Вирок № 75542717, 24.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/63/17

Провадження №1-кп/428/8/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

за участі секретарів судового засідання - Волкової О.М., Плясулі О.В.,

прокурорів - Ткачука А.В., Федоренка С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Свистуна Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальну справу, яка надійшла до суду на підставі обвинувального акту, винесеного у кримінальному провадженні, внесеного 21.09.2016 до ЄРДР за № 12016130370002708, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Містки, Сватівського району, Луганської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою АДРЕСА_5, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

Державним обвинуваченням ОСОБА_1 інкримінується, що восени 2016 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1, будучи обізнаним, що канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з послідуючими внесеними змінами і доповненнями), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, та реалізуючи його, у невстановленому місці при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який зберігав з метою збуту за місцем свого фактичного проживання на той час, а саме за адресою:Луганська область, АДРЕСА_1, частину з якого ОСОБА_1 збув при наступних обставинах.

В жовтні 2016 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, зателефонував особі, стосовно якої прийняті заходи безпеки під псевдонімом ОСОБА_3 В телефонній розмові ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 придбати у нього наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. В свою чергу, узгодивши з ОСОБА_3, що грошові кошти за канабіс необхідно перерахувати на його банківський рахунок відкритий в КБ «ПриватБанк», 27.10.2016 о 10 годині 33 хвилини ОСОБА_1 надіслав SMS повідомлення з номером свого банківського рахунку НОМЕР_1 з абонентського номеру НОМЕР_2.

З метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи яка його вчиняє, а саме викриття ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, 28.10.2016 ОСОБА_3, приймаючи участь в санкціонованому проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 800 грн. направився до Торгівельно-розважального центру «ДЖАЗ», де о 10 годині 50 хвилин за допомогою терміналу самообслуговування КБ «ПриватБанк» вніс грошові кошти у сумі 800 гривень за купівлю наркотичного засобу - канабісу на банківську карту КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, при цьому комісія за перерахування грошових коштів склала 2 гривні, тобто на рахунок ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 798 гривень.

ОСОБА_1 впевнившись в перерахуванні грошових коштів на банківську карту КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 в сумі 798 гривень за продаж наркотичного засобу - канабісу ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, прийшов в заздалегідь обумовлене з ОСОБА_3 місце, а саме до будинку № 25 по вулиці Маяковського м.Сєвєродонецька Луганської області, де у приміщенні другого під'їзду, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 прозорий поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані.

28.10.2016 в період часу з 11 години 40 хвилин до 11 години 55 хвилин, під час огляду місця події, який проводився на ділянці місцевості, розташованої поблизу ринку «Універсальний», за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вулиця Науки, 22, за участю двох осіб, які були запрошені у якості понятих, ОСОБА_3 добровільно видав придбаний ним у ОСОБА_1 поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/752е від 02.11.2016, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину склала 30,94 грама.

Зазначені вище дії ОСОБА_1 державним обвинуваченням було кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

Крім того, державним обвинуваченням ОСОБА_1 інкримінується, що восени 2016 року, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, будучи обізнаним, що канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з послідуючими внесеними змінами і доповненнями), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, у невстановленому місці при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який зберігав з метою збуту за місцем свого фактичного проживання на той час, а саме за адресою: АДРЕСА_2. Частину із раніше придбаного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_1 збув ОСОБА_3, а решту зберігав з метою збуту за адресою: АДРЕСА_2.

09.11.2016 в період часу з 13 годин 55 хвилин до 17 годин 30 хвилин під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання на той час ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено 12 (дванадцять) поліетиленових пакетів, 1 (один) згорток з купюри номіналом десять рублів, 1 (один) згорток з фольги, які згідно висновку експерта № 19/113/8-2/816е від 24.11.2016 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса сухої подробленої речовини складає: 42,79 грама, 3,4 грама, 1,02 грама, 21,16 грама, 48,8 грама, 99,22 грама, 4,21 грама, 32,89 грама, 175,13 грама, 62,9 грама, 6,69 грама, 116,04 грама, 0,28 грама, 0,83 грама, тобто загальна маса складає 545,18 грама, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 року N 188«Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.

Великий розмір наркотичного засобу - канабісу, який ОСОБА_1 придбав та зберігав за місцем вилучення в ході обшуку, спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, поведінка ОСОБА_1, який раніше здійснив збут наркотичного засобу ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_1 наркотичні засоби не вживає, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 зберігав наркотичний засіб - канабіс нагальною масою 545,18 грама за адресою: АДРЕСА_3 з метою збуту, у великому розмірі, злочин вчинив повторно.

Зазначені дії ОСОБА_1 державним обвинуваченням було кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, у великих розмірах, вчинені повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе за ч. 2 ст. 307 КК України не визнав та відмовився від дачі показань.

В якості підтвердження винуватості ОСОБА_1, державним обвинуваченням суду надано наступні докази.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надав суду наступні показання, що в листопаді 2016 року, приблизно о 13-15 годині, працівники поліції запропонували йому бути понятим під час обшуку, на що він надав свою згоду. Біля будинку № 21 по вулиці Маяковського стояла група осіб, серед яких був обвинувачений ОСОБА_1 з матір'ю, працівники поліції, які запросили другого понятого - чоловіка років приблизно 40. В його присутності обвинуваченому повідомили, що він затриманий за підозрою у збуті наркотиків, його права не роз'яснювали, як і право на адвоката. Йому (свідку) пояснили, що ОСОБА_1 затриманий і підозрюється у зберіганні наркотиків. Всі учасники сіли у два автомобіля і поїхали в ліс навпроти зупинки громадського транспорту між шосе Будівельників в бік тролейбусного депо. Він їхав в автомобілі з обвинуваченим, який показував куди їхати. Обвинуваченому запропонували показати місце і останній показав два каменя, де, як пояснювали оперативні співробітники, повинні були бути наркотики. Але на вказаному місці нічого знайдено не було. Після чого всі разом повернулись у квартиру на п'ятому поверсі будинку № 21 по вулиці Маяковського в м.Сєвєродонецьку, де був проведений обшук. Слідчий показав документи на обшук, а чи залишив слідчий копію, не пам'ятає. Хто саме відчиняв квартиру, свідок не пам'ятає. В квартиру зайшли всі разом. Обшук проводили 3-4 оперативні співробітники: один складав документ, а інші безпосередньо шукали. Під час обшуку весь час всі особи були в полі зору свідка. Обшук почали з коридору, де на вішалці були речі, які оглянули. Потім стали обшукувати обвинуваченого, якому запропонували добровільно видати наркотики, але він їх наявність заперечував. Обвинувачений зняв куртку, перевірили кармани і виявили згорток з травою. В кухні під сидінням, яке підіймається, було багато журналів, пакетів, книг, а також згортки з травою складені в поліетиленовий пакет. В спальні стояв розкладний диван, стінка, стіл з ящиками. Обшук розпочали зі столика, в ящику якого знайшли 1 поліетиленовий пакет з сухою травою, заповнений приблизно на 1/4 частину. У другій кімнаті квартири, зі слів обвинуваченого ОСОБА_1, живе його друг на ім'я ОСОБА_15. Свідок зрозумів, що квартира орендована. У вказаній кімнаті, у нижній частині шафи, у тумбах, були речі серед яких знайшли пакети в яких були великі газетні згортки з травою, приблизно 6-7 пакетів, різних за об'ємом. Обвинувачений говорив, що знайдене в кухні і спальні належить йому, а інше не його. Всі пакети були різної ваги з травою зеленого кольору, говорили, що то марихуана. У кухні були паперові згортки приблизно по 5 грам, до десяти штук, точно не пам'ятає. Все знайдене розклали на столі, а куди склали потім, не пам'ятає. У обвинуваченого ОСОБА_1 питали про зміст пакетів і для чого, але обвинувачений нічого не пояснив. На бирках пакетів, куди складали виявлені речі, свідок не ставив підписи, бо бирок не було. Оформили протокол, обвинувачений та всі учасники його підписали, зауважень ніхто не мав. Йому потрібно було йти, він розписався в документі і пішов, а всі інші залишились. Приблизно через тиждень його викликали до слідчого, де він розповів, як відбувався обшук

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні надав суду наступні показання, що з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий, стосунків ніяких не підтримує. Взимку 2016 року на вулиці його попросили бути понятим при обшуку в квартирі, на що він надав свою згоду. Він, ще один понятий, двоє співробітників поліції, які були без форменого одягу, піднялись на п'ятий поверх будинку АДРЕСА_6. На сходовому майданчику квартира розташована наліво і прямо. Перед тим, як зайти в квартиру, йому говорили про наявність документу на обшук, а також, що будуть шукати наркотичну речовину. Також був присутній ОСОБА_1, який був без наручників. ОСОБА_1 відчинив двері квартири ключем, всі зайшли в квартиру. Квартира двохкімнатна. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 добровільно видати наркотики, але він заперечив їх наявність. Після чого почався обшук, в ході якого була знайдена речовина зеленого кольору в прозорих поліетиленових пакетах, яких було декілька, але скільки саме, не пам'ятає. Працівники поліції постійно знаходились разом з ними. Обшук почали з кухні, в якій знайшли пакет з речовиною зеленого кольору. Він стояв в коридорі і бачив, як поліцейський підняв кришку лавки і дістав звідти не зав'язаний пакет розміром приблизно 3 х 4 см. Потім один з поліцейських пішов до великої кімнати і знаходився там приблизно 7-10 хвилин, після чого покликав іншого поліцейського, а той в свою чергу покликав всіх інших учасників обшуку. Коли він зайшов у кімнату, на дивані вже лежав невеликий пакет, розміром листа А4, заповнений на 1/5 частину сухою речовиною, був зав'язаний. Потім він, другий понятий, співробітник поліції пішли у маленьку кімнату, де в дивані знайшли пакет з речовиною зеленого кольору, якої було приблизно «жменька». Вилучені пакетики опечатали та склали протокол. Він розписався в протоколі, на пакеті не розписувався. Він не пам'ятає, чи проводився обшук в туалеті та ванній кімнаті. На балконі обшук проводився, але там нічого не знайшли. Коридор квартири обшукували, але він не пам'ятає, чи щось знайшли. Обшук відбувався більше однієї години. Хто саме мешкає у квартирі, яку обшукували, йому невідомо. Крім них до квартири ще прийшла матір обвинуваченого ОСОБА_1 Він точно не пам'ятає, чи говорили ОСОБА_1, що він затриманий, чи роз'яснювали його права, право на захист. Він та другий понятий пішли з квартири раніше, інші залишились. При проведенні обшуку проводилась фотозйомка, знайдене при обшуку не важили. У ОСОБА_1 також вилучили мобільний телефон. Крім телефону у ОСОБА_1 нічого не вилучали, грошей він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав суду наступні показання, що з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий, жодного разу його не бачив. Більше року тому біля ринку «Радость» працівники поліції запросили його та ОСОБА_7 бути понятими під час закупки наркотиків - коноплі, на що вони надали свою згоду. Вони разом з працівниками поліції поїхали до ТРЦ «Джаз» і увійшли всередину до банківського терміналу, де незнайомий їм хлопець дістав зі своєї кишені грошові кошти та вніс їх до вказаного терміналу, після чого вийшли на вулицю. Кому саме пересилав гроші цей хлопець, свідок не знає. Скільки було грошей та звідки вони, йому також невідомо. В присутності свідка гроші зазначеному хлопцю працівники поліції, інші особи не передавали. Потім хлопець зателефонував з мобільного телефону та сказав, що треба зустрітись, він перерахував гроші. Кому саме та за яким телефонним номером він дзвонив свідок не знає. Раніше хлопець вже телефонував, кому саме також не знає, та питав чи можливо купити «траву», що йому відповідали він (свідок) не чув. Після другого телефонного дзвінка хлопець сказав їхати до ринку «Радость», куди вони й поїхали. Там всі вийшли з авто, хлопець кудись пішов, а повернувся зі згортком в пакеті, в якому знаходилась речовина схожа на траву. Свідок також пояснив, що є особою, яка вживає наркотики, у 2016 році також їх вживав. Через це, як він вважає, його змусили бути понятим.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 вона не знайома, стосунків ніяких не підтримує. Приблизно рік тому її зі співмешканцем ОСОБА_6 біля ТРЦ «Джаз» працівники поліції, які були без форменого одягу, запросили бути понятими. Всі разом вони зайшли всередину ТРЦ «Джаз» до банкомату, де хтось з присутніх відправляв якісь гроші, кому саме не знає. Вона до банкомату не підходила, а стояла зі співмешканцем на відстані приблизно 2-3 метри від працівників поліції. Грошові кошти вона особисто взагалі не бачила, як їй здається в банкомат вставлялася картка. Потім всі разом: 4 співробітники поліції і вона зі співмешканцем поїхали на ВАЗ 21099 на ринок «Радость», де вийшли з автомобіля. Співробітники поліції відійшли на 3-4 метри і там стояли. Знаходились вони там 20-30 хвилин після чого всі разом сіли в автомобіль і поїхали до будинку № 5 по вулиці Гагаріна в м.Сєвєродонецьку, до ТРЦ «Джаз», де їх відпустили і вони пішли додому. Чи складались якісь документи, вона не пам'ятає. Наркотиків вона не бачила, щоб хтось їх вилучав, також. Вважає, що всі четверо чоловіків були співробітниками поліції. Ніхто нікуди в її присутності не відлучався. Вона була засуджена у 2003 році за ст.ст. 307, 317 КК України до 6 років позбавлення волі. Вже років 8 вона на замісній метадоновій програмі, а раніше вживала опій. Співробітникам поліції вона повідомила про те, що вживає метадон. В день проведення описаних нею подій, зранку вона була в лікарні, отримала матадон та вжила його.

Свідок ОСОБА_3 допитаний з іншого приміщення суду із застосуванням заходів безпеки показав, що з обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий приблизно 3-4 роки, стосунків ніяких. Вони зустрічались, разом курили марихуану, яку приносив обвинувачений ОСОБА_1, пригощав і продавав. В листопаді 2016 року працівники поліції запросили його зробити оперативну закупку у обвинуваченого ОСОБА_1, на що він надав свою добровільну згоду, це було приблизно за тиждень до події. Він повинен був перерахувати гроші і забрати наркотик. Біля ТРЦ «Джаз» його зустріли 3 працівників поліції. Також були присутні поняті - чоловік та жінка. При понятих його обшукали, в нього нічого не було, лише мобільний телефон. На нього наділи камеру, сказали телефонувати обвинуваченому ОСОБА_1 і домовлятись про зустірч. Він зателефонував ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону, у нього був його (обвинуваченого) номер мобільного телефону. З обвинуваченим вони домовились, що той смс-повідомленням номер банківської картки для того щоб він (свідок) переказав гроші в сумі 800 грн. за 1 стакан марихуани. Після чого він її зможе забрати у обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: м.Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, 25. Працівники поліції дали йому 800 грн., які він через термінал «Приватбанку», який розташований у ТРЦ «Джаз», перерахував на картку, володілець якої обвинувачений ОСОБА_1. Квитанцію забрали працівники поліції. У нього (свідка) змінився номер мобільного телефону, а мобільний номер телефону обвинуваченого він не пам'ятає. Чи телефонував він обвинуваченому ОСОБА_1 після перерахування грошей, не пам'ятає. Разом з працівниками поліції та понятими на одному автомобілі, марку якого він не пам'ятає, вони поїхали до ринку «Радость». Адресу куди їхати йому назвав обвинувачений ОСОБА_1 Вони зупинились на ринку «Радость» і він знову зателефонував обвинуваченому, а потім пішов до будинку № 25а по вулиці Маяковського м.Сєвєродонецька, де біля будинку, на вулиці, його чекав обвинувачений ОСОБА_1, який передав йому пакет. Пакет був прозорий і було видно, що в ньому знаходиться суха речовина зеленого кольору. Після чого він повернувся до поліцейських, сказав, що наркотик купив у обвинуваченого ОСОБА_1 та виклав на землю принесений ним пакет і його відпустили. Застосовані щодо нього заходи безпеки це ініціатива працівників поліції. Він знайомий з працівниками поліції, тому його запросили зробити оперативну закупку. До кримінальної відповідальності він не притягувався. Він вживає марихуану, курить. Чи складали якісь документи, не пам'ятає. Співробітники поліції йому сказали, що купувати наркотик потрібно саме у ОСОБА_1

З витягу з кримінального провадження № 1216130370002708 від 21.09.2016 видно, що 21.09.2016 слідчим Безрук С.О. було внесено до ЄРДР відомості, які надійшли 20.09.2016 від ВКП Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, що громадянин на ім'я ОСОБА_16 продає наркотичний засіб - марихуану на території м. Сєвєродонецька.

т. 2 а.п. 1

З протоку огляду предмету від 28.10.2016 з фото таблицею видно, що слідчим СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП Таранухою було оглянуто предмет - мобільний телефон марки «Ihpone», який належить ОСОБА_9 Даний мобільний телефон містив СМС повідомлення від відправника «НОМЕР_2», з наступним змістом «НОМЕР_3».

т. 2 а.п. 17-19

З протоколу огляду предмета від 28.10.2016 видно, що було оглянуто грошові кошти у розмірі 800 грн., купюрами номіналом 200 грн., номера та серії ЕЄ 2491497, ІМ 8574316, ЗА 399969, АЄ 8725537. Відповідно до даного протоколу ці грошові кошти вручені ОСОБА_9 з метою придбання наркотичного засобу - марихуани у особи, яка збуває їх на території м. Сєвєродонецьк. Перед врученням грошових коштів проведено огляд ОСОБА_9, в результаті якого сторонніх грошей, наркотичних засобів виявлено не було. ОСОБА_9 при собі мав мобільний телефон «Ihpone 5» в корпусі чорного кольору, який оглянуто та повернуто ОСОБА_9

т. 2 а.п. 16-а

З протоколу огляду місця події від 28.10.2016 разом з фототаблицею видно, що вході огляду місця події, яким є ділянка місцевості, розташована за адресою вул. Науки, 22, біля території ринку «Універсальний», громадянин ОСОБА_9 з правого карману одягненої на ньому куртки дістав поліетиленовий пакунок (прозорий) в якому знаходилась речовина зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані. Після чого ОСОБА_9 цей пакунок поклав на землю пояснив, що у пакунку наркотична речовина - марихуана.

В ході огляду місця події було вилучено зазначений поліетиленовий пакунок.

т. 2 а.п. 17а - 20а

З протоколу огляду місця події від 28.10.2016 разом з фототаблицею видно, що вході огляду місця події, яким є ділянка місцевості біля ТРЦ «Джаз», розташованого за адресою пр-т Центральний, 46, в м. Сєвєродонецьк, де розташовано транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ» моделі 2109, синього кольору. Біля автомобіля перебувають учасники слідчої дії (поняті, співробітники поліції, ОСОБА_9.). Перед початком слідчої дії ОСОБА_9 оглянуто, у карманах телефон марки «Ihpone 5», у корпусі чорного кольору. ОСОБА_9 вручено грошові кошти у сумі 800 грн. для купівлі наркотичної речовини. Всі учасники огляду підійшли до терміналу «Приватбанк», де ОСОБА_10 здійснив банківську операцію, а саме переслав грошові кошти у сумі 800 грн. ОСОБА_1 за наркотичний засіб. Здійснивши банківську операцію ОСОБА_9 з терміналу узяв чек, та передав його працівникам поліції.

В ході огляду місця події було вилучено квитанцію.

т. 2 а.п. 21а - 22

З висновку експерта № 19/113/8-2/752е від 02.11.2016 видно, що речовина, яку надано експерту на експертизу є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіасом. Маса канабіасу у перерахунку на суху речовину склала 30,94 грам.

т. 2 а.п. 27 - 29

З протоколу перегляду відеозапису від 04.11.2016 видно, що слідчим було оглянуто диск на якому міститься відеозапис з проведеного огляду місця події в ході кого було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_4, грошові кошти у розмірі 800 грн. Даний відеозапис також було оглянуто у судовому засіданні, а саме було проведено огляд відеозапису, який міститься на диску формату DVD. З відеозапису видно, що невстановлені особи, у невстановлений час, зайшли до приміщення ТРЦ «Джаз» де перерахували за допомогою терміналу самообслуговування «Приватбанк» грошові кошти у кількості 800 грн. на банківську картку ОСОБА_1

т. 2 а.п. 47-48

З протоколу огляду предмету від 04.11.2016 видно, що слідчим було оглянуто чек з терміналу самообслуговування «Приватбанк», згідно якого було перераховано на рахунок № НОМЕР_4 кошти у розмірі 798 грн., 2 грн. списано в якості комісії. Даний чек також було оглянуто у судовому засіданні.

т. 2 а.п. 50-52

З ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.11.2016 видно, що слідчим суддею на підставі клопотання слідчого було надано дозвіл не проведення обшуку за адресою АДРЕСА_4.

т. 2 а.п. 56-57

З протоку обшуку від 09.11.2016 видно, що за адресою АДРЕСА_4, було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді від 07.11.2016, по місцю фактичного проживання ОСОБА_1 В ході обшуку було виявлено та вилучено: один поліетиленовий пакет з коробкою з під сірників з речовиною сіро-зеленого кольору, один паперовий пакунок з речовиною сіро-зеленого кольору , поміщений у поліетиленовий пакет з написом «АТБ», один фрагмент полімерної плівки з залишкам и речовини сіро-зеленого кольору, один паперовий згорток з купюри 10 рублів РФ з речовиною сіро-зеленого кольору, паперовий згорток із аркушу паперу в клітинку з насінням рослини, один згорток з полімерного матеріалу з насінням рослини, згорток з речовиною сіро-зеленого кольору, вісім полімерних пакунків у яких знаходиться речовина сіро-зеленого кольору, мобільний телефон «Samsung» з картками мобільних операторів МТС НОМЕР_5, та Life НОМЕР_6, картка «Приватбанк» № НОМЕР_1. Всі знайдені речі упаковані та вилучені.

т. 2 а.п. 59-68

З ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.11.2016 видно, що слідчим суддею на підставі клопотання слідчого було надано тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, а саме про інформації про рух коштів на рахунку № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 за період часу з 21.09.2016 по 07.11.2016

т. 2 а.п. 71

З протоколу огляду документів від 29.12.2016 видно, що було оглянуто документи отримані на підстави узвали слідчого суддів ПАТ «Приватбанк», а саме рахунку № № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 видно, що 28.10.2016 о 10-50 год. на рахунок ОСОБА_11 № НОМЕР_1 надійшло 798 грн.

т. 2 а.п. 267

З витягу по рахунку № № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 видно, що 28.10.2016 о 10-50 год. на рахунок ОСОБА_11 № НОМЕР_1 надійшло 798 грн.

т. 2 а.п. 77-78

З висновку експерта № 19/113/8-2/816е від 24.11.2016 видно, що речовини, які надано експерту на експертизу є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіасом. Маса канабіасу у перерахунку на суху речовину склала: 38,8 грама, 0,92 грама, 19,09 грама, 43,43 грама, 88,31 грама, 3,79 грама, 29,27 грама, 154,11 грама, 55,98 грама, 6,02 грама, 102,12 грама, 0,25 грама, 0,75 грама. Загальна маса канабіасу 545,18 грама.

Рослинні домішки, насіння рослин до наркотичних засобів, психотропних речовин не відносяться.

т. 2 а.п. 85-90

З протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 29.10.2016 видно, що 28.10.2016, приблизно о 12-30 год., ОСОБА_9 знаходячись у другому під'їзді будинку № 25 по вул. Маяковського в м. Сєвєродонецьк придбав речовину рослинного походження у подрібненому стані сіро-зеленого кольору, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_7, попередньо переславши ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 800 грн. за придбання наркотичного засобу - марихуани у кількості приблизно 50 грамів.

т. 2 а.п. 110

З висновку експерта № 19/13/6-1/685е від 30.11.2016 видно, що на поверхні наданої на дослідження пляшки, вилученої 09.11.2016 вході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_8, виявлені два сліди папілярних ліній. Слід пальця руки розмірами 11х15 мм виявлений на поверхні пляшки та від копійований на відрізок ЛС розмірами 24х37мм, придатний для ідентифікації особи, яка його залишила.

Слід пальця руки розмірами 12х16 мм від копійований на ЛС розмірами 24х38мм не придатний ідентифікації особи, яка його залишила.

Слід пальця руки розмірами 11х15мм, від копійований на відрізок ЛС розмірами 24х37мм, придатний для ідентифікації ат залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_1

т. 2 а.п. 142-153

З постанови про здійснення контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 видно, що прокурор надала доручення слідчому щодо отримання доказів протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобі, проведення оперативної закупки наркотичного засобу - марихуани у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Містки, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 в кількості 50 грам наркотичного засобу - марихуани на суму 800 грн. Проведення оперативної закупки доручено громадянину «А» з вигаданими анкетними даними ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцю м. Сєвєродонецьк, який мешкає у АДРЕСА_9 При проведенні оперативної закупки наркотичного засобу - марихуани у ОСОБА_1 на підставі ст. 273 КПК України використати грошові кошти у сумі 800 грн., банкнотами НБУ, які видати ОСОБА_3

т. 2 а.п. 193-194

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції. Вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У зв'язку з чим суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.

Таким чином, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом збуту наркотичної речовини - марихуани ОСОБА_3 з наступних підстав.

Отже, як свідчать матеріали справи, кримінальне провадження № 1216130370002708 внесено до ЄРДР на підставі відомостей від 20.09.2016, які надійшли від ВКП Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, що громадянин на ім'я ОСОБА_16 продає наркотичний засіб - марихуану на території м. Сєвєродонецька (т. 2 а.п. 1). Але суду відомостей, які саме та в який спосіб надійшли до ВКП Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, не надано.

Свідок обвинувачення ОСОБА_3, щодо якого вжито заходів безпеки, в судовому засіданні пояснив, що саме він (ОСОБА_13.) здійснював оперативну закупку у ОСОБА_12, при цьому ініціатором цієї закупки був правоохоронний орган (співробітники поліції), оскільки він (ОСОБА_13.) безпосередньо був знайомив з працівниками поліції, і саме тому працівники поліції його (ОСОБА_13.) запросили придбати наркотичну речовину та вказали на особу, у якої її слід придбати - ОСОБА_1 При цьому, він сам (ОСОБА_13.) вживає наркотичні речовини про що відомо правоохоронним органам.

Згідно ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( 995_004 ) та практику Суду як джерело права.

З пунктів 54, 55, 56 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» Рішення від 5 лютого 2008 року видно, що якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (див. зазначені рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», пункти 35, 36; «Худобін проти Росії», п. 128; рішення від 15 грудня 2005 р. у справі «Ванян проти Росії», № 53203/99, пункти 46, 47).

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (див. зазначене рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», п. 38; з метою протиставлення див. ухвалу від 7 вересня 2008 р. щодо неприй¬нятності справи «Юрофінаком» проти Франції», № 58753/00).

Постановляючи зазначене рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» (п. 38), Суд дійшов висновку, що працівники поліції не обмежилися «пасивним розслідуванням протиправної діяльності п. Тейксейра де Кастро, а вплинули на нього, підбуривши до вчинення злочину». Він установив, що їхні дії вийшли за межі функцій негласних агентів, оскільки вони спровокували злочин і не було підстав вважати, що його було б вчинено без їхнього втручання (п. 39).

З зазначеного рішення видно, що Європейським судом з прав людини визначено чіткі умови для оцінки критерію - провокування (підбурювання), та оцінки отриманих внаслідок таких дій доказів. Такими критеріями є обмеження пасивним розслідуванням протиправної діяльності без впливу на особу та підбурювання до вчинення злочину, в ході яких дії працівників поліції не повинні виходити за межі функцій негласних агентів, без провокування злочину, який за таких підстав і не було б вчинено без їхнього (поліції втручання) (п. 39 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

Оцінюючи дії працівників поліції через призму наданих доказів, суд вважає, що у даному випадку відбулось саме підбурювання з боку поліції вчинення злочину ОСОБА_1 Про ці обставини свідчать не лише покази свідка ОСОБА_3, а й відсутність належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1

Так, суду надано в якості доказів протокол огляду предмета від 28.10.2016 видно, згідно якого оглянуто грошові кошти у розмірі 800 грн., а потім вказані гроші було вручено ОСОБА_9 для купівлі наркотичного засобу.

Крім того, в якості доказу суду надано протокол огляду місця події від 28.10.2016 разом з фото таблицею, згідно якого вході огляду місця події біля ТРЦ «Джаз» оглянуто ОСОБА_3 та знову вручено 800грн. для купівлі наркотичного засобу. Після цього вісі учасники огляду направились до терміналу «Приватбанка», де ОСОБА_10 здійснив банківську операцію, а саме переслав грошові кошти у сумі 800 грн. ОСОБА_1 за наркотичний засіб. Здійснивши банківську операцію ОСОБА_9 з терміналу узяв чек, та передав його працівникам поліції. В ході огляду місця події було вилучено квитанцію.

Вказані протоколи огляду предмету та місця події від 28.10.2016 суд вважає недопустимими доказами, відповідно до вимог ч.1 ст.87 КПК України, оскільки згідно з ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Частиною 5 та 7 вказаної статті передбачений вичерпний перелік дій, які має право проводити слідчий чи прокурор під час проведення огляду. Однак наданими стороною обвинувачення в якості доказів складеними слідчим процесуальними документами не фіксуються наявні відомості, а фактично фіксуються інші процесуальні дії, а саме - контроль за вчиненням злочину, порядок проведення яких та фіксування їх результатів передбачено Главою 21 КПК України. Такі висновки суду підтверджується і тими обставинами, що під час проведення вказаних процесуальних дій проводилося спостереження за особою, яка, імітує придбання наркотичної речовини, що є злочином в розумінні ст. 307 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Таке рішення відповідно до вимог ст. 251 КПК України приймається у формі постанови. Одним з обов'язкових реквізитів постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії є найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 251 КПК України.

Водночас ч. 6 ст. 246 КПК України визначено, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ.

З огляду на вищевикладене суд визнає недопустимим доказом і протокол перегляду відеозапису від 04.11.2016 та сам відеозапис, яким зафіксовано огляд місця події. По-перше протокол є похідним від самого відео, а на відео зафіксовано лише огляд, який судом визнано недопустимим, а по-друге на відеозаписі взагалі не зрозуміло, які особи приймають участь, їх кількість, прізвища, статус, посади, час, місце вчинення дій, а також підстави проведення таких процесуальних дій ( т. 2 а.п. 47-49)

При цьому, надана державним обвинуваченням постанова прокурора ( т. 2 а.п. 193-194) про прийняте рішення на проведення негласної (слідчої) розшукової дії як контроль за вчиненням злочину не може бути визнана судом як належна та законна підстава на проведення таких дій, оскільки, як вже зазначено судом ці процесуальні дії проведено та зафіксовано х порушенням вимог КПК України та не може бути використаний в якості доказу в силу ч. 3 ст. 271 КПК України та є недопустимим.

Недопустимим є і висновок експерта № 19/113/8-2/752е від 02.11.2016 (т. 2 а.п. 27 - 29), протокол огляду предмету від 04.11.2016 (т. 2 а.п. 50-52) та сам предмет - чек (т. 2 а.п. 51-52), оскільки є похідними від протоколу огляду місця події від 28.10.2016, який визнаний судом недопустимим.

Також недопустимими з зазначених підстав є протоколи огляду місця події від 28.10.2016 (т.2 а.п.17-20), протокол огляду документів від 29.12.2016 т. 2 а.п. 267) та документ - витяг по рахунку (т. 2 а.п. 77-78), оскільки отримані в порушення вимог для їх проведення та фіксації результаті, передбачених Главою 21 КПК України.

В сили цих обставин також є недопустимими показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які були присутніми в якості понятих під час проведення огляду місця події від 29.10.2016, як такі що є похідними від проведених слідчих дій, які судом визнані недопустимими.

Показання свідка ОСОБА_3, що останній, ніби придбав у ОСОБА_1 наркотичні речовини, також самі по собі не можуть бути доказом винуватості ОСОБА_1 в силу положень ст. 17 КПК України, оскільки є таким доказом, що містить розумі сумніви щодо достовірності.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до постанови Верховного суду від 12 квітня 2018 року у справі 748/3070/15-к, постанови прокурора та ухвали слідчого судді про проведення негласних слідчих (розшукових) дій є правовою підставою для проведення таких дій, у них зазначається уся наявна інформація, одержана в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів. Тобто, саме з цих процесуальних документів суд може дійти висновку, чи були у органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.

Надані державним обвинуваченням докази: протокол про результати здійснення негласної слідчо-розшукової дії від 22.11.2016 з додатком у вигляді диску з відеозаписом (т. 2 а.п. 196-197), протокол про результати здійснення негласної слідчо-розшукової дії від 28.11.2016 з додатком у вигляді диску з відеозаписом ( т. 2 а.п. 198-201), протокол про результати здійснення негласної слідчо-розшукової дії від 28.11.2016 з додатком у вигляді диску з відеозаписом (т. 2 а.п. 202-203), протокол огляду предметі від 19.12.2016 (т. 2 а.п. 206), вході судового розгляду було визнано явно недопустимими в силу положень ст. 86, 87 КПК України з підстав невиконання умов глави 21 КПК України, припинено їх дослідження, відповідно до вимог ч.2 ст.89 КПК України, тому в нарадчій кімнаті під час постановлення вироку судом не оцінювались. А саме, як суду стало відомо під час розгляду кримінального провадження, щодо ОСОБА_1 проводились негласні слідчо-розшукові дії, однак суду не було надано отриманих в порядку, передбаченому ст. 247 КПК України ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій та постанов прокурора про проведення таких.

З зазначених вище підстав суд вважає недопустимими також протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 29.10.2016 (т. 2 а.п. 110) та постанову про здійснення контролю за вчиненням злочину від 27.10.2016 (т. 2 а.п. 193-194).

Відповідно до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Наведена вище оцінка доказів сторони обвинувачення свідчить про те, що суду в якості підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, в частині обвинувачення щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, і судом встановлено провокацію та підбурювання до вчинення злочину в діях правоохоронних органів, суд вважає в даній частині ОСОБА_1 слід виправдати відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України

Розглядаючи пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України в частині незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, у великих розмірах, вчинені повторно, суд виходить з наступного.

Підставою пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 307 КК України є проведений 09.11.2016 обшук за адресою АДРЕСА_4, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.11.2016, по місцю фактичного проживання ОСОБА_1, а також висновок експерта № 19/113/8-2/816е від 24.11.2016, яким визначено вид та масу наркотичної речовини..

Як видно з пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, останні були присутні в якості понятих при проведенні обшуку 09.11.2016 за адресою АДРЕСА_4. Дані свідки пояснили, що у їх присутності ОСОБА_1 було повідомлено, що він затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а саме за збут наркотичної речовини. Однак у присутності свідків, згідно наданих ним показів, ОСОБА_1 не роз'яснювались будь-які права, зокрема права мати захисника. Дані обставини суд не ставить під сумнів, оскільки вони підтверджуються і протоколом про обшук від 09.11.2016 (т. 2 а.п. 59-68), який не містить підпису ОСОБА_1 в якості підозрюваного щодо роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ч. 3,5,6,7 ст. 42 КПК України.

Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Суд вважає, що ОСОБА_1 на момент проведення обшуку, а саме 07.11.2016 о13-55 год. був вже затриманий, а отже в силу положень ч. 1 ст. 42 КПК України, як особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, мав право користуватись мінімальними гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 42 КПК України, зокрема мати захисника (отримати його в порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги).

Як вже зазначено вище, проведення такої слідчої дії як обшук, відбулося без участі захисника. При цьому, як свідчать пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 він наполягав на участі захисника під час проведення обшуку.

Забезпечення права на захист, це мінімальні, позитивні зобов'язання держави України перед Європейською спільнотою, узяті з моментом підписанням та ратифікацією Конвенції з прав людини та основоположних свобод, зокрема п. c) ч. 3 ст. 6 Конвенції закріплено право, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. При цьому, поняття обвинувачений у Конвенції використовується не як статус особи, а як поняття, що це особа, якій у будь-якій формі пред'явлено, чи вона підозрюється, у будь-якому обвинуваченні, правопорушенні.

В пунктах 262, 263 рішення Європейського суду з прав людини «Нічипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, суд зазначив, що забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення поганого поводження, відмічаючи особливу вразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він потрапляє у стресову ситуацію і одночасно стикається з дедалі складнішими положеннями кримінального законодавства. Будь-який виняток з реалізації цього права має бути чітко визначений, а його дія має бути суворо обмежена в часі. Ці принципи є особливо актуальними в разі серйозних обвинувачень, бо саме у випадку, коли особі загрожує найсуворіше покарання, її право на справедливий судовий розгляд має забезпечуватися в демократичному суспільстві максимально можливою мірою (дивитись згадане вище рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини», п.54).

Суд наголошує, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, який, у разі необхідності, призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду (див. рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France), N 29731/96, п.89, ECHR 2001-II). Як правило, доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права (див. рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини" (Salduz v. Turkey) [ВП], N 36391/02, п.55, від 27 листопада 2008 року). Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо викривальні показання, отримані під час допиту правоохоронними органами без доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження (див. там само).

Отже, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 фактично було затримано саме перед початком проведення обшуку і він фактично був підозрюваним у вчиненні тяжкого (в розумінні ст. 12 КК України) злочину (ст.. 307 КК України) саме з часу такого затримання, що підтверджено і показами свідків-понятих, наданих ними в судовому засіданні. При цьому, під час затримання проводились слідчі дії, під час яких ОСОБА_1 пропонувалось, фактично, надати перші пояснення стосовно вилученого в ході обшуку майна, хоча під час проведення обшуку було не лише не забезпечено доступ до захисника, а навіть не роз'яснено таке право ОСОБА_1 Таким чином в силу ст. 87 КПК України доказ - протокол обшуку від 09.11.2016, суд вважає недопустимим як такий, що отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналогічного висновку Європейський суд з прав людини дійшов в справі «Фефілов проти Росії» від 17 липня 2018 року, визначивши, що заявнику не було надано можливості отримати юридичну консультацію до того, як він підписав щиросерде зізнання і йому було офіційно присвоєно статус підозрюваного у кримінальній справі. Суд зробив висновок, що доступ особи до адвоката з моменту її фактичного затримання був обмежений без будь-яких «вагомих підстав». Таким чином, Суд визнав порушення ст. 6 Конвенції.

Наведена вище оцінка доказів свідчить про те, що державним обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_1 вчинено злочини, який йому було інкриміновано за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, у великих розмірах, вчинені повторно, так як суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, а тому суд вважає, що в цій частині пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 слід виправдати відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Суд враховує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 29000 (двадцяти дев'яти тисяч) гривень. В зв'язку зтим, що суд прийшов до висновку про невинуватість обвинуваченого, вважає за необхідне запобіжний захід скасувати, а внесені ОСОБА_14 кошти на розрахунковий рахунок 37317017002672, МФо 820172, Банк одержувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, ЄДРПОУ 26297948, одержувач ТУ ДСА України у Луганській області, повернути ОСОБА_14.

Судові витрати, у вигляді витрат на проведення судових експертиз у зв'язку з виправданням обвинуваченого ОСОБА_1 слід віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме належні ОСОБА_1 речі повернути останньому, а вилучені з цивільного обороту речі, знищити.

Права ОСОБА_1 під час кримінального провадження обмежувались, а тому підлягають поновленню, а саме ОСОБА_1 має право на відшкодування, передбачене Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Керуючись ст. 2,7, 17, 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 за пред'явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 307 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі 29000 (двадцяти дев'яти тисяч) гривень, скасувати.

Внесені ОСОБА_14 кошти у розмірі 29000 (двадцяти дев'яти тисяч) гривень, на розрахунковий рахунок 37317017002672, МФо 820172, Банк одержувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, ЄДРПОУ 26297948, одержувач ТУ ДСА України у Луганській області, повернути ОСОБА_14.

Судові витрати, у вигляді витрат на проведення судових експертиз, віднести на рахунок держави.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy S3 Duos, імеі 1 - НОМЕР_7, імеі 2 - НОМЕР_8, банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1, які знаходяться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України повернути ОСОБА_1;

- експертний пакунок з канабіасом, масою 545,18 грам, фрагмент пластикової пляшки, як знаходяться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України, знищити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що він має право на відшкодування, передбачене Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. Г. Макаренко