Рішення № 75541036, 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2018 року № 826/12914/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Бояринцевої М.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Будпостач»доКиївського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспортіпроскасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2017 р. відкрито провадження по справі та призначено до колегіального судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваної постанови, що полягає в тому, що положеннями абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, у ст. ст. 39, 48 на які є посилання у вказаній статті, не передбачено, щоб водії мали щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, а тому застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вказаної статті є незаконним.

Відповідач 1 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно наданого письмового відзиву на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Вважає, що застосування адміністративно-господарської санкції вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, позивачем не оформлено щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу, тобто тахокарти, посвідчення водія, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Управління Укртрансбезпеки відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки діє відповідно до Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 2 Порядку № 1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Так, 28.07.2017 о 08 год. 50 хв., при проведенні перевірки на участку а/м Київ-Харків-Довжанський 471 км Харківської області, відповідно до направлення на перевірку від 28.07.2017 № 021347 посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Харківській області було здійснено перевірку транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ПП «Будпостач»; за кермом транспортного засобу згідно ТТН перебував водій ОСОБА_1 Під час перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Харківській області було виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт: управління транспортним засобом при здійсненні вантажних автомобільних перевезень без оформлення документів, а саме: не оформлено щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу, тобто тахокарти, посвідчення водія, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт».

Результати перевірки були зафіксовані в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.07.2017 АХ № 0206570. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається Акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567. Водій транспортного засобу, що належить ПП «Будпостач» з Актом перевірки ознайомився, жодних зауважень або заперечень щодо проведення перевірки та складання Акту не надав.

На підставі Акту перевірки, керуючись п. 27 Порядку № 1567, відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0012735 за управління транспортним засобом при здійсненні вантажних автомобільних перевезень без оформлення документів, а саме: не оформлено щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу, тобто тахокарти. посвідчення водія, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 1700 грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N 2344-III (надалі- Закон N 2344-III).

Відповідно до ст. 1 названого Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону N 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно ст.48 Закону N 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 49 Закону N 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень і, зокрема, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до ст. 34 цього ж Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Із 01.06.2013 року набрала чинності ч. 3 п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів" від 07 червня 2010 року №340 щодо виконання вимог даного наказу під час здійснення перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км.

Автотранспортні засоби, що використовуються для вищевказаних перевезень повинні бути обладнанні повіреними та діючими контрольними пристроями (тахографами) для отримання інформації та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі даної інформації про рух таких транспортних засобів, та періоди роботи водіїв даних транспортних засобів.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 N 385, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 946/18241 (надалі-Інструкція N 385).

Зокрема, відповідно до п. 1.3, п. 1.4 розділу І, п. 2.7 розділу ІІ Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про автомобільний транспорт", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно зі ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону N 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Із 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до ЄУТР в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Тобто, нормами законодавства встановлено, що у водія повинні бути в наявності реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, до позивача застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. відповідно ст. 60 Закону N 2344-III.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону N 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Натомість викладеною нормою Закону та ст.ст. 39, 48 на які є посилання в останній, не передбачено, щоб водії мали щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, як і не передбачена відповідальність за їх відсутність у водія ТЗ. Встановлення відсутності індивідуального контрольного листка режиму праці та відпочинку водія ТЗ не може слугувати підставою для застосування штрафної санкції відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 60 Закону N 2344-III.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно накладено на позивача штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення режимів праці та відпочинку водієм ТЗ, оскільки під час проведення перевірки, порушення режиму праці та відпочинку не встановлено, а встановлено відсутність документів, передбачених Інструкцією №385, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи, наявних в ній доказів, зважаючи на норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, тоді як відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення, у зв'язку із чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Будпостач» (02094, м.Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, к. 208, код ЄДРПОУ 24267110) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.09.2017 р. АА№0012735.

Присудити на користь Приватного підприємства «Будпостач» (02094, м.Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, к. 208, код ЄДРПОУ 24267110) судові витрати в сумі 1600,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П. Васильченко

Судді: Н.Г. Вєкуа

М.А. Бояринцева