Окрема думка судді № 75544082, 16.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

"16" липня 2018 р. Справа № 820/1242/18

Окрема думка

Судді Харківського апеляційного адміністративного суду Бенедик А.П.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 820/1242/18 залишено без змін.

Приймаючи вказане рішення, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення, послугувало скасування 02.11.2017 року рішення про дозвіл на імміграцію в Україні громадянину СРВ ОСОБА_1 Ху УДМС України в Київській області. Під час прийняття даного рішення не було запропоновано позивачу надати відповідні пояснення з цього приводу. Крім цього, під час прийняття рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію не були виявлені порушення з боку позивача щодо обґрунтованості поданих ним документів.

Згідно з ч. 3 ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Вважаю, що у даній справі Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України "Про імміграцію".

Відповідно до частини 1 абзаців першого і четвертого статті 1 Закону № 2491-ІІІ, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Підстави для скасування дозволу на імміграцію визначені статтею 12 Закону України "Про імміграцію".

Так, відповідно до пункту першого вищенаведеної статті Закону, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2008 ОСОБА_2 Лінь звернувся до УГІРФО ГУ МВС у Харківській області із заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", як особа, яка є сином іммігранта, оскільки батько позивача – громадянин СРВ ОСОБА_1 Ху рішенням відділу ГІРФО УМВС України в Київській області від 28.08.2006 документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії КВ № 11669/56388 та має право на набуття громадянства України.

На підставі вказаної заяви позивача, рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області наданий позивачу дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію" та документовано його посвідкою на постійне проживання ХР 18695 від 20.08.2008.

В подальшому, Управлінням ДМС України в Київській області встановлено, що батьку позивача, громадянину СРВ ОСОБА_1 Ху посвідка на постійне проживання в Україні була видана не на підставах, передбачених Законом України "Про імміграцію", у зв'язку з чим, 02.11.2017 рішенням УДМС України в Київській області скасовано рішення про надання ОСОБА_1 Ху дозволу на імміграцію в Україні.

На підставі вищевказаних обставин, керуючись ч.1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", відповідачем прийнято рішення від 22.01.2018 про скасування громадянину СРВ ОСОБА_2 Лінь рішення про надання дозволу на імміграцію від 20.08.2008.

Доказів оскарження рішення УДМС України в Київській області, яким скасовано рішення про надання ОСОБА_1 Ху дозволу на імміграцію в Україні матеріали справи не містять.

Таким чином, документи, на підставі яких позивачеві було видано дозвіл на постійне проживання в Україні, втратили чинність. Вказане є правовою підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію – п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про імміграцію”.

При прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанції не було враховано, що фактична підстава для скасування позивачу дозволу на імміграцію, на яку посилається ГУ ДМС України в Харківській області, існувала на момент первісного рішення про надання дозволу на імміграцію батьку позивача та на підставі якого позивач отримав дозвіл на імміграцію.

На підставі викладеного, оскаржуване рішення відповідача про скасування позивачу дозволу на імміграцію є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Таким чином вважаю, що колегія суддів дійшла до помилкового висновку про необґрунтованість вимоги скаржника та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду ОСОБА_3