Постанова № 75542688, 26.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 рокуЛьвів№ СК-876/2552/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.08.2016 року по справі № 607/8382/16-а за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії (постанова суду першої інстанції ухвалена суддею Сливка Л.М. в м. Тернополі Тернопільської області, 29.08.2016 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області і (далі – відповідач, ОУПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.08.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії в розмірі 80 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці № 367/02-10 виданій 12 липня 2016 року Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 липня 2016 року в розмірі 80 відсотків заробітної плати згідно довідки управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації № 367/02-10 від 12 липня 2016 року із врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.08.2016 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відповідно до положень пункту 2 частини ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України у зв’язку з неприбуттям явкою у судове засідання учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 16 січня 2013 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-ХІІ) в розмірі 80% суми заробітної плати.

13 липня 2016 року позивач звернувся до ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії з підстав зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 1013), долучивши до заяви довідку Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації від 12 липня 2016 року №367/02-10 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Листом № 290/П-11 від 18 липня 2016 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Приймаючи оскаржене рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо перерахунку пенсії суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок пенсії надано Позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, воно не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі – Постанова № 865) було передбачено, що перерахунок пенсії проводився виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію.

Відповідно до Постанови 1013 підвищення заробітної плати державним службовцям проведено з 01 грудня 2015 року. пунктом 2 зазначеної Постанови передбачено внести до Постанови № 865 зміни, а саме: пункт 4 виключити; абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Вказані зміни застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Крім того, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються зокрема відповідно до Закону України «Про державну службу».

10.12.2015 року прийнято Закон України № 889-VIII, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Також статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи спір, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, виходячи із обставин справи та системного аналізу вище приведених законодавчих норм, якими регулюються спірні правовідносини, вважає, що відмовляючи Позивачу в перерахунку пенсії, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на неконституційність законодавчих положень, якими він позбавлений права на перерахунок пенсії, безпідставні, оскільки дані положення не визнані у встановленому порядку неконституційними. Крім того, право позивача на отримання та перерахунок пенсії не скасоване та не звужене, оскільки він продовжує отримувати раніше призначену йому пенсію, а перерахунок пенсії, яка йому виплачується врегульовано нормами іншого законодавчого акту.

Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи спір, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищенаведене, оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити повністю.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.08.2016 року по справі № 607/8382/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4