Постанова № 75542309, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/658/18

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Димерлія О.О.

– ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною дію Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у найменуванні його по батькові у листі від 20.02.2018 року №І-04/80/10-18.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач на своє звернення одержав від відповідача лист, в якому його названо по-батькові. При цьому, у своєму зверненні позивач назвався ОСОБА_2. З огляду на те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про національні меншини» громадяни, в національних традиціях яких немає звичаю зафіксувати «по батькові», мають право записувати в паспорті та інших документах лише ім’я та прізвище, і в своїй заяві позивач не зазначав по-батькові згідно національної традиції, позивач зазначає, що відповідач діє не у спосіб і порядок, визначений чинним законодавством. У зв’язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про протиправність дій суб’єкта владних повноважень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.02.2018 року №І-04 в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій вказав дані заявника, зокрема, як ОСОБА_2.

Відповідач у відповіді від 20.02.2018 року №І-04/80/10-18 повідомив, що 18.01.2018 року за таким самим зверненням проведена перевірка, про що надано відповідь. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. По результатам розгляду матеріалів, прийнято рішення про складання висновку про припинення подальшої перевірки.

Водночас, у вказаному листі відповідач зазначив адресата ОСОБА_3, замість вірного – ОСОБА_2.

Оскільки відповідач проігнорував належні відомості щодо особи, яка звернулась із зверненням, позивач вбачає в діях відповідача порушення чинного законодавства, у зв’язку із чим він вимушений звернутись до суду із цим позовом про визнання таких дій неправомірними в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про неправомірність дій відповідача, а також порушення у зв’язку із їх вчиненням прав та інтересів позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв’язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Водночас, згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 5 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Порядок розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР, відповідно до якої, зокрема, органи державної влади та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з метою забезпечення заявника відповіддю на його звернення, відповідна інформація надається саме цій особі, а також за адресою, зазначеною у зверненні.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2018 року відповідачем розглянуто звернення позивача, про що направлено відповідь за №І-04/80/10-18.

Вказана відповідь була одержана позивачем, але у листі відповідач вказав адресата ОСОБА_4.

Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем не ставиться питання про неодержання відповіді на його звернення, в тому числі – порушення порядку розгляду звернення, строків вирішення питань у зверненні тощо.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Судом першої інстанції вірно враховано те, що предметом оскарження в адміністративному судочинстві є рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, тобто юридичних фактів, на підставі яких виникають, змінюються та припиняються правовідносини, або невчинення яких перешкоджають виникненню, зміні та припиненню правовідносин.

Правовідносини з розгляду звернення громадян врегульовані спеціальним Законом, а обов’язок відповідача під час розгляду звернення позивача полягає у вирішенні порушених у ньому питань по суті, з дотриманням установлених строків і порядку, забезпечення особи, що звернулась із зверненням, відповідною інформацією тощо.

Таким чином, з огляду на те, що позивач одержав відповідь на своє звернення, а помилки в імені і прізвищі адресата не вплинули на забезпечення реалізації його права, передбаченого Законом України «Про звернення громадян», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи наведене, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 316 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1