Постанова № 75543984, 26.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1056/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018, суддя Сагайдак В.В., (повний текст складено 20.03.2018) по справі № 820/1056/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2017 № 286434-13, яким їй донараховано податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 25829,53 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 820/1056/18 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Стверджує про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неправильну інтерпретацію фактів, що були покладені в основу судового рішення, при оцінці наявних в справі доказів судом першої інстанції

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про безпідставність визначення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік за ставкою 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, оскільки рішення Черкасько –Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області V сесії VII скликання від 20.01.2016 № 3 не пощирюється на 2016 рік, як плановий період, а на 2017 рік, який є бюджетним періодом. Стверджує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкт оподаткування якого було змінено Законом України № 909-VIII від 24.12.2015, не може бути визнаний обов’язковим до сплати в 2016 році, адже місцева рада не прийняла і офіційно не оприлюднила відповідне рішення до 15.07.2015.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у звітному періоді при визначенні суми податкового зобов’язання ним було правомірно застосовано ставку 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 про відмову у задоволенні позовних вимог вважає обґрунтованим та прийнятим на підставі норм діючого законодавства, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 про призначення справи до розгляду, справа була розглянута колегією суддів 24.07.2018 в порядку письмового провадження. Разом з тим, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата складання його повного тексту. Повний текст постанови суд апеляційної інстанції складає з дотриманням строків, визначених ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, враховуючи наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 12.12.2016 була єдтним власником об’єкту нерухомості, розташованого на території Черкасько – Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (провулок Зоряний, 4), а саме: житлового будинку загальною площею 581,2 кв.м. 13.12.2016 було здійснено державну реєстрацію договору визначення часток у праві спільної власності подружжя, за результатами якої позивачу зазначений житловий будинок став належати на праві спільної часткової власності, розмір частки 1/2 (а.с. 55-57).

Рішенням I сесії VI скликання №18 від 06.02.2015 “Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки”, відповідно до норм Податкового кодексу на території Черкасько - Лозівської сільської ради” встановлена ставка податку для "об’єктів житлової нерухомості" на рівні 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням V сесії VII скликання №3 від 20.01.2016 “Про внесення змін до рішення Черкасько - Лозівської сільської ради від 06.02.2015 №18 “Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до норм Податкового кодексу України на території Черкасько - Лозівської сільської ради” затверджено Положення “ Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області”, згідно якого встановлена ставка податку для об’єктів житлової нерухомості – 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначене рішення набирає чинності з дня його прийняття і застосовується з 01.01.2016 (а.с. 35).

Наступним рішенням XVIII сесії VII скликання №3 від 20.01.2017 “Про внесення змін до рішень Черкасько - Лозівської сільської ради з питань оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області” ставка податку для “об’єктів житлової нерухомості” змінена від 0,5 % до 0,25% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначене рішення набрало чинності з дня його прийняття і застосовується з 01.01.2017(а.с. 36-44).

24.10.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №286434-13, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік за ставкою 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, згідно з рішенням V сесії VII скликання №3 від 20.01.2016 Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в 2016 році ставка податку має застосовуватися для "об’єктів житлової нерухомості" на рівні 0,5 % від розміру мінімальної заробітної плати згідно з рішенням Черкасько - Лозівської сільської ради від 06.02.2015.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України запроваджено новий податок - податок на майно.

Згідно із підпунктами 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток.

За приписами підпункту 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 вказаного Кодексу (в редакції чинній на 1 січня 2015 року) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Як передбачено підпунктом 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ, згідно з яким підпункт 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 2016 рік) викладено у такій редакції: ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

Пунктом 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, законодавець встановив чіткий строк до якого органами місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

В той же час пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2016 році зупинено дію підпункту 12.3.4 п. 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а, відповідно, відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлений обов'язок громадянина сплатити податок за 2016 рік незалежно від терміну прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №810/4087/17.

Тобто, місцеві ради за вищезазначеними нормами Податкового кодексу України мають обов'язково вирішити питання чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин та норм діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин, у даному випадку ставка податку на майно, відмінне від земельної ділянки, яке належало позивачу, була чітко визначена у розмірі 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати. Зазначений розмір, як згідно з рішенням Черкасько - Лозівської сільської ради I сесії VI скликання №18 від 06.02.2015, так і у відповідності до рішення цієї ж сільської ради V сесії VII скликання №3 від 20.01.2016, є одним та незмінним при визначенні податкових зобов’язань за 2016 рік.

Стосовно доводів позивача, що податковим органом при нарахуванні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік необхідно було застосувати ставку 0,25%, відповідно до рішення XVIII сесії VII скликання №3 від 20.01.2017 року “Про внесення змін до рішень Черкасько - Лозівської сільської ради з питань оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області”.

Відповідно до принципів податкового законодавства, викладених у статті 4 Податкового кодексу України, зокрема п. 4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування від 20.01.2017 щодо обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, на яке посилається заявник апеляційної скарги, визначає ставку податку у розмірі 0,25 % і розповсюджується на бюджетний період 2018 року. Відповідно такі доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки під час апеляційного провадження колегія суду не встановила порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, подана позивачем апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 820/1056/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, з врахуванням вимог, передбачених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 26.07.2018.