Рішення № 75543401, 25.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/538/2018

Справа № 537/1239/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, ОСОБА_2, зареєстрований 30 листопада 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції за актовим записом №580; стягнути з відповідача на її користь ? частину понесених витрат при поданні позову до суду, а саме 350 грн. 00 коп. – ? частина витрат на правову допомогу, та 352 грн. 40 коп. – ? частина судового збору.

Свої вимоги мотивувала тим, що 30 листопада 2002 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Крюківького районного управління юстиції за актовим записом №580. Від даного шлюбу сторони мають дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною розпаду сім’ї позивач зазначає зловживання відповідачем алкогольних напоїв та вказує, що останній влаштовує вдома сварки, що відбуваються на очах неповнолітніх дітей. Також ОСОБА_1 вказує, що матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає, у зв’язку із чим нею було подано позов до суду про стягнення аліментів. Позивач вважає, що шлюб розпався остаточно і налагодження нормальних сімейних відносин між подружжям є неможливим та недоречним. За викладених обставин позивач і вимушена звернутись до суду із позовом про розірвання шлюбу.

29 березня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, та у зв’язку із усуненням позивачем недоліків позову ухвалою суду від 01 червня 2018 відкрито провадження у справі.

Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підтримала та просила їх задовольнити, одночасно просила суд не стягувати з відповідача витрати, понесені нею на оплату правової допомоги.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Суд, вислухавши думку учасників справи, вивчивши та проаналізувавши представлені докази по справі, вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Шлюб між сторонами у справі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Дікусар) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 30 листопада 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції Полтавської області за актовим записом №580, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-КЕ №087141.

Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії №І-КЕ №103366, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається зі свідоцтва про народження серії І-КЕ №148379.

В судовому засіданні встановлено, що подружжя шлюбних відносин не підтримує.

Сторони не мають наміру щодо збереження шлюбу.

Спір про поділ майна відсутній.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За викладених обставин, приймаючи до уваги ту обставину, що сторони не підтримують шлюбно-сімейних стосунків значний час, наміру поновлювати сімейні стосунки не мають, приймаючи до уваги думку відповідача, яка не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині, і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 бажає залишити прізвище ОСОБА_1.

Статтею 141 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Частиною 1 статті 142 Цивільно-процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За викладених обставин, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу, ОСОБА_1, з державного бюджету 50 відсотків судового, сплаченого нею при подачі позову до суду, а також стягнути на її користь з відповідача сплачений нею судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 142, 265 Цивільно-процесуального кодексу України, частиною 3 статті 105, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Менделєєва, будинок 15-а) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце реєстрації: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Менделєєва, будинок 15-а) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 листопада 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції міста Кременчука Полтавської області за актовим записом №580, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Дікусар) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Заяць».

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, із державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 352 грн. 40 коп., сплаченого нею при подачі позову до суду 27 березня 2018 року згідно квитанції №21, на розрахунковий рахунок №31212206700010, одержувач – ГУДКСУ у Полтавській області, код отримувача – 37965850, банк отримувача – 831019, призначення платежу – судовий збір.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області виконати ухвалу суду про повернення витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду, що складає 352 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.О. Зоріна