Постанова № 75542597, 26.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5690/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів – Заверухи О. Б., Сеника Р. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2018 року у справі № 607/3066/18 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Братасюка В. С. у м. Тернополі) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Тернополі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 щодо складання відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2018 року серії БР № 186585, якою на нього накладено адміністративне стягнення, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн, оскільки він не здійснював в’їзд в зону дії вказаного дорожнього знаку, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на нього, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки доказів в’їзду керованого ним транспортного засобу в зону дії дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" відповідачем не надано.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 14 лютого 2018 року інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Тернополі ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 186585, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення вимог дорожнього знаку 3.2 ПДР та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz 250 TD, державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено", оскільки здійснив в’їзд в зону дії вказаного дорожнього знаку, чим порушив підпункт «в» пункту 8.4 розділу 8 ПДР.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем доказами.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з підпунктом «в» пункту 8.4 розділу 8 ПДР заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до розділу 33 ПДР до заборонних знаків відносяться, зокрема, дорожній знак 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено".

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог дорожніх знаків є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, за винятком випадків спрощеного провадження, у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як підтверджується матеріалами справи, інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Тернополі ОСОБА_2 було виявлено невиконання позивачем вимоги дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" ПДР, а саме здійснення ним в’їзду по вул. Руській в м. Тернополі в зону дії вказаного дорожнього знаку.

З наданого відповідачем відеозапису з персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського видно рух транспортного засобу на вказаній ділянці дороги, а також те, що при зупинці поліцейськими позивача, останній не заперечував факту невиконання ним вимог дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" ПДР, натомість вказав на вимушену необхідність здійснити в’їзд в зону дію згаданого вище дорожнього знаку, так як поспішає у лікарню.

Щодо посилання позивача на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, то такі не заслуговують на увагу, оскільки достатнім доказом правомірності винесення оскарженої постанови у даній справі є відповідні пояснення інспектора, який виніс оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення, що підтверджені наданими суду відеозаписами.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2018 року у справі № 607/3066/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5