Рішення № 75545673, 03.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5667/17

Провадження: 2-а/522/588/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ «Трансвей-Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Трансвей-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, у якому просило скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ВН 0151938 від 21 лютого 2017 року.

Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без фіксації судового процесу.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 21 лютого 2017 року заступником начальника Управління - начальником відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_1 на підставі Акту №0202317 від 04 січня 2017 року було винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ВН 0151938 у розмірі 1700,00 грн., за правопорушення передбачене ч.І, абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Як вбачається з вказаної постанови, позивач притягається до відповідальності за правопорушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Однак, позивач не надавав послуги таксі, оскільки у його власності знаходиться виключно вантажний транспорт - контейнеровози, більш того, нижченаведені Акти, на підставі яких було складено вказану Постанову, складені на вантажний транспорт.

04 січня 2017 року на підставі направлення на перевірку №024454 від 03.01.2017 р. старшими інспекторами відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пересувному пункті було зважено контейнеровоз (тягач ВН4028ЕХ; причеп ВН4672ХТ), в результаті чого було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів Серія АХ № 0200093 від 04.01.2017 р. та Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Серія АХ № 0202317 від 04.01.2017 р.

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Фактична маса 39650 кг; осьове навантаження на одиночні осі - 6,6 тонн та 12,4 тонн, відповідно, на строєну ось - 6,7 тонн, 5,6 тонн, 8,3 тонн,

Згідно до Звіту про зважування № 262259 від 30.12.2016 оператором контейнерного терміналу Одеського порту ДП «ГПК Україна» компанії «ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ» маса порожнього автомобілю становить 13 000 кг, маса контейнеру з вантажем становить 24 840 кг, загальна маса навантаженого автомобілю становить 37 840 кг.

Тобто при по осьовому зважуванні вищевказаного транспортного засобу - контейнеровозу співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківський області було встановлено фактичну масу у 39 650 кг, проти 37 840 кг при зважуванні оператором контейнерного терміналу Одеського порту, тобто на 1810 кг більше, що є технічно неможливим.

Згідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики, які повинні утримуватись у робочому стані, періодично перевірятись (проходити метрологічну атестацію) з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (ч, 6 п. 2, п. 12 Порядку). Такі самі вимоги до технічних засобів зважування встановлені й в п. 8 ч. З, ч. 8 розділу 2 та п. 15 ч. 2 розділу 3 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28 липня 2016 року.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади (частина 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженому Постановою КМУ №103 від 11 лютого 2015 року). Згідно із п. 36 ч. 4 вказаного положення Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. Пунктом 19 Порядку здійснення габаритно- вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Однак, вказана методика ніколи не затверджувалась Мінекономрозвитку, тобто фактично в Укртрансбезпеки або її територіальних органів на час проведення перевірки не було методології проведення габаритно-вагового контролю, а тому, в супереч ст. 19 Конституції України, не було затвердженого способу дії.

Таким чином, під час проведення перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області було порушено ст. 19 Конституції, п. 36 ч. 4 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільним дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки співробітники суб'єкта владних повноважень діяли не у спосіб передбачений чинним законодавством України, що регулює даний вид діяльності.

Пунктом 22.5. Правил дорожнього руху, встановлено, що забороняється рух контейнеровозів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами. У розумінні ПДР подільними є такі вантажі, розміщення яких можливе на двох чи більше вантажних місцях без пошкодження їх якостей.

Відповідно до пункту 1.6. Положення про порядок контролю за переміщенням товарів та інших предметів між митницями на території України, товари перевозяться між митницями під митним забезпеченням в контейнерах, виготовлених та обладнаних таким чином, щоб товари не могли бути вилученими з опечатаного контейнера або поміщеними у такий контейнер без залишення видимих слідів розпечатання чи пошкодження митного забезпечення.

Таким чином, перевізник приймає для перевезення у якості вантажу саме контейнер, не маючи можливості перевірити ані яким чином вантаж розміщений всередині, ані достовірність даних викладених в коносаменті та митній декларації, які заповнюються вантажоодержувачем або вантажовідправником. Тому в даному випадку контейнер як вантаж є неподільним, оскільки його розміщення на двох чи більше вантажомісцях неможливе з огляду на його цільність, а переміщення вантажу всередині контейнеру неможливе без порушення митного опломбування.

Як вбачається з копії CMR №15901 транспортний засіб - контейнеровоз (тягач ВН4028ЕХ; причеп ВН4672ХТ) перевозив контейнер MSKU1795015 з місця навантаження ОМТП до місця розвантаження Україна Харків під митним контролем, тобто в зачиненому та опломбованому контейнері. Вказаний контейнер під митним контролем доставлено до Харківської митниці ДФС 04.01.2017 р., про що свідчить відповідний штамп на CMR №15901.

Однак, в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів Серія АХ № 0200093 від 04.01.2017 р. допущено декілька помилок, а саме вказаним Актом встановлено, що проведено зважування причіпу Renders N4TS31 державний номерний знак НОМЕР_1, однак, як вбачається зі всіх документів поданих позивачем транспортування здійснювалось причепом-контейнеровозом Renders N4TS31 державний номерний знак НОМЕР_2, Тобто, співробітники суб'єкта владних повноважень, які здійснювали перевірку неправильно вказали державний номер транспортного засобу напівпричепу-контейнеровозу, який є ідентифікатором для вказаного транспортного засобу. Також, в Акті зазначено, що нормативно допустима фактична маса автомобілю з вантажем становить 40 тонн, однак це не вірно, оскільки, п. 22.5. ПДР встановлено, що максимальна фактична маса для контейнеровозів становить 44 тонни. В Акті зазначено, що нормативно допустиме навантаження на строєну вісь автомобілю становить 22 тони, тобто по 7,3 тонни кожну вісь, однак це не вірно, оскільки, п. 22.5. ПДР встановлено, що максимальне навантаження на строєну вісь контейнеровозу становить 24 тонни, тобто по 8 тонн на кожну вісь.

Таким чином, співробітниками Управління Укртранебезпеки у Харківській області при зважуванні контейнеровоза, який транспортував контейнер, помилково були застосовані нормативи габаритів, встановлені п. 22.5. ПДР України для інших великогабаритних транспортних засобів. Позивачем контейнер перевозився саме сідловим тягачем та напівпричепом-контейнеровозом, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу сідлового тягача №СХТ008946 ВН4028ЕХ та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу напівпричепа-контейнеровоза №СХТ008454 ВН4679ХТ, CMR №15901.

Згідно із Постановою №30 від 18.01.2001 р., якою, на підставі ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», затверджено «Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», встановлено єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів. Пунктом 5 вказаних Правил встановлено, що рух контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно здійснюється без дозволу.

Тобто, на відміну від п. 22.5. ПДР України, якими дозволено рух контейнеровоза із загальною масою 44 тонни, за вимогами Дозвільної системи дозволено рух контейнеровозів загальною масою 46 тонн.

Як вбачається з вищезазначеного Звіту про зважування № 262259 від 30.12.2016 маса навантаженого автомобілю становить 37 840 кг, що на 8 160 кг менше за максимальну масу навантаження із якою, згідно вищезазначених Правил, рух здійснюється без оформлення відповідного дозволу.

Більш того, пунктом 22.5. Правил дорожнього руху, встановлена заборона перевезення подільних вантажів, у разі перевищення певних параметрів. У розумінні ПДР подільними є такі вантажі, розміщення яких можливе на двох чи більше вантажних місцях без пошкодження їх якостей. Як вже вказувалось вище, контейнер MSKU1795015 перевозився під митним контролем.

Відповідно до пункту 1.6. Положення про порядок контролю за переміщенням товарів та інших предметів між митницями на території України, товари перевозяться між митницями під митним забезпеченням в контейнерах, виготовлених та обладнаних таким чином, щоб товари не могли бути вилученими з опечатаного контейнера або поміщеними у такий контейнер без залишення видимих слідів розпечатання чи пошкодження митного забезпечення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких вищенаведених підстав можна зробити висновок, що суб'єктом владних повноважень було не дотримано принципів правомірної адміністративної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних допустимих доказів та не спростовано твердження позивачки.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 38, 247, 254, 256, 268, 277, 279, 280, 283, 285 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72-77, 90, 241-244, 246, 268, 271, 286, п. 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Трансвей-Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати Постанову заступника начальника Управління - начальником відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарського штрафу № ВН 0151938 від 21 лютого 2017 року у відношенні ТОВ «Трансвей-Сервіс».

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

03.07.18