Постанова № 75541325, 25.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року справа № 805/1593/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в справі № 805/1593/18-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі – відповідач, управління) розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого зобов’язано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з урахуванням висновків викладених у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати у приватну власність відповідно до переліку земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру.

З огляду на відсутність бажаної до відведення земельної ділянки в наведеному переліку, відповідач наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановила наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 31.08.2017 № С-3985/0-2846/6-17 відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на приписи статей 118, 122 Земельного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Вважаючи цю відмову неправомірною та такою, що прийнята без додержання вимог законодавства, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308, у своїй роботі керується Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами та здійснює свої функції безпосередньо, а також через структурні підрозділи та в порядку визначених повноважень розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності на території Донецької області з 2013 року.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України (далі – ЗК України).

Частиною 7 наведеною статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, спірні правовідносини врегульовано не лише нормами ЗК України. Останнім прямо визначено, що підставами відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути, зокрема, невідповідність місця розташування об’єкта вимогам нормативно-правових актів, до яких відносяться постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з Постановою № 413 Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації, повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, відповідно до переліку земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органах Держгеокадастру.

Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. Тепер вона перебуває у залежності від результатів відкритих аукціонів попереднього періоду. Встановлений ліміт - 25% від площі земель, переданих на конкурентних засадах. Тобто, робота з проведення земельних торгів у другому кварталі формує базу для безкоштовного передавання землі у четвертому. Все, що напрацювали у третьому кварталі, - для першого кварталу наступного року;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок області на офіційних веб-сайтах Управління та структурних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Стаття 117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Тому, колегія суддів підтримує твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги наступні обставини: управління діє не лише на підставі ЗК України; не виконання Постанови № 413, яка не скасована ані повністю, ані в окремій частині - пряме порушення законодавства України; органом, що забезпечує реалізацію Стратегії є Держгеокадастр; місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам прийнятого відповідно до ЗК України нормативно-правового акту, Стратегії.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами апелянта, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області надано вмотивовану відмову за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства від 02.08.2017. При цьому, чинне земельне законодавство не містить вимог щодо певної форми відмови, обов’язковим є лише обґрунтування її мотивів. Тому відсутні підстави для повторного розгляду цього клопотання.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в справі № 805/1593/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в справі № 805/1593/18-а – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3