Ухвала суду № 75542320, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7304/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український транспортний Сервіс» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2018 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2018 року становить 5286 грн. 00 коп. (3524*150%).

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому відповідач посилається на відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору.

Перевіривши клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що до клопотання не додано доказів вчинення відповідачем дій, направлених на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною шостою статті 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що від імені Державної фіскальної служби України вона підписана представником Береговою А. О.

Частиною третьою статті 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів поданої апеляційної скарги додано копію довіреності від 28 березня 2018 року №99-99-11-17/26/4, видану в.о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М. В. на представництво ОСОБА_3 інтересів Державної фіскальної служби України без права передоручення із строком дії до 28 березня 2019 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Так, на копії довіреності Державної фіскальної служби України від 28 березня 2018 року №99-99-11-17/26/4, виданої на імя Берегової А. О., відсутня назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціалу імені) та прізвище, дата засвідчення копії.

Отже, надана копія довіреності від 28 березня 2018 року №99-99-11-17/26/4 не вважається документом, який підтверджує повноваження представника у розумінні процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 5286 грн. 00 коп.за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд;

- Оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності на ім'я Берегової А. О. на представництво інтересів Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2018 року - залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк апеляційну скаргу буду повернено особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова