Постанова № 75544126, 24.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1148/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018, суддя С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.05.18 по справі № 818/1148/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація", звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, Сумська митниця), в якій просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 26.02.2018 року №UA805180/2018/000009/1 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у прийнятті митної декларації від 23.02.2018 року №UA805180/2017/003452, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2018 року №UA805180/2017/00017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якому просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що пакет документів, наданий позивачем відповідає вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та в повній мірі підтверджує заявлену митну вартість декларованого товару і дає можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.11.2017 між ТОВ "Сумифітофармація" та компанією Toon Consolidated Company Ltd був укладений контракт № NG-071117 на поставку товару. Відповідно до п. 2.2. контракту загальна вартість контракту складає 50 000 дол. США. Згідно з п. 4.1. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях. Відповідно до специфікації від 07.11.2017 № 1 до контракту продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та оплатити наступну рослинну сировину: каркаде сабдаріфа сухий цілий цвіт у кількості 12000 кг за ціною 1,60 дол. США/кг на загальну суму 19 200 доларів США; імбир корінь у вигляді слайсів в кількості 1000 кг за ціною 1,35 долара США/кг на загальну суму 1350 дол. США; каркаде сабдаріфа сухий ламаний цвіт (сіфтінг) в кількості 20 000 кг за ціною 1,42 дол. США/кг на загальну суму 28400 дол. США. Загальна сума цієї специфікації 48950 дол. США. Умови поставки товару: CFR Одеса, Україна відповідно до "Інкотермс 2010" (п. 1.3. специфікації). Оплата товару здійснюється в такому порядку: 80% вартості інвойсу - оплата на підставі копій відвантажувальних документів, вказаних у контракті; 20% вартості інвойсу - оплата протягом 30 днів з моменту отримання товару покупцем та його митного очищення (п. 1.4. специфікації). Відповідно до інвойсу умови оплати: 80% ціни на підставі документів, 20% - після прибуття товару.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав митну декларацію від 23.02.2018 № UA805180/20418/003452, у якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту, за методом визначення митної вартості № 1, а саме: частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - каркаде суха ціла квітка в кількості 12000 кг за ціною 1,60 долара США/кг на загальну суму 19 200,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 23.02.2018р. 1 долар США = 27,071843 грн. Вартість товару склала 519779,39 грн. та - прянощі сушені, розфасовані не для роздрібної торгівлі - імбир корінь у вигляді слайсів в кількості 1000 кг за ціною 1,35 долара США/кг на загальну суму 1350,00 доларів США. Згідно офіційного курсу станом на 23.02.2018р. 1 долар США = 27,071843 грн. Вартість товару склала 36546,99 грн. Разом з митною декларацією була надана документація, необхідна для митного оформлення та визначення митної вартості товару, в тому числі: Контракт №NG071117 від 07.11.2017 року, Додаткова угода №1 від 07.11.2017 року до контракту №NG071117 від 07.11.2017 року, Специфікація №1 від 07.11.2017 року, Комерційний інвойс №NXP/0050/TCC/SU/18/02 від 22.01.2018 року з перекладом, Пакувальний лист до інвойсу №NXP/0050/TCC/SU/18/02 від 22.01.2018 року з перекладом, Сертифікат погодження №А10414 від 11.01.2018 року з перекладом, Коносамент №MSCULG382348 від 09.01.2018 року, CMR №187 від 16.02.2018 року, Фітосанітарний сертифікат №ІК2018/150 від 10.01.2018 року, Сертифікат якості (аналізу) на каркаде б/н від 22.01.2018 року з перекладом, Сертифікат якості (аналізу) на сушені слайси імбирю б/н від 22.01.2018 року з перекладом.

Не погодившись із заявленою митною вартістю товару за вказаною митною декларацією від 23.02.2018 № UA805180/2017/003452 Сумська митниця ДФС, прийняла рішення від 26.02.2018 № UA805180/2018/000009/1 про коригування митної вартості товарів, в результаті чого позивачу необхідно сплатити до Державного бюджету України 19174,69 грн. та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2018 № UA805180/2018/00017.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Сумської митниці ДФС від 26.02.2018 року №UA805180/2018/000009/1 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2018 року №UA805180/2017/00017 відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

За визначенням ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 цієї статті).

Згідно з частиною 3 цієї статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 цієї статті).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вбачається з матеріалів справи, митне оформлення товару ТОВ "Сумифітофармація" здійснювало за основним методом - ціною контракту від 07.11.2017 № NG-071117. Однак, Сумською митницею в процесі перевірки заявленої декларантом у вантажній митій декларації від 23.02.2018 № UA805180/2017/003452 митної вартості товару, були встановлені невідповідності між відомостями, що містилися в наданих для митного оформлення товару документах. На момент декларування товару декларант мав надати платіжний документ про здійснення оплати в розмірі 80% вартості інвойсу, як це зазначено в п. 1.4 специфікації до контракту, однак в порушення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України такого документу не надав.

Позивач не погоджується з виявленими розбіжностями та посилається на додаткову угоду № 1 до контракту (а.с.18), відповідно до якої було змінено умови розрахунків, а саме: 100% оплата буде здійснюватися на протязі 25 календарних днів з дати проведення остаточного митного оформлення. Але в порушення положень п. 8.2 контракту ця угода на момент декларування товару не містила відбитку печатки продавця та не буда підписана другою стороною контракту - компанією "Toon Consolidated Company Ltd", а відповідно й не має юридичної сили.

Отже, вказана угода, у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не може бути визнана документом, що підтверджує митну вартість товару.

Приймаючи до уваги наявні розбіжності, інспектор з митного оформлення на підставі ч. 3 ст. 53 МК України 23.02.2018 направив декларанту в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.33).

Однак, декларант у своєму листі від 23.02.2018 № 84 (а.с.34) повідомив, що попередньо надав усі документи та надати інші документи не має змоги.

У судовому засіданні встановлено, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально й виявлено невідповідність (розбіжність) відомостей, які містилися в поданих для підтвердження митної вартості документах, а саме: на момент декларування товару та пред’явлення його до митниці декларант не надав платіжний документ про здійснення оплати за цей товар у розмірі 80% вартості інвойсу; у порушення п. 3.2 контракту до митної декларації позивач не надав сертифікату якості; відповідно до коносаменту від 09.01.2018 № MSCULG 382348 датою завантаження товару на борт судна є 31.12.2017, а датою заповнення коносаменту в порту відправлення - 09.01.2018.

На вимогу митного органу позивач відмовився надати додаткові документи, необхідні для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів. з чого слідує, що згідно з ч. 2 та ч. 21 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не може бути застосований.

У базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України містилася інформація про оформлення подібного товару, заявленого позивачем у митній декларації, - "сушені квітки гібіскуса - каркаде" (митна декларація від 05.12.2017 №UA125190/2017/657865) та "кореня імбиру" (митна декларація від 28.12.2017 №UA100120/2017/166205). Митна декларація позивача та митні декларації, за якими скориговано, містять однакову інформацію щодо коду товару, країни виробника та відправлення, валюти здійсненні операції, умов поставки та транспортування та схожу вагу товару.

Так, у зв’язку з тим, що Сумською митницею ДФС було надано можливість позивачу підтвердити вказану в деклараціях митну вартість товару та надати додаткові документи на її підтвердження, але позивач не надав всі витребувані митним органом документи, враховуючи неможливість визначення митної вартості товарів на основі методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), другорядний метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів неможливо було застосувати через відсутність інформації про митну вартість операцій за ціною договору щодо ідентичних товарів, які продаються на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що і оцінюваний товар. Митна вартість імпортованого товару була правомірно встановлена Сумською митницею з використанням другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних товарів, який закріплений у ст. 60 Митного кодексу України – на підставі інформації, що містилась у базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України (митна декларація від 05.12.2017 №UA125190/2017/657865 та митна декларація від 28.12.2017 №UA100120/2017/166205).

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі № 818/1148/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 27.07.2018.