
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/822/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Гуцала М.І.
суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, суддя С.М. Гелета, Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2018, (повний текст складено 14.05.17) по справі № 818/822/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся до суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов’язання відповідача у Порядку проведення перерахунку пенсії, затвердженого постановою КМУ №45 від 13.02.2008, скласти список на ім'я ОСОБА_1 за формою, згідно додатку 1 вказаної постанови, направити його до Сумського обласного військкомату для складання довідки, згідно додатку 2 постанови №45, про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії станом на 01.09.2008, відповідно до наказу МОУ №377 від 28.07.2008, відповідно до постанови КМУ №355 від 23.04.2012, та здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2008, 01.04.2012, у відповідності до довідок складених Сумським обласним військкоматом, а також виплатити заборгованість з урахуванням проведених виплат і коефіцієнтів інфляції.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу з вимогами скасувати рішення повністю та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Стверджує, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідач безкарно, на протязі тривалого часу (починаючи з 01.09.2008) порушує вимоги постанови КМ України №1294 від 07.11.2007 та Порядок проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМ №45 від 13.02.2008. Суд першої інстанції при винесенні рішення проігнорував рішення Верховного Суду України від 24.04.2012 по справі №21-84а12 щодо наказу МО №377 від 28.07.2008 та безпідставно зрівняв його з наказом МО №44 від 27.01.2016, чим порушив вимоги п.5 ст.242 КАС України - при виборі норми права не врахував висновків вище вказаного Верховного Суду України. Вказує, що наказом МО України №377 від 28.07.2008 затверджені посадові оклади лише військовослужбовцям вищих навчальних та наукових установ ЗС України (цей наказ мав довгостроковий термін дії). Крім того, цей наказ зареєстрований в Мінюсті України і має юридичну силу. Наказом МО України №44 від 27.01.2016 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України в 2016 році» - встановлений розмір премій всім військовослужбовцям лише у 2016 році (тобто цей наказ має обмежений термін дії) і він не зареєстрований в Мінюсті України. Рішенням Верховного Суду України від 24.04.2012 наказ МО №377 визнаний належною підставою для проведення перерахунку пенсій. В той же час рішенням Верховного Суду від 30.01.2018, наказ МО №44 визнаний таким, що на його підставі розмір премії не перераховується. Суд першої інстанції при ухваленні рішення від 17.05.2018 проігнорував висновок Конституційного Суду України №3-рп/2007 від 14.06.2007 «Про офіційне тлумачення положень ч.2 ст.51, ч.З ст.63 Закону №2262-ХІІ», а також порушив вимоги Міжнародного права, насамперед ст.ст. 6,13,14 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Протоколу №12 до неї. Суд першої інстанції порушив вимоги постанови КМ №355 від 23.04.2012, у зв’язку з чим не виконав пункти 2,6 ст.1, ст.ст. 2,3 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України». На думку позивача порушено верховенство права та вимоги пенсійного законодавства України, насамперед ст.1 Закону України «Про ратифікацію Європейської Конвенції 1950 року», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відмічає, що суд першої інстанції порушив ст.ст. 217,221,224 КАС України, не дослідив в повному обсязі матеріали справи, не задовольнив клопотання позивача та безпідставно не застосував ст.9 КАС України, не виявив існування чинних нормативно-правових актів які відповідачем добровільно та свідомо не виконуються, але на підставі яких військовослужбовцям сплачується грошове забезпечення виходячи з вислуги років. Вважає, що суд першої інстанції, своїми діями дозволив відповідачу безкарно порушити чинне пенсійне законодавство та безпідставно відмовив провести перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2008 на підставі наказу МО України №377 від 28.07.2008 та з 01.04.2012 згідно постанови КМ України №355 від 23.04.2012.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги про скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду було встановлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області.
29.01.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із скаргою, в якій просив провести перерахунок його пенсії на підставі та у відповідності до вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, наказів Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44, 09.02.2017 № 88 в Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (а.с.6).
Листом від 25.01.2018, від 01.02.2018 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії, оскільки повідомлення відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 до управління не надходило повідомлення про перерахунок пенсії відповідно до наказів Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44, 09.02.2017 № 88, підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с. 6-9).
Стосовно позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до наказів Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 та № 355 від 23.04.2012.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", згідно якої керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.
Наказом Міністерства оборони України "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" від 28.07.2008 № 377 затверджено схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Враховуючи, що право Міністра оборони України визначати розміри посадових окладів делеговане Кабінетом Міністрів України, то зазначений наказ від 28.07.2008 № 377 є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 по справі №591/9563/13-а позовні вимоги ОСОБА_1, що стосувалися відмови у перерахунку пенсії на підставі наказу Міністра оборони України №377, починаючи із 28.07.2008, були розглянуті та частково задоволені (а.с.61-62). Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено що ОСОБА_1 вже звертався до суду із позовом про зобов’язання відповідача на підставі наказу Міністра оборони України №377 провести йому перерахунок пенсії з 28.07.2008. Зокрема, постановою Зарічного районного суду м.Суми від 10.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Такі обставини зумовили закриття провадження у справі №591/9563/13-а щодо зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 28.07.2008 по 26.03.2013, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України ( в редакції до 14.12.2017). В частині зобов’язання здійснити перерахунок пенсії на підставі наказу Міністра оборони України №377 за період з 27.03.2013 по 30.04.2013 включно суд апеляційної інстанції залишив без розгляду, в зв'язку із пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду. В частині зобов’язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу міністра оборони України №377 з 01.05.2013 позов було задоволено та зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу.
Із матеріалів справи встановлено, що позивачу на виконання відповідних судових рішень проведений перерахунок пенсії з урахуванням посадових окладів за посадою старшого викладача кафедри військового інституту, встановленого наказом від 28.07.2008 № 377 та враховано посадовий оклад в розмірі 1460 грн.(а.с. 63 звор. стор.).
Зважаючи на вищевикладені обставини щодо розгляду на час звернення до суду вимог позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі наказу Міністра оборони України №377, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення аналогічних позовних вимог.
Стосовно позовних вимог щодо зобов’язати відповідача у Порядку проведення перерахунку пенсії, затвердженого постановою КМУ №45 від 13.02.2008 та скласти список на ім'я ОСОБА_1 за формою, згідно додатку 1 вказаної постанови, направити його до Сумського обласного військкомату для складання довідки згідно, додатку 2 постанови №45 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії станом на 01.04.2012, відповідно до постанови КМУ №355 від 23.04.2012, та здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2012 у відповідності до довідок, складених Сумським обласним військкоматом, виплатити заборгованість з урахуванням проведених виплат і коефіцієнтів інфляції.
В ході розгляду справи було встановлено, що у відповідача в наявності довідка від 11.06.2012 №46461, яка була направлена Сумським обласним військовим комісаріатом до ГУ ПФУ в Сумській області. Дана довідка Сумським обласним військовим комісаріатом направлена відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 №355 про грошове забезпечення за нормами чинним на 01.04.2012, про що зазначено в даній довідці (а.с.58 зворотн.стор.).
Суд першої інстанції правильно виходи з того, що довідка, яка була видана Сумським обласним військовим комісаріатом від 11.06.2012 № 46461, не може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки передбачає новий розмір премії, а не фактичну зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення позивача на підставі належного рішення суб'єкта владних повноважень. Відповідно, у відповідача були відсутні підстави для не здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355, натомість у повній відповідності до даної постанови здійснив перерахунок щодо поетапного підвищення розміру пенсії, що підтверджується матеріалами пенсійної справи. Премії, які встановлені наказами Міністра оборони України, носять індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії.
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з нормами ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям визначено розділом VIII Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон N 2262-XII).
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають на пенсію за цим законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок і провадиться у порядку, встановленому КМУ, у строки, передбачені частиною другою статті 51 даного закону.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45
Так, відповідно до п. 1 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно з п. 2 Порядку на підставі зазначеного в п. 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України, Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом з Порядку визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, а не накази Міністерства Оборони про виплати премій конкретним військовослужбовцям.
Про рішення, що є підставою для перерахунку пенсій, Кабінет Міністрів України доводить до відома Пенсійного фонду України, який, у свою чергу, доводить головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
У ході судового розгляду справи не було встановлено підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області скласти список щодо ОСОБА_1 за формою згідно з Додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України № 45, для направлення його до Сумського обласного військкомату для складання Довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, з огляду на відсутність повідомлень Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про прийняте рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" затверджено порядок призначення (перерахунку) пенсій та визначено складові грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій.
На підставі цієї постанови з 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України було проведено перерахунок раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 встановлено з 01.07.2012 підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
Суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що згідно з копією пенсійної справи ОСОБА_1, яка міститься в матеріалах справи, на виконання вищевказаної постанови з 01.07.2012 позивачу перераховано та підвищено пенсію, виходячи із суми грошового забезпечення, з якого була призначена пенсія (а.с. 59). При цьому необхідно відмітити, що пунктом 2 постанови № 355 передбачено, що розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01.04.2012.
Тобто, вказаним пунктом було встановлено, що розміри пенсій з урахуванням підвищень, встановлених пунктом 1 цієї постанови не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 355 перерахунок пенсії здійснюється з суми грошового забезпечення, з якого була призначена пенсія, а тому відповідачем правомірно не здійснено перерахунок позивачу пенсії, враховуючи відсутність такої підстави, оскільки відсоткове підвищення розміру пенсії не є підставою для перерахунку позивачу пенсійного забезпечення.
Згідно з копією пенсійної справи ОСОБА_1, яка міститься в матеріалах справи, 11.06.2012 Сумським обласним військовим комісаріатом видано довідку № 46461 про грошове забезпечення позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 (а.с. 58). Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена довідка не може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки передбачає новий розмір премії, а не фактичну зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення позивача на підставі належного рішення суб'єкта владних повноважень. При цьому враховується здійснене відповідачем, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355, поетапне підвищення розміру пенсії, що підтверджується матеріалами пенсійної справи (а.с.59). Премії, які встановлені наказами Міністра оборони України, носять індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 4.11.2014 року (№ 21-248а14), від 23.12.2014 року (№21-569а14), а також від 17.03.2015 року по справі № 21-641а14 , від 21.04.2015 по справі № 21-145а15, від 31.03.2015 по справі №21-101а15. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, яка викладена у постанові від 30.01.2018 року по справі №753/21475/16-а.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи, не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «ОСОБА_6 проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі , у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26.09.2014.
«Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов’язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п. 50; «Anheuser-BuschInc. проти Португалії» (Anheuser-BuschInc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «ОСОБА_7 Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету (рішення у справі "Кечко проти України» (Kechko v. Ukraine). Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, зобов'язаний лише переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14.10.2010року, яке набуло статусу остаточного 14.01.2011року).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, з ухваленням судового рішення при дотриманні норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 308, 310, 312, 315, 316 , 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі № 818/822/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 27.07.2018.
Судове рішення № 75544143, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/822/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: