Постанова № 75541810, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2406/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року (повний текст рішення виготовлено 10.04.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 04 лютого 2016 року № 23/16/10/26-0402/02/3.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення протиправно взято до уваги надані відповідачем фотографії, оскільки з них неможливо встановити ні місця, ні дати фіксації та вони не були додані до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Крім того, апелянт зазначає, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову, були підписані без представника позивача.

До Київського апеляційного адміністративного суду 26.06.2018 від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Геос-УКБ" залишити без задоволення, а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року - без змін.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Департаментом Державної будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 27.08.2015, за результатом якої складено акт від 27.01.2016.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення:

Під час перевірки встановлено, що будівельні роботи на об'єкті будівництва виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме:

- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, не повністю обладнані захисним козирком, не повністю огороджені виробничі дільниці та будівельний майданчик, чим порушено п. 6.2.1. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпеки в будівництві. Основні положення»;

- не виконано заходи по забезпеченню кріплення стінок котловану, чим порушено вимоги п.10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;

- відсутній проект виконання геодезичних робіт (ПВГР) та проект моніторингу, чим порушено п.4.8 ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві»;

- відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу, чим порушено вимоги п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»;

- відсутній науково-технічний звіт, чим порушено вимоги п. 8.9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»;

- відсутня програма науково-технічного супроводу, чим порушено вимоги п. 4.2.1 ДБН В.1.2/5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об'єктів».

За результатом позапланової перевірки відповідачем винесено припис від 27.01.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2016.

За результатом вирішення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2016 № 23/16/10/26-20/20/0402/02/3, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 62 010 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача, покладені в основу спірної постанови, є обґрунтованими, внаслідок чого така постанова прийнята правомірно, а підстави для її скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Пунктом 6 ч.1 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.п.5-6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідного інспекції.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 наведеного Порядку передбачено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

У відповідності до пунктів 16-17 вищевказаного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В силу вимог ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У відповідності до п.8 ч.3 ст.2 вказаного Закону суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позапланову перевірку позивача призначено для здійснення перевірки виконання вимог припису від 27.08.2015.

Відповідачем в протоколі про правопорушення було встановлено порушення позивачем виробництва п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», п. 4.8. ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п.8,9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п. 4.2.1 ЖБН В.1.2.-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об`єктів».

Держархбудінспекція на підтвердження виявлених та зафіксованих порушень під час здійснення контролюючого заходу додала до заперечень фотоматеріали.

Крім того, колегія суддів зазначає, що супровідним листом від 27.01.2016 на адресу позивача було направлено матеріали перевірки для ознайомлення та повідомлено позивача про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення.

А відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, ТОВ "Геос-УКБ" мав можливість 04.02.2016 під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надати пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки складеного інспекцією за результатами перевірки, однак таких дій позивачем вчинено не було.

Позивачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надано доказів існування на момент проведення перевірки журналу спостережень за маяками встановленими на тріщинах у стінах будинку 46/1 по просп. 40-річчя Жовтня в м. Києві, журналу спостережень за маяками встановленими на тріщинах у стінах будинку 46/а по просп. 40-річчя Жовтня в м. Києві, технічного завдання на ведення моніторингу прилеглої забудови, території та об'єкта, що будується «Житлова забудова земельної ділянки в межах вул. Деміївської, просп. 40-річчя Жовтня та пров. Деміївського у Голосіївському районі м. Києва, на наявність яких під час проведення перевірки, позивач посилається як на підставу для задоволення його позовних вимог. Встановити дату складання вказаних документів неможливо, оскільки така інформація у них відсутня.

Щодо посилання апелянта на те, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову, були підписані без представника позивача, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не були зазначені позивачем під час подачі позову та судом першої інстанції не досліджувалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанов - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 26 липня 2018 року