Постанова № 75542417, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3169/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - Чипової О.В.,

представника відповідача - Попової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 міста Києва в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення заборгованості -,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Сільпо-Фуд" про стягнення на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у сумі 11 819,14 грн., що еквівалентно 404, 14 Євро.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Свої доводи обґрунтовує пропуском позивачем строку звернення до суду та тим, що покладений в основу позовних вимог Акт Управління Укртрансінспекції в Харківській області від 05.07.2017 №0200268 був отриманий з порушенням норм чинного законодавства.

До Київського апеляційного адміністративного суду 05.07.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Сільпо-Фуд" залишити без задоволення.

У судовому засіданні 26 липня 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримала. Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Посадовими особами Укртрансінспекції в Харківській області 05.07.2017 здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT модель PREMIUM 270, державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно інформації Регіонального сервісного центру в м. Києві від 24.01.2018 належить ТОВ "Сільпо-Фуд".

За результатами контролю 05.07.2017 посадовими особами Управління складено акт №0200268 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг із перевезення вантажу (маршрут: Київська область, с. Перемога - Харківська область, смт. Васищево) з перевищенням маси транспортного засобу на ось.

До вказаного акту зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 05.07.2017 №0200268, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 11 819, 14 грн., що еквівалентно 404,14 євро відповідно до курсу Національного банку України станом на 05.07.2017р.

В зв'язку з тим, що станом на час звернення до суду з даним позовом плата за проїзд у визначеній сумі суб'єктом господарювання не сплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів оскарження дій щодо складення та/або згадуваного розрахунку плати за проїзд від 05.07.2017 №0200268, отже такий розрахунок є чинним та не скасованим, а тому підлягає до виконання відповідачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з пунктом 3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп.4 п.2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 наведеного Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з п.30 цього Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31-1 наведеного порядку встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (п.26 Порядку).

Пунктом 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно п.22 цього Порядку у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №387/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, відповідно до ппп.4.3.2 пп.4.3 п.4 якого Укртрансінспекція у сфері дорожнього господарства обмежує або забороняє з повідомленням відповідного підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України рух транспортних засобів у разі виникнення загрози життю або здоров'ю учасників дорожнього руху, безпеці вантажів або можливості заподіяння пошкоджень автомобільним дорогам загального користування, у тому числі за складних погодних умов.

Отже, наведеними нормами чинного законодавства визначено умови для заборони Укртрансінспекцією руху транспортних засобів, а саме, у разі виникнення загрози життю або здоров'ю учасників дорожнього руху, безпеці вантажів або можливості заподіяння пошкоджень автомобільним дорогам загального користування.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що пункт габаритно-вагового контролю, на якому здійснювалося зважування транспортного засобу ТОВ "Сільпо-Фуд" не був облаштований у відповідності до вимог, встановлених Мінінфраструктури. Таким чином, результати проведення цього габаритно-вагового контролю не можуть вважатися достовірними.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження ТОВ "Сільпо-Фуд" дій Укртрансінспекції в Харківській області по складанню відповідного розрахунку, акту та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, наведений розрахунок є чинним, відповідачем не оскаржений, а тому плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 404,14 Євро (в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день складання розрахунку - 11819,14 грн.) підлягає стягненню з ТОВ "Сільпо-Фуд" на користь Державного бюджету України, оскільки в добровільному порядку вказані кошти відповідачем сплачені не були.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ "Сільпо-Фуд" на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 11819,14 грн., що еквівалентно 404,14 Євро, з огляду на несплату відповідачем в добровільному порядку зазначених коштів в строк, встановлений законодавством.

Стосовно доводів відповідача про пропуск Заступником керівника Київської місцевої прокуратури №4 міста Києва строку звернення до суду, оскільки факт імовірного правопорушення нормативно встановлених вимог щодо вагових параметрів мав місце і був зафіксований 05.07.2017, проте до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся лише 19.02.2018, тобто більше ніж через 7 місяців з моменту встановлення факту імовірного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що, про існування оскаржуваних рішень позивачу стало відомо 03.01.2018 із листа голови Державної служби з безпеки на транспорті №3518/05/14-17 від 27.12.2017, що підтверджується відміткою Прокуратури міста Києва на листі Управління Укртрансбезпеки (а.с.12).

З огляду на викладене, звертаючись до суду з позовом 19.02.2018, позивачем не було допущено пропуску строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України, оскільки саме з цього часу у позивача виникли підстави, що дають право на пред'явлення визначених законом вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 міста Києва в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 26 липня 2018 року.