вартою з 2015року та вимоги ч.3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідним визначити обвинуваченому заставу.

В даному випадку враховуючи тяжкість інкримінуємого злочину, знаходження обвинуваченого у розшуку та затримання його за межами території України, суд приходить до висновків, що застава передбачена п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, тому визначає розмір такої застави - 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 881000грн. (1762х500).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5, залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 24.09.2018 року.

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 88100 грн., які необхідно внести на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача ДКСУ у Харківській області, призначення платежу – застава № справи, ПІБ обвинуваченого) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомляти та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.

Судді: Зуб Г.А.

ОСОБА_6