Постанова № 75545621, 13.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

№1522/25715/12, 1/522/16/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Гаєвої Л.В.,

за участю секретаря - Говорової А.М.,

прокурорів - Гаврющенко О.В.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_4,

- ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3, суд

розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням

ОСОБА_3, 1966 року квітня місяця двадцять шостого дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ВАТ «Одеснафто», інваліда 3 групи (посвідчення №242217475 серія ААІ №577869), АДРЕСА_1, раніше не судимого,

-за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2015 року в зазначеній кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 була призначена повторна комісійна судово-економічна експертиза, яка проводилась тривалий час.

Відповідно до висновків повторної комісійної судово-економічної експертизи експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.02.2016 року №14900/15-45/2685/16-45 встановлено:

по першому питанню висновки акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №7226/23-10/33722703 від 29.08.2007 року «Про результати планової перевірки ТОВ «Одеснафто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.09.2005 року по 31.03.2006 року в частині донарахування і несплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 314 725 грн., із урахуванням наданих додаткових документів (податкові накладні № 471 від 31.03.2006 року, № 517 від 30.11.06 року, № 2 від 28.02.2007 року, № 9 від 30.03.2007 року) та реєстрів отриманих накладних за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, не підтверджуються,

по другому питанню висновки наведені у висновку від 28.12.2007 року АФ «Істина» щодо перевірки фінансово – господарської діяльності ТОВ «Одеснафто» за період з 01.09.2005 року по 31.03.2007 року в частині не надходження до бюджету податку на додану вартість в сумі 1 551 873,95 грн., з урахуванням наданих додаткових документів (податкові накладні №471 від 31.03.2006 року, №517 від 30.11.2006 року, №2 від 28.02.2007 року, №9 від 30.03.2007 року) та реєстрів отриманих накладних за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, не підтверджуються,

по третьому питанню стосовно визначення розміру податків, які підлягають сплаті ТОВ «Одеснафто» до державного бюджету України за період жовтень-листопад 2006 року, лютий 2007 року, носить ревізійний характер і не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

У судовому засіданнізахисник обвинуваченого ОСОБА_3– адвокат ОСОБА_5заявив письмове та усне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3у зв’язку із закінченням строків давності, відповідно до ст.49 КК України.

У судовому провадженні прокурор Крещенко В.В. підтримав клопотання захисника, та не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3у зв’язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_3погодився із думкою захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

На момент обвинувачення ОСОБА_7, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України відносився до тяжких злочинів, та злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України відносився до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, та минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно до ч.3 ст.49 КПК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Згідно до п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України 1960 року провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв’язку із закінченням строків давності.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що так як підсудний ОСОБА_7 протягом розгляду зазначеної кримінальної справи не ухилявся від досудового слідства та суду, та указана кримінальна справа тривалий час знаходилась на експертизі, та закінчились строки для притягнення його до кримінальної відповідальності, так як 05.11.2017 року минуло 10 років з моменту вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та 05.11.2013 року минуло 5 років з моменту вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.366 України, тому є законні підставі для звільнення цього підсудного від кримінальної відповідальності, передбачені п.п.3,4 ч.1 ст.49 КК України, а також є законні підставі, передбачені п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України (1960 року), та закриття кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України (2012 року), п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України (1960 року) суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3– адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3у зв’язку із закінченням строків давності – задовольнити.

Закрити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Постанова про закриття кримінальної справи може бути оскаржена в апеляційному порядкупротягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Гаєва Л.В.

13.07.2018