Постанова № 75541850, 26.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 рокусправа № 804/3111/17 (суддя 1-ї інстанції – Бондар М.В., м. Дніпро)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Іванов С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі №804/3111/17 за позовом Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа - професійна спілка працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Спецавтобаза" 19 червня 2017 року звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить скасувати припис №106/4.1-7-75 від 29.03.2017 року та постанову №106/4.1-7/386 від 20.04.2017 року про накладення штрафу уповноваженими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в частині зазначення про порушення позивачем положень статті 96 Кодексу законів про працю України та Галузевої угоди між Міністерством інфраструктури, Федерацією роботодавців транспорту України, спільним представницьким органом Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України і Всеукраїнської незалежної профспілки працівників транспорту у сфері автомобільного транспорту на 2013-2015 роки.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними приписом та постановою в частині, зазначаючи, що відповідач невірно трактує положення частини 3 статті 96 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗПП України) та пункту 4.2 Галузевої угоди між Міністерством інфраструктури, Федерацією роботодавців транспорту України, спільним представницьким органом Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України і Всеукраїнської незалежної профспілки працівників транспорту у сфері автомобільного транспорту на 2013-2015 роки (далі – Галузева угода). Так, позивач, зазначає, що посадовий оклад охоронця, секретаря та прибиральника має формуватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати із застосуванням коефіцієнту, встановленого Додатком до Галузевої угоди. На підтвердження свої правової позиції позивач посилається на роз’яснення Професійної спілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України та зазначає, що посадові оклади охоронцям, секретарю і прибиральникам виробничих та службових приміщень встановлені штатним розписом позивача у відповідності до діючої Галузевої угоди, вносити зміни до якої мають право тільки сторони, що підписали цю угоду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивовано тим, що прямої вказівки в нормах законодавства про нарахування коефіцієнту співвідношень до ставки працівника І розрядку, а не до мінімальної заробітної плати не міститься, як не міститься і обов’язкової вимоги до роботодавця у сфері автомобільного транспорту нараховувати працівникам, що перебувають на посадах охоронця, секретаря та прибиральника службових та виробничих приміщень коефіцієнт співвідношень саме до відповідної ставки, а тому висновки акта перевірки в цій частині містять припущення перевіряючих, які не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що посадові оклади працівникам підприємства повинні були бути встановлені позивачем з урахуванням того, що тарифна ставка робітника І розряду за повністю виконану місячну норму часу в нормальних умовах праці складає 120% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України. Крім того, повинен бути застосований коефіцієнт співвідношень до тарифних ставок та посадових окладів, які розраховані на основі розміру місячної тарифної ставки (окладу) робітника І розряду, визначеної в додатках до галузевої угоди в залежності від особливостей виконуваної роботи.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що у період з 23.03.2017 року по 29.03.2017 року працівниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу від 28.02.2017 року №114-ПЛ та направлення на перевірку від 02.03.2017 року №42/2.6-04н проведено перевірку додержання ДОКП «Спецавтобаза» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про що складено акт №106/4.1-7 (а.с.7-21).

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем винесені:

- припис №106/4.1-7-75 від 29.03.2017 року, пунктом 5 якого зобов’язано позивача усунути порушення вимог статті 96 КЗПП України, а саме: посадові оклади охоронцям, секретарю, прибиральникам виробничих та службових приміщень привести у відповідність до Галузевої угоди, з встановленим терміном виконання – 1 місяць (а.с.22-24);

- постанову №106/4.1-7/386 від 20.04.2017 року, якою накладено штраф на позивача на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗПП України у розмірі 3200 грн. (а.с.25-27).

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві ДОКП «Спецавтобаза» тарифні оклади працівників визначені із застосуванням положень Галузевої угоди наступним чином:

- посадовий оклад охоронця – мінімальна заробітна плата х 1,23 (коефіцієнт, передбачений в таблиці 10 Додатка №1 Галузевої угоди);

- посадовий оклад секретаря – мінімальна заробітна плата х 1,25 (коефіцієнт, передбачений в таблиці 9 Додатка №1 Галузевої угоди);

- посадовий оклад прибиральника виробничих та службових приміщень – мінімальна заробітна плата х 1,25 (коефіцієнт, передбачений в таблиці 10 Додатка №1 Галузевої угоди).

Перевіряючими встановлено, що вказаний розрахунок посадових окладів не відповідає вимогам статті 96 КЗПП України, оскільки не враховує тарифну ставку робітника І розряду.

Законність та обґрунтованість зазначеного припису та постанови в частині висновку про порушення позивачем вимог статті 96 КЗПП України є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 96 КЗПП України, (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Аналогічні норми визначені статтею 6 Закону України «Про оплату праці».

Тобто, тарифна система включає в себе: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна сітка формується на основі тарифної ставки робітника І розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою, та міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.

Згідно з пунктом 4.1 Галузевої угоди оплата праці працівників у сфері автомобільного транспорту здійснюється на підставі актів чинного законодавства України, цієї угоди та колективних договорів, діючих на підприємствах.

На підставі пункту 4.2 Галузевої угоди встановлені:

- тарифна ставка робітника І розряду за повністю виконану місячну норму часу в нормальних умовах праці у розмірі 120% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України;

- підприємствам у сфері автомобільного транспорту коефіцієнти співвідношень тарифних ставок та посадових окладів, які розраховані на основі розміру місячної тарифної ставки (окладу) робітника І розряду.

Відповідно до пункту 4.3 Галузевої угоди визначені угодою міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці є обов’язковими для застосування підприємствами.

Додатком №1 до Галузевої угоди встановлені коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати робітників підприємств, таблицею 9 якого «керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці та робітники» встановлено коефіцієнт співвідношення для посади «секретар-друкарка» - 1,246-1,536, таблицею 10 якого «окремі професії» встановлено коефіцієнт співвідношення для посади «охоронник» - 1,230-1,536, для посади «прибиральник виробничих приміщень» - 1,028-1,150 (а.с.32-39).

З додатку №1 Галузевої угоди вбачається, що при визначенні розмірів посадових окладів, позивач застосував безпосередньо положення додатку №1 до Галузевої угоди, яким визначені конкретні «Коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати» в таблицях по розділах по окремих професіях.

Як видно з тексту додатку №1 в таблицях 1-7 у відповідних стовпчиках містяться дані під назвами «посада (професія)» та дані під назвою «коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати», натомість згідно з текстом вказаного додатка №1 в таблицях 8-10 у таких же відповідних стовпчиках містяться дані під назвами «посада (професія)» та дані під назвою «коефіцієнти співвідношень», які не містять доповнення «до мінімальної заробітної плати» (а.с.32). Саме в таблицях 8-10 значаться коефіцієнти для визначення окладів для охоронця, секретаря, прибиральника.

У зв’язку з цим перевіряючими зроблено висновок про необхідність застосування коефіцієнта співвідношення не до мінімальної заробітної плати, а до 120% ставки працівника І розряду, посилаючись на пункт 4.2 Галузевої угоди.

З метою уникнення з цього приводу непорозумінь, 10.04.2017 року Професійною спілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України надані «Роз’яснення щодо пункту 5 Припису №106/4.1-7-75 від 29.03.2017 року» №35, яка є стороною укладення та підписання Галузевої угоди (а.с.40-41).

У вказаних роз’ясненнях зазначено, що посадові оклади охоронцям, секретарю, прибиральникам виробничих та службових приміщень та іншим працівникам цього підприємства встановлені штатним розписом ДОКП «Спецавтобаза» у відповідності до діючої Галузевої угоди, вносити зміни до якої мають право тільки сторони, що підписали угоду.

Довідково у роз’ясненнях зазначено, що коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати:

- водіїв, робітників механізаторів, керівників, професіоналів, фахівців автотранссервісів, автотранспортних та транспортно-експедиційних підприємств розраховані на основі розміру місячної тарифної ставки (окладу) робітника І розряду (таблиці 1,2,3,4,5,6 додатку №1 до угоди);

- керівників, професіоналів, фахівців підприємств і установ науки та наукового обслуговування (таблиця 7 додатку №1 до угоди), керівників, фахівців педагогічних працівників навчально-виробничих комбінатів (таблиця 8 додатку №1 до угоди), керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників (таблиця 9 додатку №1 до угоди), окремих професій (таблиця 10 додатку №1 до угоди) розраховані на основі законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати.

Тобто, прямої вказівки в нормах законодавства про нарахування коефіцієнту співвідношень до ставки працівника І розрядку, а не до мінімальної заробітної плати, в тому числі і в КЗПП України і в Галузевій угоді не міститься.

Додаток №1 Галузевої угоди не містить обов’язкової вимоги до роботодавця у сфері автомобільного транспорту нараховувати працівникам, що перебувають на посадах охоронця, секретаря та прибиральника службових та виробничих приміщень коефіцієнт співвідношень саме до відповідної ставки, а тому висновки акта перевірки в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючи осіб.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 804/3111/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26 липня 2018 року.

Повне судове рішення складено 27 липня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко