Постанова № 75542424, 19.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 рокусправа № 2а/0470/14206/12 головуючий суддя І інстанції - Чорна В.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя (доповідач): Іванов С.М.

судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі № 2а/0470/14206/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі – відповідач), в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 листопада 2012 року:

- № НОМЕР_1 про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 161 633 грн. 75 коп., у тому числі 129 307 грн. - за основним платежем, 32 326 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2 про донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 388 625 грн., у тому числі 317 165 грн. - за основним платежем, 74 460 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_3 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 7 522 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що у відповідача не було законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки підприємства позивача, оскільки наказ про проведення перевірки не містить посилання на запит відповідача від 31.08.2012 року № 19500/10/16-04, ненадання відповіді на який ніби-то стало підставою для проведення такої перевірки. При цьому вказаний запит складено із порушенням приписів ПК України, а тому позивач був звільнений від обов’язку надання на нього відповіді. Фактичне допущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки не є свідченням згоди позивача з наявністю підстав для проведення відповідної перевірки. Зауважено, що ні постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 року у справі № 1-301/11 відносно ОСОБА_1, ні вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 року у справі № 1-436/21/12 не встановлено, що діяльність ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н» та ПП «Спецстанкострой» порушує публічний порядок, а відповідно всі укладені ними правочини є нікчемними в силу закону. Сама по собі фіктивність реєстрації ПП «Спецстанкострой», ПП «Універсал», ПП «Сервістранс-Н-08» не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх операцій, здійснених цими суб’єктами господарювання, та не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності або нікчемності усіх укладених ними правочинів. При цьому правовідносини між вказаними контрагентами та позивачем не були предметом дослідженням в рамках відповідних кримінальних проваджень. Зауважено, що наявність та зміст наданих до перевірки первинних документів не оспорюється відповідачем.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Юнікон» – задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року – скасовано.

Позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 13 листопада 2012 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судом апеляційної інстанції не було наведено обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана інша правова оцінка, встановленим судом першої інстанції обставинам. Надаючи іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, судом апеляційної інстанції не зроблено жодних висновків щодо достовірності чи не достовірності даних, вказаних в первинних документах, наявності в них обов'язкових реквізитів, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, останній лише перелічивши їх, обмежився висновками про їх наявність. Поза увагою апеляційного суду залишено те, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій, необхідно дослідити не лише наявність або відсутність відповідних первинних документів, але й їх форму та зміст, фактичне здійснення оподатковуваних операцій позивача з контрагентами. Крім того, були залишені поза увагою і позиції Верховного Суду України, відповідно до яких статус фіктивного підприємництва не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ від 12 червня 2018 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (доповідача) – ОСОБА_2, суддів – Панченко О.М., Чередниченка В.Є.

19 липня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС України подано клопотання про заміну відповідача у справі – Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, на Офіс великих платників податків ДФС України, з огляду на приписи постанови КМУ від 30.03.2016 року № 247, якою реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків ДФС України. 05.07.2017 року така реорганізація була завершена в повному обсязі та припинено державну реєстрацію Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, про що надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши вказану заяву, на підставі ст. 52 КАС України, колегією суддів здійснено заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби її правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС України.

Відповідачем – Офісом великих платників податків ДФС України, подано відзив, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану. Зауважено, що позапланова перевірка підприємства позивача була проведена у повній відповідності до приписів чинного податкового законодавства. Наголошено на тому, що судовими рішеннями у відповідних кримінальних провадженнях встановлено фіктивність контрагентів позивача, а відтак усі офіційні документи фінансово-господарської діяльності останніх, мають завідомо неправдиву інформацію про укладені угоди, оскільки така діяльність здійснювалась поза межами правового поля. Крім того, в ході перевірки посадовими особами позивача не надано товарно-транспортних накладних, які б підтвердили порядок транспортування (фізичного переміщення) відповідних активів, як і не надано сертифікатів якості (походження) товару), довіреності на отримання придбаної продукції тощо.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Юнікон» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.09.1995 р., та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС (т. 1 а.с. 21).

У період з 01.10.2012 р. по 19.10.2012 р., відповідно до наказу № 403 від 28.09.2012 р. (т. 1 а.с. 40), та на підставі направлень від 28.09.2012 р. № 278/16-0, № 279/16-0, № 280/16-0 (т. 1 а.с. 41-43), службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ «Юнікон» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р. (т. 1 а.с. 69-159).

Копію наказу № 403 від 28.09.2012 р. та направлень на перевірку від 28.09.2012 р. № 278/16-0, № 279/16-0, № 280/16-0 вручено платнику податків 01.10.2012 р., про що свідчать розписки заступника голови Правління з економіки ОСОБА_3 (т. 11 а.с. 127-129).

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 129 307 грн., у тому числі: у ІІІ кварталі 2009 року - на 9 920 грн., у IV кварталі 2009 року - на 119 387 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 285 829 грн., у тому числі: за жовтень 2009 року на суму 38 107 грн., за грудень 2009 року - на 64 247 грн., за лютий 2010 року - на 5 310 грн., за квітень 2010 року - на 13 118 грн., за червень 2010 року - на 59 068 грн., за серпень 2010 - на 23 181 грн., за жовтень 2010 року - 78 352 грн., за листопад 2010 року - на 4 446 грн.; п. 44.1, п. 44.6, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України на 31 337 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 317 165 грн.

Акт перевірки підписано заступником голови правління з економіки ОСОБА_3 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_4 із запереченнями (т. 1 а.с. 159), які у письмовому вигляді були надані до податкового органу (т. 1 а.с. 160-173).

За результатами розгляду вказаних заперечень висновки акту перевірки від 26.10.2012 р. залишені без змін, про що платника податків повідомлено листом від 08.11.2012 р. № 28514/10/16-014 (т. 1 а.с. 174-184).

Враховуючи висновки, викладені у акті перевірки № 468/16-0/23647276 від 26.10.2012 р., СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську були винесені податкові повідомлення-рішення від від 13.11.2012 р.:

- № НОМЕР_1 про донарахування платнику податків податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 161 633 грн. 75 коп., у тому числі 129 307 грн. - за основним платежем, 32 326 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2 про донарахування платнику податків податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 388 625 грн., у тому числі 317 165 грн. - за основним платежем, 74 460 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_3 про зменшення платнику податків розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010 року на суму 7 522 грн.

Штрафні (фінансові) санкції, нараховані податковим органом, згідно вказаних податкових повідомлень-рішень у розмірі 25 % від суми основного донарахування, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. При цьому, відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції за порушення платником податків податкового законодавства з ПДВ за період з 1 січня по 30 червня 2011 року були застосовані податковим органом у розмірі однієї гривні.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, документальна позапланова перевірка була проведена посадовими особами відповідача у відповідності до приписів чинного законодавства. При цьому перевіркою вірно встановлено, що ПрАТ «Юнікон» отримало від своїх контрагентів паперові носії, які за зовнішнім виглядом відповідають окремим первинним документам, проте, не підтверджують реальність угод, які вчинені удавано, без наміру настання правових наслідків, що обумовлені ними, з метою мінімізації оподаткування, зокрема з огляду на наявність відповідної постанови та вироку по кримінальним провадженням, відносно посадових осіб контрагентів позивача.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

З приводу посилань позивача на протиправність проведення відповідачем позапланової документальної перевірки, і, як наслідок, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби:

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено обставини, за наявності яких органи державної податкової служби мають право проводити позапланові виїзні перевірки. Зокрема, п.п. 78.1.1 зазначеного пункту передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктами 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки

20.07.2012 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було отримано запит Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо здійснення заходів по проведенню позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон» з питань взаємовідносин з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» (т. 11 а.с. 89), після чого позивачем на адресу відповідача було направлено запит про наданя документів № 19500/10/16-014 від 31.08.2012 р. (т. 11 а.с. 90). Проте, позивач листом від 11.09.2012 р. № УДиИ/ПЮ відмовив податковому органу у наданні пояснень та первинних документів на запит від 31.08.2012 р., посилаючись на те, що останній є безпідставним та законодавчо необґрунтованим (т. 11 а.с. 92-93).

Отже, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС мала визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

При цьому, суд зазначає, що позивач фактично допустив службових осіб СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС до проведення позапланової документальної перевірки на підставі наказу № 403 від 28.09.2012 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на повідомленнях на проведення перевірки (т. 11 а.с. 127-129).

Таким чином, вказаними діями позивач погодився з наявністю підстав для проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС позапланової документальної перевірки ПрАТ «Юнікон».

Щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів апеляційного суду зауважує наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункт 7.2 статті 7 зазначеного Закону).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н» та ПП «Спецстанкострой».

Між ПрАТ «Юнікон» (замовник) та ПП «Спецстанкострой» (підрядник) було укладено договір № ПОД-9/02/2010 р. від 04.10.2010 р., згідно п. 1.1 якого, підрядник зобов'язується виготовити та поставити вузли та деталі з власних матеріалів, кількість, вартість та якість яких визначено у замовленнях та технічній документації, що є невід'ємними частинами даного договору, а замовник зобов'язується оплатити виконання таких замовлень. Відповідно до п. 5.3 договору, поставка виготовлених вузлів та деталей здійснюється силами та транспортом підрядника на умовах DDU - склад замовника за адресою: м. Дніпропетровськ, смт. Партизанське, вул. Леніна, 14, або за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 28-а, якщо інше не обумовлено у замовленні. Пунктом 5.4 вказаного договору передбачено, що виконання робіт підрядником підтверджується підписаною обома сторонами накладною на передачу виготовлених вузлів та деталей, а також документами, що підтверджують якість виготовлених вузлів та деталей. Згідно п. 6.3 договору, приймання виготовлених вузлів та деталей за якістю здійснюється вантажототримувачем у відповідності до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6 від 15.06.1965 р. зі змінами від 14.11.1974 р. (т. 2 а.с. 122-128).

На підтвердження факту виконання умов договору № ПОД-9/02/2010 р. від 04.10.2010 р., платником податків надано акти приймання-передачі технічної документації № 1, № 2 від 04.10.2010 р. (т. 2 а.с. 129, 132), замовлення № 1/2010 від 04.10.2010 р., № 2/2010 від 01.02.2011 р. з доданими до них специфікаціями (т. 2 а.с. 130, 131, 133, 134), платіжні доручення (т. 2 а.с. 180-188), видаткові накладні № 482 від 14.10.2010 р., № 15 від 15.10.2010 р., № 499 від 21.10.2010 р., 524 від 03.11.2010 р., № 526 від 04.11.2010 р., № 541 від 10.11.2010 р., № 611 від 25.11.2010 р., № 634 від 02.12.2010 р., № 646 від 08.12.2010 р., № 658 від 15.12.2010 р., № 663 від 16.12.2010 р., № 668 від 17.12.2010 р. (т. 2 а.с. 135-148), податкові накладні на загальну суму 344 051 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ 57 342 грн. 43 коп. (т. 2 а.с. 149-162), а саме: № 482 від 14.10.2010 р. на суму 30 613 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ 5 102 грн. 28 коп.; № 485 від 15.10.2010 р. на суму 37 755 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ 6 292 грн. 55 коп.; № 002110 від 21.10.2010 р. на суму 15 673 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 2 612 грн. 20 коп.; № 11301 від 03.11.2010 р. на суму 11 282 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ 1 880 грн. 34 коп.; № 000812 від 04.11.2010 р. на суму 17 596 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 2 932 грн. 80 коп.; № 1101072 від 04.11.2010 р. на суму 34 497 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 5 749 грн. 60 коп.; № 002511 від 25.11.2010 р. на суму 8 611 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 1 435 грн. 20 коп.; № 120270 від 02.12.2010 р. на суму 76 320 грн., у тому числі ПДВ 12 720 грн.; № 120870 від 08.12.2010 р. на суму 26 681 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ 4 446 грн. 86 коп.; № 121570 від 15.12.2010 р. на суму 1 260 грн., у тому числі ПДВ 210 грн.; № 121670 від 16.12.2010 р. на суму 7 776 грн., у тому числі ПДВ 1 296 грн.; № 121770 від 17.12.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Спецстанкострой» відображено платником податків в податковому обліку, а саме:

- у IV кварталі 2010 року - на суму 314 147 грн., у тому числі ПДВ 52 358 грн.;

- у І кварталі 2011 року - на суму 5 865 грн., у тому числі ПДВ - 978 грн.;

- у ІІ кварталі 2011 року - на суму 24 039 грн., у тому числі ПДВ 4 006 грн.

Також, згідно листа ПП «Сервістранс-Н-08» від 09.10.2009 року № 19, на адресу ПрАТ «Юнікон» надійшла комерційна пропозиція щодо постачання широкого асортименту трубопровідної та запорної арматури, за умовами якої доставка товару покупцю здійснюється автотранспортом продавця, строк оплати за поставлений товар складає 10 банківських днів після постачання (т. 1 а.с. 201).

Дана комерційна пропозиція була прийнята платником податків, про що ПП «Сервістранс-Н-08» було повідомлено листом від 14.10.2009 р. № 397, у якому ПрАТ «Юнікон» просило виставити на адресу підприємства рахунок на запорну арматуру, згідно наведеного у листі переліку, з обов'язковим зазначенням в ньому умов поставки та оплати даної продукції (т. 1 а.с. 202).

У відповідь на вказаний лист, ПП «Сервістранс-Н-08» на адресу ПрАТ «Юнікон» виставлено рахунки № 1021 від 21.10.2009 р., № 423 від 23.04.2010 р., № 1302 від 01.06.2010 р. за підписом ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 217-219), які є письмовими договорами постачання, складеними у спрощеній формі відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору, платником податків надано платіжні доручення (т. 2 а.с. 190-199), видаткові накладні № 1023 від 23.10.2009 р., № 1029 від 29.10.2009 р., № 1296 від 23.11.2009 р., № 1299 від 25.11.2009 р., № 1304 від 26.11.2009 р., № 1385 від 02.12.2009 р., № 513 від 13.05.2010 р., № 1852 від 14.06.2010 р., № 1858 від 15.06.2010 р., № 1883 від 22.06.2010 р., № 25/08-01 від 25.08.2010 р., № 02/09-01 від 02.09.2010 р., № 2050 від 08.09.2010 р., 2084 від 10.09.2010 р. (т. 1 а.с. 203-216), та податкові накладні на загальну суму 374 091 грн. 41 коп., у тому числі ПДВ 62 348 грн. 57 коп. (т. 1 а.с. 220-236), а саме: № 102360 від 23.10.2009 р. на суму 45 191 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ 7 532 грн.; № 102960 від 29.10.2009 р. на суму 1 158 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ 193 грн. 04 коп.; № 112370 від 23.11.2009 р. на суму 53 395 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 8 899 грн. 20 коп.; № 112570 від 25.11.2009 р. на суму 17 380 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ 2 896 грн. 76 коп.; № 112670 від 26.11.2009 р. на суму 570 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ 95 грн. 05 коп.; № 120280 від 02.12.2009 р. на суму 22 799 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ 3 799 грн. 94 коп.; № 513 від 13.05.2010 р. на суму 38 801 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ 6 466 грн. 84 коп.; № 061460 від 14.06.2010 р. на суму 20 053 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ 3 342 грн. 25 коп.; № 061560 від 15.06.2010 р. на суму 55 704 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ 9 284 грн. 14 коп.; № 062260 від 22.06.2010 р. на суму 2 321 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 386 грн. 88 коп.; № 082570 від 25.08.2010 р. на суму 3 524 грн. 064 коп., у тому числі ПДВ 587 грн. 344 коп.; № 090270 від 02.09.2010 р. на суму 70 708 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 11 784 грн. 80 коп.; № 00908 від 08.09.2010 р. на суму 26 357 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ 4 392 грн. 87 коп.; № 091071 від 10.09.2010 р. на суму 16 124 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ 2 687 грн. 45 коп.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Сервістранс-Н-08» відображено платником податків в податковому обліку, а саме:

- у IV кварталі 2009 року - на суму 140 495 грн., у тому числі ПДВ 23 416 грн.;

- у ІІ кварталі 2010 року - на суму 116 880 грн., у тому числі ПДВ - 19 480 грн.;

- у ІІІ кварталі 2010 року - на суму 116 715 грн., у тому числі ПДВ 119 452 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що листом ПП «Універсал-Н» від 14.07.2009 р. № 7 на адресу ПрАТ «Юнікон» надійшла комерційна пропозиція щодо виготовлення металоконструкцій будь-якої складності по кресленням замовника та постачання на вказану ПрАТ «Юнікон» адресу на умовах оплати: 20 робочих днів після отримання продукції (т. 1 а.с. 237). Директором ПП «Універсал-Н» ОСОБА_6 на адресу ПрАТ «Юнікон» виписано рахунки за умови, що товари поставляються автотранспортом за рахунок постачальника на склад покупця (м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 28-а) (т. 2 а.с. 40-57).

На підтвердження факту виконання умов даного усного договору, платником податків надано платіжні доручення (т. 2 а.с. 201-237), видаткові накладні № 29/07-01 від 29.07.2009 р., 07/09-01 від 07.09.2009 р., № 08/09-02 від 08.09.2009 р., № 14/10-1 від 14.10.2009 р., 22/10-01 від 22.10.2009 р., 27/10-01 від 27.10.2009 р., №29/10-02 від 29.10.2009 р., № 29/10-03 від 29.10.2009 р., № 29/10-01 від 29.10.2009 р., № 04/11-01 від 04.11.2009 р., № 05/11-01 від 05.11.2009 р., № 05/11-02 від 05.11.2009 р., № 12/11-01 від 12.11.2009 р., № 23/11-01 від 25.11.2009 р., № 25/11-02 від 25.11.2009 р., № 26/11-02 від 25.11.2009 р., № 26/11-02 від 26.11.2009 р., № 04/12-01 від 04.12.2009 р., № 04/12-02 від 04.12.2009 р., № 05/12-01 від 05.12.2009 р., № 23/12-01 від 23.12.2009 р., № 22/02-01 від 22.02.2010 р., № 15/03-01 від 15.03.2010 р., № 21/04-01 від 21.04.2010 р., № 05/05-01 від 05.05.2010 р., № 05/05-02 від 05.05.2010 р., № 05/05-03 від 05.05.2010 р., № 12/05-01 від 12.05.2010 р., № 19/05-01 від 19.05.2010 р., № 08/06-01 від 08.06.2010 р., № 09/06-01 від 09.06.2010 р., № 09/06-02 від 09.06.2010 р., № 14/06-01 від 14.06.2010 р., № 17/06-01 від 17.06.2010 р., № 22/06-01 від 22.06.2010 р., № 25/06-05 від 25.06.2010 р., № 25/06-01 від 25.06.2010 р., № 14/07-01 від 14.07.2010 р., № 06/07-01 від 26.07.2010 р., № 27/07-02 від 07.07.2010 р., № 28/07-01 від 28.07.2010 р., № 28/07-02 від 28.07.2010 р., № 04/08-01 від 04.08.2010 р., № 25/08-01 від 25.08.2010 р., № 27/08-01 від 27.08.2010 р., № 01/09-01 від 01.09.2010 р., № 03/09-01 від 03.09.2010 р., № 07.09-01 від 07.09.2010 р., № 13/09-01 від 13.09.2010 р., № 13/09-02 від 13.09.2010 р., № 14/09-01 від 14.09.2010 р. (т. 1 а.с. 238-250, т. 2 а.с. 1-39), податкові накладні на загальну суму 23 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп. (т. 2 а.с. 58-111), а саме: № 072350 від 23.07.2009 р. на суму 6 543 грн., у тому числі ПДВ 1 090 грн. 50 коп.; № 090771 від 07.09.2009 р. на суму 10 710 грн., у тому числі ПДВ 1 785 грн.; № 090772 від 08.09.2009 р. на суму 9 120 грн., у тому числі ПДВ 1 520 грн.; № 093072 від 30.09.2009 р. на суму 21 240 грн., у тому числі ПДВ 3 540 грн.; № 100881 від 08.10.2009 р. на суму 24 378 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 4 063 грн. 15 коп.; № 100999 від 08.10.2009 р. на суму 30 000 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ 5 000 грн. 03 коп.; № 100980 від 09.10.2010 р. на суму 30 000 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ 5 000 грн. 03 коп.; № 102280 від 22.10.2009 р. на суму 1 782 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 297 грн. 15 коп.; № 102780 від 27.10.2009 р. на суму 13 536 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ 2 256 грн. 16 коп.; № 102983 від 29.10.2009 р. на суму 10 845 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ 1 807грн. 59 коп.; № 102981 від 29.10.2009 р. на суму 19 530 грн.., у тому числі ПДВ 3 255 грн.; № 102980 від 29.10.2009 р. на суму 12 048 грн., у тому числі ПДВ 2 008 грн.; № 110431 від 04.11.2009 р. на суму 18 216 грн., у тому числі ПДВ 3 036 грн.; № 110532 від 05.11.2009 р. на суму 21 240 грн., у тому числі ПДВ 3 540 грн.; № 111230 від 12.11.2009 р. на суму 7 730 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 1 288 грн. 40 коп.; № 102983 від 29.11.2009 р. на суму 44 398 грн. 88 коп., у тому числі ПДВ 7 399 грн. 81 коп.; № 112530 від 25.11.2009 р. на суму 45 348 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 7 558 грн. 12 коп.; № 112532 від 25.11.2009 р. на суму 3 648 грн., у тому числі ПДВ 608 грн.; № 112630 від 26.11.2009 р. на суму 33 988 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 5 664 грн. 82 коп.; № 120240 від 04.12.2009 р. на суму 17 634 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ 2 393 грн. 02 коп.; № 120441 від 04.12.2010 р. на суму 33 684 грн., у тому числі ПДВ 5 614 грн.; № 120540 від 05.12.2009 р. на суму 11 448 грн., у тому числі ПДВ 1 908 грн.; № 022260 від 22.02.2010 р. на суму 31 860 грн., у тому числі ПДВ 5 310 грн.; № 031560 від 15.03.2010 р. на суму 15 864 грн., у тому числі ПДВ 2 644 грн.; № 000421 від 21.04.2010 р. на суму 36 069 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 6 011 грн. 60 коп.; № 042360 від 23.04.2010 р. на суму 26 916 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ 4 486 грн. 05 коп.; № 050503 від 05.05.2010 р. на суму 23 784 грн., у тому числі ПДВ 3 964 грн.; № 050560 від 05.05.2010 р. на суму 38 400 грн., у тому числі ПДВ 6 400 грн.; № 051260 від 12.05.2010 р. на суму 10 079 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 1 679 грн.; № 051960 від 19.05.2010 р. на суму 27 777 грн. 41 коп., у тому числі ПДВ 4 629 грн. 57 коп.; № 060460 від 04.06.2010 р. на суму 29 475 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 4 912 грн. 62 коп.; № 060961 від 09.06.2010 р. на суму 4 165 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ 694 грн. 33 коп.; № 060960 від 09.06.2010 р. на суму 23 796 грн., у тому числі ПДВ 3966 грн.; № 061460 від 14.06.2010 р. на суму 1 572 грн., у тому числі ПДВ 262 грн.; № 170601 від 17.06.2010 р. на суму 29 475 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 4 912 грн. 62 коп.; № 062260 від 22.06.2010 р. на суму 754 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ 125 грн. 82 коп.; № 062560 від 25.06.2010 р. на суму 34 807 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ 5 801 грн. 32 коп.; № 062561 від 25.06.2010 р. на суму 13 440 грн., у тому числі ПДВ 2 240 грн.; № 070760 від 07.07.2010 р. на суму 54 312 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ 9 052 грн. 12 коп.; № 071460 від 14.07.2010 р. на суму 22 793 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 3 798 грн. 88 коп.; № 072660 від 26.07.2010 р. на суму 11 578 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ 1 929 грн. 74 коп.; № 072761 від 27.07.2010 р. на суму 4 320 грн., у тому числі ПДВ 720 грн.; № 072760 від 28.07.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 004087 від 04.08.2010 р. на суму 17 629 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ 2 938 грн. 18 коп.; № 082770 від 27.08.2010 р. на суму 49 693 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 8 282 грн. 30 коп.; № 081170 від 11.08.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 081670 від 16.08.2010 р. на суму 22 793 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ 3 798 грн. 88 коп.; № 072761 від 27.07.2010 р. на суму 4 320 грн., у тому числі ПДВ 720 грн.; № 072760 від 28.07.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 004087 від 04.08.2010 р. на суму 17 629 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ 2 938 грн. 18 коп.; № 082770 від 27.08.2010 р. на суму 49 693 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 8 282 грн. 30 коп.; № 081170 від 11.08.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 081670 від 16.08.2010 р. на суму 26 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп.; № 010970 від 01.09.2010 р. на суму 18 174 грн., у тому числі ПДВ 3 029 грн.; № 090770 від 07.09.2010 р. на суму 46 080 грн., у тому числі ПДВ 7 680 грн.; № 0914001 від 14.09.2010 р. на суму 16 764 грн., у тому числі ПДВ 2 794 грн.; № 091390 від 13.09.2010 р. на суму 27 666 грн. 66 коп., у тому числі ПДВ 4 611 грн. коп.; № 091370 від 13.09.2010 р. на суму 23 632 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ 3 938 грн. 71 коп.

Фінансово-господарські відносини з ПП «Універсал-Н» відображено платником податків у податковому обліку, а саме:

- у ІІ кварталі 2009 року - на суму 47 613 грн., у тому числі ПДВ 7 963 грн.;

- у IV кварталі 2009 року - на суму 432 559 грн., у тому числі ПДВ 72 093 грн.;

- у І кварталі 2010 року на суму 47 724 грн., у тому числі ПДВ - 7 954 грн.;

- у ІІ кварталі 2010 року - на суму 300 374 грн., у тому числі ПДВ - 50 062 грн.;

- у ІІІ кварталі 2010 року - на суму 408 437 грн., у тому числі ПДВ 68 073 грн.

Проаналізувавши вищезазначені документи, колегія суддів зазначає, що останні за формою та змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів зазначає, що до вказаних первинних документів у податкового органу претензій не виникало.

Зазначені обставини підтвердив і свідок ОСОБА_7, якого було допитано при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, який вказав, що господарські відносини з зазначеними контрагнетами носили реальний характер, тогму як товар поставлявся, оплата проводилась. Про факт створення даних контрагентів з метою мінімізації оподаткування відомо не було. До того ж, відповідальність має індивідуальний характер.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно не було прийнято до уваги надані позивачем первинні документи, як на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на обставини, встановлені при судовому розгляді кримінальної справи № 1-301/11 за обвинуваченням громадянина ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, які викладені у постанові Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. про закриття кримінальної справи за амністією (що є нереабілітуючою обставиною). Так, під час розгляду зазначеної кримінальної справи судом встановлено, що у період з листопада 2009 р. по березень 2011 р. у Дніпропетровській області діяла організована група, до якої входили ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, який був організатором та керівником даної групи. Діяльність групи полягала у наданні фінансових послуг з переведення безготівкових грошових коштів у готівкові шляхом зарахування безготівкових грошових коштів по безтоварним операціям на поточні розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах спеціально зареєстрованими для здійснення такої діяльності юридичними особами, та подальшого перерахування вказаних безготівкових коштів по безтоварним господарським операціям на розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах іншими підконтрольними юридичними особами. Після чого, члени організованої групи знімали вказані безготівкові кошти з розрахункових рахунків та передавали їх у готівці замовникам незаконних послуг з вирахуванням певного відсотку від суми переведень у готівкові грошові кошти, який і дорівнював доходу від здійснення такої діяльності. З метою надання здійснюваним господарським операціям по конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові ознак господарської діяльності, учасниками організованої групи були складені завідомо неправдиві первинні документи (договори, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та інші), які містили неправдиві відомості про здійснювані господарські операції по поставці товарів (робіт, послуг). При цьому, з метою ухилення від сплати податків, у документи податкової звітності зі сплати ПДВ були внесені неправдиві відомості про здійснення підконтрольними суб'єктами господарювання господарських операцій, за результатами яких у вказаних підприємств виникали підстави для формування податкового кредиту з ПДВ, що, враховуючи факт безтоварності таких операцій, призводило до незаконного збільшення суми податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, до зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які належать до сплати у державний бюджет. Для забезпечення здійснення незаконної діяльності з переведення безготівкових грошових коштів у готівкові, а також формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ, учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_1 були створені та зареєстровані юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема і ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой». В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, погодився з усіма обставинами справи, що були встановлені досудовим слідством, а також доказами, та заявив клопотання про застосування до нього норм Закону України «Про амністію». Дане клопотання було задоволено судом (т. 11 а.с. 151-157).

При цьому вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 р. по кримінальній справі № 1-436/21/12 притягнуто до кримінальної відповідальності решту підсудних - членів організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9 (т. 11 а.с. 146, 185).

Таким чином, вказаними судовими рішеннями підтверджено обставини щодо створення членами організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 суб'єктів господарювання ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой» з метою здійснення незаконної діяльності по конвертації на замовлення третіх осіб безготівкових грошових коштів у готівкові, та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ. Зазначені обставини свідчать про направленість господарської діяльності вказаних суб'єктів господарювання на мінімізацію оподаткування здійснюваних ними господарських операцій, наслідком чого є втрати державного бюджету.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), вирок суду в кримінальній справі або постанова у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, який розглядає справу щодо дій чи бездіяльності особи, відносно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння, та чи вчинено воно цією особою.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, а також постановою про закриття кримінальної справи за амністією (що є нереабілітуючою обставиною), встановлено об'єктивну сторону складу злочину осіб, що утворили контрагенти позивача, дії яких не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних обвинуваченими особами у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Суд першої інстанції також вірно виходив з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. При цьому, господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Слід зауважити, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, не зважаючи на належне оформлення останніх, оскільки вони підписані гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, які значилися як засновники та директори ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Універсал Н», ПП «Спецстанкострой», та з огляду на встановлені факти складання таких документів особами, винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, що встановлено вищезазначеним вироком суду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа № 2а-7075/12/2670), що враховується відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту.

Отже, в силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, встановлених вироком обставин, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду, враховується і постанова Верховного Суду України (ЄДРСР № 65537637) стосовно того, що статус фіктивного підприємництва не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами, а відповідно покази свідка ОСОБА_7 не приймаються до уваги, тому як з огляду на встановлені обставини не мають правового значення для правильності вирішення даної справи та з огляду на наявність і не дотримання з боку позивача принципу належної податкової обачності при виборі контрагента.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон"– залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі № 2а/0470/14206/12 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко