Ухвала суду № 75542828, 27.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСуддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

27 липня 2018 року Справа № 826/3059/17

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0065751306, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було залишено без руху через несплату судового збору і надано апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали суду.

Апелянт звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Розглянувши таке клопотання вважаю, що воно підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Водночас, доводи заявника щодо необхідності відстрочити сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання в частині щодо відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Разом з тим, згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне задовольнити його клопотання частково та продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 118, 121, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року.

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в іншій частині вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Епель