Рішення № 75540549, 23.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/756/18

23 липня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3В.) із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка проявляється в нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 13 від 28.12.2017р., поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 для реєстрації 28.12.2017р.;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 28.12.2017р., подану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 датою її подання - 28.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №13 від 28.12.2017 реєстрація якої зупинена відповідачем з підстави відповідності податкової накладної пункту 6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року.

На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеній у податковій накладній №13 від 28.12.2017 позивачем 28.01.2018 направлено до ДФС України пояснення та копії документів, що підтверджують походження та наявність у нього реалізованого товару, а також реальність здійснених операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена. Однак, Комісією прийнято рішення №583481/НОМЕР_1 від 02.02.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 28.12.2017.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач в порядку, передбаченому ст. 56.23 ПК України, 12.02.2018 подав адміністративну скаргу, в якій просив рішення комісії ДФС України від 02.02.2018 року № 583481/НОМЕР_1 скасувати та зареєструвати податкову накладну № 13 від 28.12.2017. Відповідач дану адміністративну скаргу отримав 14.02.2018.

Позивач звертає увагу на те, що жодних рішень з приводу розгляду поданої ним скарги від відповідача не отримав, а тому, така скарга вважається повністю задоволеною на його користь з 24.02.2018 у відповідності до п.56.23 ст. 56 ПК України.

Однак, зокрема і станом на час розгляду справи в суді, податкова накладна залишається не зареєстрованою у встановленому порядку.

ФОП ОСОБА_3 вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та звернувся із даним позов до суду.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача 23.05.2018 подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 04.06.2018 заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, призначено підготовче засідання по даній справі на 11.07.2018.

Представник відповідача 11.07.2018 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що позивач надав для реєстрації податкову накладну №13 від 28.12.2017. В квитанції №1 визначено критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної: "За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягами придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1005" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Зокрема, представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивач надав ряд документів для підтвердження господарської операції з ПП «Деметра-2010», проте Рішенням комісії ДФС України від 02.02.2017 року №583481/НОМЕР_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.12.2017 №13 з підстав ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового, кодексу України, а саме: платником податків не надано підтверджуючі документи на оплату.

Окрім того, представник ДФС України зазначив, що ряд первинних документів, які було надано позивачем з письмовими поясненнями після зупинення реєстрації податкової накладної, було надіслано у невідомому форматі, які відповідно не було можливості опрацювати органом ДФС.

Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 23.07.2018, суд закрив підготовче провадження та ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований 04.05.2005 як фізична особа - підприємець. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ (ОСОБА_2 з ЄДРЮОФОП та ГФ, аркуші справи 41-43).

Відповідно до умов договору поставки продукції № 28/12 від 28.12.2017 року укладеного між ПП ОСОБА_3 та ПП "ДЕМЕТРА-2010" ПП ОСОБА_3 зобов'язався поставити та передати у власність ПП "ДЕМЕТРА-2010" продукцію, а ПП "ДЕМЕТРА-2010" зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах даного Договору (аркуші справи 23-25).

На виконання умов договору та попередньо узгодженого замовлення, ФОП ОСОБА_3 передав ПП "ДЕМЕТРА-2010" 480 літрів гербіциду «Річі» згідно видаткової накладної № 28/12 та податкової накладної № 13 від 28.12.2017 року на загальну суму 34 560,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5 760 грн (аркуш справи 27).

ФОП ОСОБА_3 28.12.2017 за результатами господарських операцій з ПП «Деметра-2010» надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 13 від 28.12.2017 (аркуш справи - 11).

Відповідно до квитанції від 28.12.2017 дану податкову накладну було прийнято, а її реєстрацію зупинено та зазначено: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ - ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД, 3808. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію».

Позивачем 28.01.2018 направлено відповідачу пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують походження та наявність у нього реалізованого товару, а також реальність здійснених операції по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

Зокрема, відповідно до пояснень, гербіцид "Річі" придбаний позивачем у контрагента ПП "Агротренд АТ" в кількості 1200 літрів на суму 79488,00 грн., що підтверджується договором поставки №14-АТ від 23.02.2017 та видатковою накладною №АТ324 від 31.08.2017. Оплата за вказану продукцію була проведена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №957 від 30.08.2017. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами. (аркуші справи 14, 31-39)

Отже, операція з продажу позивачем гербіциду «Річі» для ПП «Деметра-2010» відбулась в кількості 480 літрів, а попереднє постачання вказаного товару позивачу від контрагента ПП "Агротренд АТ" відбулось в кількості 1200 літрів.

Однак, рішенням комісії ДФС України від 02.02.2018 №583481/НОМЕР_1 у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.12.2017 було відмовлено з підстав «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування». Також позивачу було повідомлено, що «відповідно до п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку» (аркуші справи - 16-17).

ФОП ОСОБА_3 подав адміністративну скаргу від 10.02.2018 на рішення комісії ДФС України від 02.02.2018 № 583481/НОМЕР_1, в якій просив зазначене рішення скасувати та зареєструвати податкову накладну № 13 від 28.12.2017. При цьому, позивач долучив копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено (аркуші справи - 18-20).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4602701974411, відповідач отримав зазначену адміністративну скаргу через свого уповноваженого представника 14.02.2018 (аркуш справи - 22).

Спірні правовідносини виникли між позивачем юридичною особою, платником податків та відповідачами - суб'єктами владних повноважень з приводу з питань оподаткування, зокрема податку на додану вартість, у тому числі щодо реєстрації податкової накладної.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України (далі - ПКУ).

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 був затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку (далі - ПН/РК) коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН були затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі Наказ №567), який діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 06.04.2018 № 409.

КМУ 29.03.2017 року прийнята постанова №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації» (далі - Постанова КМУ № 190), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та втратила чинність згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117.

Крім того, з урахуванням надання повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови у такій реєстрації комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи Комісії №566).

Судом встановлено, що позивач як платник ПДВ виконав свої податкові зобов'язання та направив для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №13 від 28.12.2017, реєстрація якої була зупинена та позивачу у відповідності до ПКУ запропоновано надати документи.

Відповідно до п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Позивач отримав квитанцію з повідомленням, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Позивачу запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПК відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Позивач подав первинні документи щодо підтвердження здійснення господарської операції, однак, комісія ДФС України вважала їх недостатніми та прийняла рішення №583481/НОМЕР_1 від 02.02.2018, відповідно до якого позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 28.12.2017року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в порядку, передбаченому п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПКУ оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Аналогічні приписи містяться і в Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 04.07.2017 (Порядок діяв на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність на підставі Постанови КМ № 117 від 21.02.2018) (далі - Порядок № 485).

Відповідно до п. 16 Порядку № 485, якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п. 18 Порядку № 485, задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200 Кодексу.

Враховуючи ту обставину, що адміністративну скаргу від 10.02.2018 на рішення комісії ДФС України від 02.02.2018 №583481/НОМЕР_1 відповідач отримав 14.02.2018, рішення про її задоволення чи відмову у такому задоволенні, зобов'язаний був надіслати позивачу включно до 23.02.2018.

Суд вважає обґрунтованим доводи позивача стосовно того, що скарга вважається повністю задоволеною на його користь з 24.02.2018, оскільки позивач жодних рішень з приводу розгляду поданої ним скарги від відповідача не отримав.

Також суд зазначає, що відповідачем ні в строки встановлені КАС України для подання доказів, ні станом на час прийняття судом рішення, не надано доказів, що ним приймалось будь-яке рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, скарга позивача вважається задоволеною з 24.02.2018, і відповідач в свою чергу зобов'язаний був зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.12.2017, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 28.12.2017.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, вказаних дій на виконання вимог закону відповідачем вчинено не було, що є протиправною бездіяльністю.

У зв'язку з цим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем надані документи (договір поставки, накладні, рахунки), які підтверджують здійснення господарської операції, які складені у відповідності до вимог законодавства.

Як встановлено вище судом, операція з продажу позивачем гербіциду «Річі» для ПП «Деметра-2010» відбулась в кількості 480 літрів, а попереднє постачання вказаного товару позивачу від контрагента ПП "Агротренд АТ" відбулось в кількості 1200 літрів. Таким чином, обсягів постачання товарів відповідають обсягам їх придбання.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП “Деметра-2010” укладено договір поставки продукції №28/12 від 28.12.2017 на умовах товарного кредиту. Тому, посилання відповідача тільки на відсутність оплати поставки товару не є достатньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, як і не є самостійною підставою вважати, що така поставка не відбулась.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачеві у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пп. 201.16.4 п. 201.16 ст.201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що безпідставна відмова в реєстрації податкової накладної позивача порушує його права та інтереси, а також права та інтереси його контрагента по здійсненню господарської діяльності.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є вірним і підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.12.2017, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, датою її подання - 28.12.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають у задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним відповідно до квитанції №1022382216.2 від 26.04.2018 судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Крім цього, заявлено клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України, оскільки обґрунтовані належними доказами: договором про надання правової допомоги №8 від 01.03.2018, актом прийому-передачі від 15.04.2018, актом прийому-передачі від 23.07.2018, розрахунками вартості правової допомоги від 15.04.2018, 23.07.2018, квитанцією до прибуткового касового ордера №8 від 15.04.2018. Посилання відповідача на те, що деякі судові засідання не відбулись і справа переносилась, як на підставу зменшення витрат, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем оплачувались витрати щодо підготовки представника до судових засідань, а не щодо участі в них.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 28.12.2017, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 28.12.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.12.2017, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, датою її подання - 28.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3:

- 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову;

- 7200,00 (сім тисяч двісті) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 липня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.