Ухвала суду № 75542150, 25.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13421/17

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

25 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління нормативно - методичного забезпечення та моніторингу, володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Управління нормативно - методичного забезпечення та моніторингу, володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель, у якому просила: визнати незаконним та скасувати п. 3 наказу від 14.04.2017 №36 щодо продовження терміну прийняття нею посади; зобов'язати відповідача внести зміни до вказаного наказу щодо зміни дати прийняття нею справ і посади на фактичну, а саме - з 14.04.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу начальника Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель (по стройовій частині) від 14.04.2017 № 36 в частині продовження терміну прийняття посади молодшим лейтенантом ОСОБА_1; зобов'язано відповідача внести зміни до наказу від 10.05.2017 №56, шляхом зміни дати прийняття ОСОБА_1 справ і посади з дати « 10.05.2017» на « 15.04.2017». В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Обґрунтовуючи порушення свої прав, свобод та інтересів оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, апелянт зазначає, що, приймаючи оскаржуване судове рішення, суд розглядав обставини, які безпосередньо стосувалися належного виконання ним своїх службових обов'язків та на підставі саме цих обставин на нього було накладено дисциплінарне стягнення, яке ним оскаржується у іншій адміністративній справі. Також, скаржник вказує, що ним подавалося клопотання до суду першої інстанції про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, однак в задоволенні такого було відмовлено.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 04 липня 2018 року.

04 липня 2018 року апеляційним судом задоволено клопотання апелянта та відкладено розгляд справи на 11 липня 2018 року.

11 липня 2018 року судом апеляційної інстанції також клопотання апелянта задоволено та відкладено розгляд справи на 25 липня 2018 року.

25 липня 2018 року апелянт в судове засідання не з'явився та надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший термін, у зв'язку із перебуванням його на стаціонарному лікуванні.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Так, з'ясовуючи чи вирішувалося оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_2, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, реалізуючи передбачене статтею 55 Основного Закону право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.

Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, відтак, суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Разом з цим, на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС, яка пов'язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб'єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 КАС крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Однак, із змісту оскаржуваного рішення слідує, що суд першої інстанції, встановивши обставини справи, зокрема, підстави для продовження терміну для прийняття позивачем посади, дійшов висновку про безпідставне продовження такого терміну.

При цьому, у межах даної справи не досліджувалися питання належного чи неналежного виконання ОСОБА_2 функціональних обов'язків та правомірність накладення на апелянта дисциплінарного стягнення. У той час як, оцінка таким обставинам повинна надаватися у межах адміністративної справи №826/11819/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.

Керуючись ст.ст. 305, ч. 2 ст. 311, 321, 325, 328, 329 КАС, суд

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління нормативно - методичного забезпечення та моніторингу, володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - суддя Я.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддя О.Є. Пилипенко

(Повний текст ухвали виготовлено 25 липня 2018 року.)