Постанова № 75542088, 25.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року справа № 419/3815/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., при секретареві судового засідання – Борисові А.А., за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоайдарської селищної ради на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року в справі № 419/3815/17 (головуючий І інстанції Іванова О.М.) за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Новоайдарської селищної ради (далі – відповідач, Рада) щодо відмови в прийнятті рішення про надання земельної ділянки у користування у відповідності до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України на підставі отриманого 29.09.2017 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 16,9583 га (пасовища), у тому числі: ділянка № 1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № 2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № 3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства;

- зобов’язати відповідача прийняти рішення за результатом розгляду вказаного проекту землеустрою.

При цьому, позивач наголошує, що питання про надання земельної ділянки у користування за поданим ним проектом землеустрою має бути розглянутий саме в порядку ст. 123 Земельного кодексу України, а не Закону України «Про звернення громадян».

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_3 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,9583 га у користування для ведення фермерського господарства.

Зобов’язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,9583 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами ст. 123 Земельного кодексу України.

В задоволенні інших вимог позивача відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 16.06.2016 ОСОБА_3 звернувся до Ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки в оренду щодо ділянок з кадастровими номерами 4423155100:42:012:0132, 4423155100:42:012:0133, 4423155100:42:012:0134. Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання № 11/14-7 від 23.06.2016 цю заяву розглянуто, проект землеустрою затверджено, у відведенні земельної ділянки в оренду відмовлено. У подальшому позивач повторно звертався до відповідача із заявами про надання земельної ділянки в оренду від 07.09.2017 та від 29.09.2017.

За таких обставин апелянт наголошує, що ним вже розглянуто питання надання земельної ділянки в оренду та прийнято відповідне рішення, про що повідомлено заявника. Тому, підстави для повторного розгляду спірного питання відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.09.2015 ОСОБА_3 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, загальною площею 16,9583 га, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Луганської області, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

Рада 15.10.2015 рішенням сорок другої сесії шостого скликання № 42/3-6 відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.

ОСОБА_3 оскаржив це рішення в судовому порядку в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 419/2190/15-а визнано противоправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 42/3-6 від 15.10.2015 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, вказаної в заяві вх. № Ж-81 від 25.09.2015.

16 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. № 257 від 16.06.2016) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області, в оренду для ведення фермерського господарства.

Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради № 11/14-7 від 23.06.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, та відмовлено в передачі в оренду терміном на 49 років цієї земельної ділянки.

29 вересня 2017 року ОСОБА_3 направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання йому земельної ділянки у користування, терміном на 49 років, загальною площею 16,9583 га (пасовища), у тому числі: ділянка № 1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № 2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № 3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства.

Рада листом за № 892 від 13.10.2017 повідомила позивача про відмову в розгляді заяви від 29.09.2017 у зв’язку з тим, що прохання, викладене в цій заяві, вже розглядалось Новоайдарською селищною радою та відповіді були надіслані на адресу листування.

Вважаючи, що Новоайдарська селищна рада безпідставно не розглянула його заву, ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Частиною 6 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч. 10 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України регламентовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Проаналізувавши наведені норми суд дійшов висновку, що за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймає рішення. При цьому, рішення повинно прийматися за кожною заявою про надання земельної ділянки в користування.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дійна майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2010 при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону. В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.

Листом ВСУ від 29.10.2008 № 19-3767/0/8-08 у п. 14 роз’яснено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про визнання неправомірною бездіяльності щодо не розгляду заяви про надання земельної ділянки в оренду, про передачу земельної ділянки у власність, суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про надання в оренду (передачу у власність), що не належить до компетенції суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що чинним земельним законодавством регламентовано обов’язок Новоайдарської селищної ради після отримання заяви ОСОБА_3 про надання земельної ділянки в користування шляхом укладення договору оренди разом із проектом землеустрою розглянути це питання на сесії та прийняти відповідне рішення. При цьому, не впливає на цей обов’язок той факт, що відповідачем вже було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та відмову в передачі в оренду саме цієї земельної ділянки.

За таких обставин доводи апелянта підлягають спростуванню через невідповідність нормам Земельного кодексу України.

Тому суд погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок щодо необхідності відновлення порушеного права особи шляхом зобов’язання суб’єкта владних повноважень розглянути заяву про надання земельної ділянки в користування та прийняти відповідне рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоайдарської селищної ради на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року в справі № 419/3815/17 за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року в справі № 419/3815/17 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 липня 2018 року. Повний текст постанови складений 26 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_4

ОСОБА_5