Ухвала суду № 75542517, 27.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1888/17

У Х В А Л А

27 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, разом з якою подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно пункту 13 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС (у редакції, що діяла станом на час ухвалення оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення отримано представником відповідача 11.05.2018, а тому граничним строком його оскарження є 21.05.2018.

При цьому, першу апеляційну скаргу було подано відповідачем 12.10.2017 (т. 5 а.с. 1). Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 зазначену апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку із відсутністю належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала.

Вказану ухвалу направлено відповідачу 23.05.2018. Однак, повторно апеляційну скаргу подано лише 27.06.2018, тобто більш як через місяць.

При цьому, обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження, відповідач посилається на те, що долучаючи у жовтні 2017 року до першої апеляційної скарги копію довіреності, представник не міг знати, що скаргу буде направлено до суду апеляційної інстанції лише у травні 2018 року, коли буде діяти нова редакція КАС з вимогами щодо належного оформлення доручень представників сторін.

Проте, колегія суддів не вправі надавали оцінку правомірності ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018, яка була прийнята з підстав не засвідчення копії довіреності представника у встановленому законом порядку згідно вимог КАС у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не зазначив дату та не надав доказів отримання ним ували суду апеляційної інстанції про повернення першої апеляційної скарги.

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що з урахуванням десятиденного строку оскарження постанови суду першої інстанції, відповідачем не було надано доказів вжиття будь-яких невідкладних, активних дій (після отримання ухвали про повернення першої апеляційної скарги) щодо повторного звернення до суду апеляційної інстанції у межах розумного строку, оскільки, як зазначалося, апеляційну скаргу повторно подано більш як через місяць після повернення першої скарги.

При цьому, посилання відповідача на те, що квитанцію про сплату судового збору отримано ним лише 25.06.2018, не може бути визнано поважною підставою пропуску строку оскарження, оскільки у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17.

Наведені обставини свідчать, що наразі вказані скаржником підстави для поновлення апеляційного провадження не є поважними, тому у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 132, 133, 243 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов