Рішення № 75540641, 20.07.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/359/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якою не зараховано до стажу роботи на державній службі період роботи ОСОБА_1 з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. у Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006р. в Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради, у зв'язку із чим відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року №3723-XII на підставі довідки Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області за № 3454 від 26.10.2017 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі період з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. в Новоселицькому райкомі КПУ (КПРС) на посаді інструктора організаційного відділу, період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. у Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради та призначити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю вул. Коберідзе 9А м. Новоселиця Чернівецької області, з 30.10.2017 р. відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з урахуванням довідки Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області за № 3454 від 26.10.2017 року.

В обґрунтування позову позивач повідомив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що його стаж державної служби становить 13 років 4 місяці 21 день. Наполягає на тому, що його стаж державного службовця становить 27 років 6 місяців 5 днів.

Посилаючись на Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 та роз'яснення Міністерства юстиції України від 03.06.1994 р. №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, позивач повідомив, що відповідачем протиправно до стажу роботи державної служби не зараховано період роботи з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. в Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. в Новоселицькій міській раді Чернівецької області на посаді секретаря.

Позивач зазначив, що згідно з Порядком №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах, зокрема, керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, у якому міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких віднесено серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

З указаних підстав позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову у зарахуванні до стажу роботи державної служби періодів роботи в Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та в Новоселицькій міській раді Чернівецької області на посаді секретаря та просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати такий період як стаж державної служби та призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому повідомив, що заперечує щодо заявленого позову. Вказував, що до набуття 04.07.2001 р. чинності Законом України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» посади працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 р. №239 «Віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців". Після 04.07.2001 р. згідно з ст. 14 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, що підтверджується і записами трудової книжки позивача, внесеними після цієї дати.

Відповідач зазначив, що з 01.05.2016 р. набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (крім ст. 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення», якими передбачено право на призначення пенсії для визначених осіб відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 р.). Указаним законом звужено коло осіб, які на даний час мають право на призначення пенсії державного службовця, а саме, обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Такі посади визначені виключно ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідач пояснив, що позивач станом на день звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не має достатнього стажу державної служби 20 років, а сфера дії Закону №889-VIIІ від 10.12.2015 р. не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 02.05.2018 р. у справі №824/359/18-а відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні, призначеному на 22.05.2018 р. позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, указаних у позовній заяві та просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (далі - позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентиф. номер НОМЕР_1, знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 15.07.2014 р. як пенсіонер за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 9-11).

З матеріалів справи, а саме, записів трудової книжки позивача, вбачається, що позивач з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. працював на посаді інструктора організаційного відділу Новоселицького райкому партії; з 01.10.1992 р. по 19.04.2006 р. - на посаді секретаря Новоселицької міської ради; з 30.11.2010 р. по 17.07.2015 р. - на посаді керівника апарату Новоселицької райдержадміністрації (а.с. 23-28).

Позивач 30.10.2017 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с. 15).

Відповідачем прийнято розпорядження №162337 від 08.11.2017 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с. 39).

Листом від 08.11.2017 р. №21286/21 позивачу повідомлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с. 16).

Така відмова обґрунтована тим, що стаж роботи позивача на посадах віднесених до категорій посад державних службовців становить 13 років 4 місяці 21 день. У зв'язку з відсутністю у позивача станом на 01.05.2016 р. 20-ти років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та, оскільки, станом на 01.05.2016 р. позивач не перебував на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, відсутні правові підстави для призначення йому пенсії державного службовця.

Позивач не погоджується з указаною відмовою, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Предметом спору в даній справі є оцінка наявності права у позивача на пенсію за Законом України "Про державну службу" та наявності відповідного стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця, правомірності відмови Пенсійного органу у переведені останнього на пенсію державного службовця.

01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 - 12 Прикiнцевих та перехiдних положень Закону № 889-VIII встановлено умови, за яких державні службовці мають право на призначення пенсії за нормами Закону «Про державну службу».

Так, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VII ).

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 р.) мають не менш як 20 pоків стажу на посадах, вiднесених до вiдповiдних категорiй посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 iз наступними змiнами) та актами Кабiнету Miнicтрів України, зберiгається право на призначення пенсiї вiдповiдно до cтатті 37 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Bepxoвної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 iз наступними змiнами) у порядку, визначеному для осiб, якi мають не менш як 20 pоків стажу роботи на посадах, вiднесених до категорiй посад державних службовцiв.

З аналізу наведених норм видно, що право на призначення пенсії вiдповiдно до cтатті 37 Закону України "Про державну службу", мають особи:

- які станом на 01.05.2016 р. займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМ України;

- які станом на 01.05.2016 р. мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМ України.

Так, згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну службу" вiд 16.12.1993 року установлювались такі категорії посад державних службовцiв:

- перша категорія: посади перших заступникiв міністрів, керiвникiв центральних opгaнів виконавчої влади, якi не є членами Уряду України, їx перших заступникiв, голiв та членiв державних колегiальних opганів, Постiйного Представника Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, голiв обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, керiвникiв Адмiнiстрацiї Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступникiв керiвникiв Адмiнiстрацiї Президента України, Апарату Верховної Ради України, iншi прирiвнянi до них посади;

- друга категорiя: посади керiвникiв ceкpeтapiaтів комітетів Верховної Ради України, структурних пiдроздiлiв Адмiнiстрацiї Президента України, Апарату Верховної Ради України, Cекретаріату Кабiнету Miнicтpiв України, радникiв та помiчникiв Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, заступникiв Miнiстpiв, заступникiв iнших керiвникiв центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постiйного Представника Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, перших заступникiв голiв обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй та iншi прирiвнянi до них посади;

- третя категорiя: посади заступникiв керiвникiв структурних пiдроздiлiв, завiдувачiв ceкторів, головних спецiалiстiв, експертiв, консультантiв Адмiнiстрацiї Президента України, Апарату Верховної Ради України i Ceкретаріату Кабiнету Miністрів України, заступникiв Постiйного Представника Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, заступникiв голiв обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, а також голiв районних, районних у місті Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, начальникiв управлiнь, самостiйних вiддiлiв у складi міністерств та iнших центральних органів виконавчої влади, державних колегiальних opганів, iншi прирiвнянi до них посади;

- четверта категорiя: посади спецiалiстiв Адмiнiстрацiї Президента України, Апарату Верховної Ради України i Ceкpeтapiaту Кабiнету Miнicтpiв України, заступникiв начальникiв управлiнь, самостiйних вiддiлiв (пiдвiддiлiв) мiнicтерсв та iнших центральних opганів виконавчої влади, державних колегiальних opганів, керiвникiв управлiнь, вiддiлiв, служб обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, iншi прирiвнянi до них посади;

- п'ята категорiя: посади спецiалicтiв Miнicтepcтв, iнших центральних opганів виконавчої влади, державних колегiальних органів, заступникiв голiв районних, районних у містах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, заступникiв керiвникiв управлiнь, вiддiлiв, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмiнiстрацiй, спецiалiстiв апарату цих адмiнiстрацiй, iншi прирівняні до них посади;

- шоста категорiя: посади керiвникiв управлiнь, вiддiлiв, служб районних, районних у містах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, спецiалiсти управлiнь, вiддiлiв, служб обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, iншi прирiвнянi до них посади;

- сьома категорiя: посади спецiалiстiв районних, районних у містах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, їx управлiнь i вiддiлiв, iншi прирiвнянi до них посади.

Вiднесення iснуючих посад державних службовцiв, не перелiчених у цiй статтi, а також вiднесення до вiдповiдної категорії нових посад державних службовцiв проводиться Кабiнетом Miністрів України за погодженням з вiдповiдним державним органом.

Порядок призначення таких пенсiй визначено постановою Кабiнету Miнicтpiв України № 622 вiд 14.09.2016 р. "Деякi питання пенсiйного забезпечення окремих категорiй осiб", (далі - Порядок №622).

Згідно з пунктами 1- 3 Порядку №622 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, вiдповiдно до чинних законодавчих актів, пенсiї державним службовцям призначаються вiдповiдно до Закону №889 за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявностi вiдповiдного страхового стажу (35 pоків для чоловiкiв) тa, не менше нiж 20 pоків стажу на посадах, вiднесених до вiдповiдних категорiй посад державної служби, визначених статтею 24 Закону №3723 та актами Кабiнету Miнicтpiв Укрaїни незалежно вiд факту роботи на державнiй службi станом на 1 травня 2016 року.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 р. (до моменту вступу в дію Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 р.) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 (далі - Порядок №283).

Згідно із пунктом 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також час роботи: в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049, яким встановлено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується: стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.

Отже, Порядком №283 щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи в комсомольських органах передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, названих абзацом 4 п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.12.93 р. №1049, у якому йдеться про стаж роботи в організаціях (крім роботи в кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 КЗпП України, а саме: партійних, профспілкових та комсомольських.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 р. №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.

Оскільки постановою бюро Новоселицького райкому партії №Б-40/21 від 20.10.1982 р. позивач був затверджений на посаду інструктора організаційного відділу, суд вважає, що займана ним посада в період з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р., включно, - була відповідальною та стаж 7 років 3 місяці та 26 днів, протягом якого позивач її займав має бути зарахований до стажу державної служби. (а.с. 24).

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені як підставу не зарахування указаного вище періоду до стажу державної служби, з приводу того, що Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. та актами Кабінету Міністрів України відповідальні посади партійних органів не було віднесено до відповідних посад державних службовців.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд звертає увагу на те, що законодавством, яке діяло до 01.05.2016 р., передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державної служби особам, які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.

Тобто, у позивача було гарантоване право на зарахування такого періоду до стажу державної служби до набрання 01.05.2016 р. чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 р. Слід зауважити, що положення, на підставі яких гарантувалося зарахування стажу роботи в партійних організаціях на відповідальних посадах до стажу державної служби були чинні і на момент призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах (15.07.2014 р.).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно не зараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 20.10.1982р. по 16.02.1990 р. в Новоселицькому райкомі партії.

З приводу не зарахування органом Пенсійного фонду до стажу державної служби позивача періоду роботи в Новоселицькій міській раді, зокрема в період з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-ІІІ від 07.06.2001 р. встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Таким чином, посада секретаря міської ради, на якій перебував ОСОБА_1 в спірний період з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. в органах місцевого самоврядування відноситься до шостої категорії.

Отже, відповідно до Порядку № 283 спірний період роботи позивача на посаді органів місцевого самоврядування включено до переліку посад, робота на яких зараховується при обчисленні стажу державної служби.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що період роботи позивача з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. на посаді секретаря Новоселицької міської ради (посадова особа місцевого самоврядування), відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

На підставі указаного, судом встановлено, що відмова відповідача щодо зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. в Новоселицькому райкомі партії на посаді інструктора організаційного відділу (7 років 3 місяці 26 днів) та періоду з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. (4 роки 8 місяців 16 днів) на посаді секретаря Новоселицької міської ради - є протиправною.

Відтак, позов в частині визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якою не зараховано до стажу роботи на державній службі період роботи ОСОБА_1 з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. у Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. в Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради, у зв'язку із чим відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року № 3723-XII на підставі довідки Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області за № 3454 від 26.10.2017 року - підлягає задоволенню.

З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу спірні періоди до стажу державної служби, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Оскільки, судовим розглядом встановлено, що права позивача порушені відмовою відповідача у зарахуванні спірних періодів до стажу державної служби, суд вважає, що найбільш ефективним способом відновлення порушеного права є зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи на державній службі період роботи ОСОБА_1 з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. у Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. в Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради.

У зв'язку з указаним, суд вважає, що є обґрунтовані та достатні підстави для задоволення позову в цій частині.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання призначити позивачу пенсію з 30.10.2017 р. відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” в редакції від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з урахуванням довідки Новоселицької районної державної адміністрації, суд зазначає про наступне.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку 22-1).

Отже, саме орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, за наслідком чого приймає рішення (про призначення або про відмову у призначені пенсії).

Позаяк, суд на підставі ст. 245 КАС України зобов'язує відповідача розглянути відповідну заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого висновку про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з не зарахуванням позивачу до стажу державної служби періоду роботи у Новоселицькому райкомі КПУ та Новоселицькій міській раді Чернівецькій області. При цьому, судом встановлено, що твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування указаних періодів до стажу державної служби не відповідають фактичним обставинам справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що є обґрунтовані та достатні підстави для визнання протиправною відмови в призначенні позивачу такої пенсії, у зв'язку з не зарахуванням позивачу до стажу державної служби указаного вище періоду та зобов'язання відповідача зарахувати його. Відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позаяк, призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» здійснюється органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Порядком №21-1, а тому суд не вбачає підстав у зобов'язанні відповідача вчинити дії, які він зобов'язаний вчинити в силу вимог чинного законодавства.

З указаних підстав адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд приймає рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якою не зараховано до стажу роботи на державній службі період роботи ОСОБА_1 з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. у Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу та період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006р. в Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради, у зв'язку із чим відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року №3723-XII на підставі довідки Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області за № 3454 від 26.10.2017 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі період з 20.10.1982 р. по 16.02.1990 р. в Новоселицькому райкомі КПУ на посаді інструктора організаційного відділу, період роботи з 03.07.2001 р. по 19.04.2006 р. у Новоселицькій міській раді Чернівецькій області на посаді секретаря Новоселицької міської ради.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) судовий збір в розмірі 440,50 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 (вул. Коберідзе, 9а/10, м. Новоселиця, Чернівецька обл., РНОКПП НОМЕР_1);

відповідач: Управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Рішення складено 20 липня 2018 р.

Суддя Т.М. Брезіна