
Справа № 822/2164/18
РІШЕННЯ
іменем України
24 липня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у надані статусу інваліда війни, як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони України, та видачі посвідчення інваліда війни;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він брав участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Вказує, що відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII він має право на визнання за ним статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення, однак відповідач протиправно відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законом соціальних гарантій.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відзиву зазначає про те, що надані позивачем документи не є підставою вважати доведеним факт зарахування та перебування ОСОБА_1 в складі формувань цивільної оборони в зоні ліквідації на Чорнобильській АЕС.
Детально позиція відповідача, викладена у відзиві на цей позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А №123583 від 17.12.2003, виданим Хмельницькою обласною державною адміністрацією та вкладкою до посвідчення №171278.
Згідно із експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на засіданні №10 від 13.11.2003 з питань зв'язку захворювання з роботою по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлений діагноз: стенокардія ІІІ ф.кл., атеросклеротичний кардіосклероз нк. ІІА, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. Висновок: захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки серії МСЕ № 298902 від 11.12.2003 позивачу встановлено третю групу інвалідності довічно з 11.12.2003 внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідок №45/101 від 23.05.2002 та №05-01-20 від 13.03.2018, виданих ПрАТ "Хмельницькобленерго" (раніше - ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго") позивач у період з 30.10.1986 по 30.11.1986 знаходився у відрядженні і був залучений до формувань цивільної оборони по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (наказ №186-к від 31.10.1986), де виконував обов'язки водія 3 класу у відділі робочого постачання Чорнобильської АЕС.
В березні 2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив встановити йому статус інваліда війни як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі формувань Цивільної оборони та видати посвідчення інваліда війни.
Листом від 16.04.2018 №36/4 відповідач повідомив позивача про те, що не може надати йому статус інваліда війни на підставі пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з посиланням на те, що для встановлення статусу інваліда війни позивачу необхідно надати розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) по лінії Цивільної оборони щодо залучення підприємств, установ до складу вказаного формування.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Стаття 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід".
Згідно з абз. 2 пункту 7 Положення "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до п. 10 Положення "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для отримання посвідчення інваліда війни є наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Тобто, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.
Відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 №201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 №92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 №01, від 30.04.1986 №02, від 04.05.1986 №16, від 19.05.1986 №52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.
При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов'язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.
Враховуючи викладене, особа, інвалідність якої пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і яка залучена до складу формувань цивільної оборони у вказаний період, за наявності відповідних документів, що підтверджують право на отримання статусу інваліда війни, має право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а отже має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею посвідчення інваліда війни.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.
Суд зазначає, що позивачем надані суду докази наявності підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, передбачених пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у надані статусу інваліда війни, як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони України, та видачі посвідчення інваліда війни.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.
Судовий збір по справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 липня 2018 року
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29009 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського підпілля, 32, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 03198563)
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 75540244, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/2164/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: