Ухвала суду № 75540061, 27.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5194/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 11-кп/780/721/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20 27.07.2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря Чорнобривця В.В.

учасників судового провадження:

прокурора Ляшенка Р.О.

потерпілої ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружену, маючу на утриманні малолітню дитину, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України визнається такою, що немає судимості,

засуджено за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодружену, маючу на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судиму,

засуджено за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;

на підставі ст.ст. 75, 79 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки;

на підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладено обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5 139 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5 139 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави 550 грн. солідарно витрат на залучення експертів;

вирішене питання про речові докази.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою на відкрите заволодіння чужим майном, 04 травня 2017 року, близько 14 години 15 хвилин, на ґрунтовій дорозі біля залізничної станції «Травнева» в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, де діючи згідно розподілених ролей, з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_8 нанесла численні удари потерпілій в різні частини тіла, а ОСОБА_7 дерев’яною палицею нанесла декілька ударів по голові потерпілої та стискала шию останньої, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Після цього, подолавши опір потерпілої ОСОБА_4 відкрито заволоділи її майном на загальну суму 8 079 грн., чим спричинили останній матеріальної шкоди у вказаному розмірі.

В апеляційній скарзі захисника обвинуваченої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_9 указано на незаконність вироку у зв’язку із неконкретністю сформульованого судом обвинувачення. Так, вважав незрозумілим із вироку у чому полягав напад, як кваліфікуючої ознаки розбійного нападу, а також неконкретизований умисел кожної з обвинувачених. Окрім цього, захисник звернув увагу і на відсутність розмежування спричинених потерпілій тілесних ушкоджень. Вважав необґрунтованим призначення обвинуваченим різних покарань за однакових пом’якшуючих та обтяжуючих обставинах. Просив вирок змінити в частині призначеного ОСОБА_7 покарання шляхом застосування до призначеного покарання положень ст.69 КК України та положень ст.75 КК України.

В апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_7 указано на незаконність вироку у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченої внаслідок його суворості. В обґрунтування доводів скарги указала на те, що судом першої інстанції при призначенні їй покарання не було враховано її щире каяття та повне визнання своєї вини у вчиненому злочину, а також наявність на її утриманні малолітнього сина – ІНФОРМАЦІЯ_8, якого вона виховувала самостійно, оскільки батько дитини відбуває покарання у виді 7 років і 2-х місяців позбавлення волі. Окрім цього зазначила, що судом першої інстанції не враховано її тяжкого матеріального становища, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Поряд із цим зазначила, що поза увагою суду залишилась та обставина, що вона вчинила злочин будучи у стані вагітності, що стверджується медичною документацією Баришівської ЦРЛ. Звернула увагу на те, що нею, через свою матір було здійснено перерахунок потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн., а також заявила про наявність намірів у подальшому виплачувати моральну компенсацію потерпілій. Просила вирок змінити та пом’якшити призначене їй покарання шляхом застосування до призначеного покарання положень ст.69 КК України та положень ст.75 КК України.

В апеляційній скарзі захисника обвинуваченої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_5 указано на незаконність вироку у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченої внаслідок його суворості. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 не було враховано її щире каяття та повне визнання своєї вини у вчиненому злочину, а також наявність на її утриманні малолітнього сина – ІНФОРМАЦІЯ_8, якого вона виховувала самостійно, оскільки батько дитини відбуває покарання у виді 7 років і 2-х місяців позбавлення волі. Окрім цього зазначив, що обвинуваченою частково відшкодовано потерпілій ОСОБА_4 матеріальну компенсацію у розмірі 2000 грн.. Просив вирок змінити та пом’якшити призначене ОСОБА_7 покарання шляхом застосування до призначеного покарання положень ст.69 КК України та положень ст.75 КК України.

В поданих запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників, потерпіла указала на необґрунтованість їх доводів. В обґрунтування вказала на те, що обвинувачені під час досудового розслідування свою вину не визнавали, матеріальну шкоду не відшкодовували та не мали наміру примиритися. Вважала призначене ОСОБА_7 покарання таким, яке відповідає вимогам ст.ст. 65-67 КК України, а покарання призначене ОСОБА_8 явно несправедливим через його м’якість. Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників вважала необґрунтованими та просила залишити їх без задоволення.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_5, які подані апеляційні скарги підтримали, підтвердили їх доводи та просили їх задовольнити;

обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника, які апеляційні скарги ОСОБА_7 та її захисників підтримали, підтвердили їх доводи та просили їх задовольнити;

прокурора, який апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників вважав необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення;

потерпілу, яка апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників вважала частково обґрунтованими в частині пом’якшення покарання призначеного ОСОБА_7, однак із реальним його відбуванням;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7, її захисників підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України за обставин, наведених у вироку, стверджуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду.

Так, із показань обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається те, що 04.05.2017, останні, неподалік залізничної станції «Травнева» в с. Артемівка Бориспільського району, у ході випадкового конфлікту, який проявився у тому, що потерпіла ОСОБА_4 курила, і в неї впав попіл на футболку, а саме на груди, і вона струсивши його випадково ліктем ударила ОСОБА_8 у живіт, у відповідь на що остання, нічого не пояснюючи, нанесла потерпілій декілька ударів руками та ногами по обличчю та по тілу, а ОСОБА_7 палкою нанесла декілька удар по голові потерпілій, від чого дана палка зламалась. В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 примусили потерпілу стати на коліна та просити пробачення, після чого остання зняла із себе золоті прикраси та віддала їх разом із матеріальними цінностями.

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_4, 04.05.2017, близько 14 години, повертаючись додому до дачного масиву «Травневий», до неї іззаду підійшли дві невідомі жінки та маленька дівчинка, які зав’язали із нею розмову та поросили показати дорогу до с. Кучаків. Під цим приводом, останні відвели її у безлюдне місце, де ОСОБА_8 почала вимагати показати їй свої груди, при цьому брала її за футболку та намагалась підняти її. ОСОБА_7 в цей час стояла поряд і також висловлювала аналогічні вимоги. Намагаючись прибрати руки ОСОБА_8, остання відразу нанесла їй удар долонею по обличчю, а ОСОБА_7 підійшла до неї та розпочала наносити їй удари палкою по голові та рукам із значною силою, до тих пір поки палка від них не зламалась. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заволоділи її золотими прикрасами та матеріальними цінностями.

Із показань малолітнього свідка ОСОБА_10 вбачається те, що вона разом із подругою її матері ОСОБА_7 та її родичкою ОСОБА_8 по дорозі до с. Кучаків, до знайомої її матері, біля залізничної станції познайомилися із ОСОБА_4. Після цього, на прохання ОСОБА_7 показати їм дорогу до с. Кучаків, ОСОБА_4 погодилася та після цього, ОСОБА_7 замахнулася на неї палкою, яку вона раніше підняла із землі, неподалік того місця, де вони сиділи, щоб вдарити останню. Вона відразу вихватила в неї цю палку, однак ОСОБА_7 забрала в неї її. Анфіса цього не бачила, бо вона стояла задом по відношенню до них. Вона злякалася, не розуміла, що відбувається, відразу побігла в сторону перону, щоб поїхати звідти. Поки вона стояла на пероні та чекала електричку, то чула що хтось кричав.

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається те, що 04.05.2017, близько 15 години 30 хвилин, у ПТ «Ломбарл Столичний і Компанія», що знаходиться в смт. Баришівка, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оформили договір про надання фінансового кредиту під заставу золотих виробів на загальну суму 1586 грн. 35 коп. ОСОБА_8 для оформлення даного договору, надала паспорт на ім'я ОСОБА_4.

Окрім показань обвинувачених, потерпілої та свідків, вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами: витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12017110100001016 від 04.05.2017; карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону о 14 год. 37 хв. 04.05.2017 від громадянки ОСОБА_12 про те, що 04.04.2017, близько 14 год. на залізничній станції «Травнева» невідомі дві жінки, з якими була маленька дитина, побили її палкою, потім погрожували їй, та відібрали в неї мобільний телефон «Iphone 4S» білого кольору, золоті прикраси; карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону о 08 год. 14 хв. 05.05.2017 від чергового лікаря Бориспільської ЦРЛ Петренка про те, що у нейрохірургічному відділенні Бориспільської ЦРЛ знаходиться пацієнтка ОСОБА_4 з діагнозом: зчмт, гематома під лівим оком, яку напередодні у с. Артемівка Бориспільського р-ну побили невідомі дівчата та відібрали в неї мобільний телефон, золоті прикраси та інше майно; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.05.2017 з якого вбачається, що 04.05.2017 приблизно о 14:00 хв. в с. Артемівка, двоє невідомих жінок із застосуванням сили, наносячи удари палкою по голові, численні удари ногами та руками, відкрито заволоділи майном, що належить громадянці ОСОБА_4; протоколом огляду місця події – земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Артемівка, кооператив «Травневе», залізнична станція «Травневе» від 04.05.2017 з фотоілюстрація, зображенням прикрас, які власноручно відтворені потерпілою ОСОБА_4 на аркуші папері; заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_4 від 05.05.2017; протоколом пред’явлення особи для впізнання від 11.05.2017 з фотоілюстрація до даного протоколу, відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_4 вказала, що особа під номером 1 (обвинувачена ОСОБА_7М.) – це особа, яка 04.05.2017 в с. Артемівка, наносила їй удари палкою та руками по голові, після чого відкрито заволоділа її золотим ланцюжком, та потім разом з іншою дівчиною, забрали її паспорт, студентський квиток, мобільний телефон «Iphone 4S»; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 з довідкою до даного протоколу за участю свідка ОСОБА_11, відповідно до якого, свідок ОСОБА_11, серед пред'явлених їй фотознімків чотирьох жінок, впізнала особу, яка зображена на фотознімку № 4 (обвинувачена ОСОБА_7М.), як особу, яка разом з іншою дівчиною 04.05.2017 здавала до ломбарду «Столичний і Компанія» золотий ланцюжок та золоте кільце, пред’явивши паспорт на ім'я ОСОБА_4; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 з довідкою до даного протоколу за участю свідка ОСОБА_11, відповідно до якого, свідок ОСОБА_11, серед пред'явлених їй фотознімків чотирьох жінок, впізнала особу, яка зображена на фотознімку № 3 (обвинувачена ОСОБА_8М.), як особу, яка разом з іншою дівчиною 04.05.2017 здавала до ломбарду «Столичний і Компанія», золотий ланцюжок та золоте кільце, пред’явивши паспорт на ім'я ОСОБА_4; листом керівника відділення ВП "Відділення № 60 ПТ «Ломбард Столичний і К» вих. № 559 від 10.05.2017; даними, які містяться в копіях квитанцій до прибуткового касового ордеру № 2462 від 10.05.2017; копіями товарних чеків та гарантійного талону, на викрадений у ОСОБА_4 мобільний телефон «Iphone 4S»; даними, що містяться у акті прийому-передачі предметів для проведення судової експертизи від 31.05.2017; постановою старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_13 про призначення судової товарознавчої експертизи від 06.06.2017; повідомленнями про призначення судової експертизи, які були направлені підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на адресу за місцем їхнього постійного проживання; висновком товарознавчої експертизи від 22.06.2017 з додатками до нього, згідно якого ринкова вартість, викраденого у ОСОБА_4, майна станом на 04.05.2017, склала: золота каблучка 585 проби – 1 494 грн. 00 коп.; золота каблучка 585 проби, – 1 811 грн. 00 коп.; золотий ланцюжок 585 проби – 2 755 грн. 00 коп.; мобільний телефон «Iphone 4S» – 1 933 грн. 00 коп.; даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 та відеозаписом даної слідчої дії за участю підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно до якого, підозрювані розповіли про обставини, які сталися 04.05.2017, в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, неподалік залізничної станції «Травнева», на ґрунтовій дорозі, яка веде до с. Кучаків, що повністю співпадає з їх показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості обвинувачених; даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 та відеозаписом даної слідчої дії за участю потерпілої ОСОБА_4, відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_4 розповіла про обставини, які сталися 04.05.2017 р., в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, неподалік залізничної станції «Травнева», на ґрунтовій дорозі, яка веде до с. Кучаків, що повністю співпадає з її показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості свідка; висновком експерта № 85 від 16.06.2017, з якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні та згідно представленої медичної документації, у ОСОБА_4 виявлені забій м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струс головного мозку; садна на шиї, синець і садна на лівому коліні, множинні синці по ліктьовому краю обох передпліч. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; та іншими доказами. Проаналізувавши ці та інші зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, правильності кваліфікації її дій та необхідності призначення їй покарання.

Наведене указує на правильність і законність висновків суду щодо злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 у цій частині.

Є необґрунтованими і доводи апеляційних скарг в частині необхідності застосування до призначеного ОСОБА_7 покарання вимог ст. 75 КК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 75 КК України умовами звільнення особи від відбування покарання є:

рішення суду про призначення покарання в виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п’яти років;

переконання суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, яке базується на даних про тяжкість вчиненого злочину, особи винного та інших обставинах справи.

Врахувавши тяжкість та обставини вчиненого злочину, та дані про особу обвинуваченої суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання із випробуванням, належним чином мотивувавши своє рішення. Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погоджується. Окрім цього, колегія суддів зважає також і на те, що обвинувачена ОСОБА_7 в ході вчинення розбійного нападу на потерпілу під час застосування фізичного насильства по відношенню до останньої, наносила удари по голові останньої дерев'яною палицею, із значною силою, до тих пір поки палиця не зламалася та не розлетілася на частини. Буд-яких даних, які би указували на можливість виправлення обвинуваченої без відбування призначеного покарання, матеріали кримінального провадження не містять, що указує на обґрунтованість рішення суду першої інстанції про призначення обвинуваченій покарання із реальним його відбуванням. Наведене указує на необґрунтованість апеляційних скарг у зазначеній частині.

Поряд із цим, колегія суддів вважає обґрунтованими апеляційні скарги в частині можливості призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_7 із застосуванням положень ст.69 КК України.

Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7, не взяв до уваги та не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_7 характеризується позитивно, оскільки громадський порядок не порушує, компрометуючих матеріалів на неї не надходило, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, одружена, має на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуває в декретній відпустці. Окрім цього, колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_7 під час повторного допиту у суді першої інстанції визнала свою вину, зазначивши, що вчинила злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, та виявила бажання відшкодувати завдану потерпілій шкоду, по мірі своїх фінансових можливостей, у зв’язку із чим частково визнала цивільний позов. На підтвердження цього висновку свідчить часткове відшкодування ОСОБА_7 завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 000 грн. Указані обставини визнаються колегією суддів обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_7

За наявності декількох обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченого, із урахуванням його особи та даних, які його характеризують, а також враховуючи обставини вчинення злочину, колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч.2 ст.187 КК України.

В обґрунтування такого висновку, колегія суддів зважає також на позицію потерпілої ОСОБА_12, яку вона висловила у ході апеляційного розгляду, відповідно до якої, остання вважала за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч.2 ст.187 КК України, однак із реальним його відбуванням.

За наявності зазначених вище обставин, колегія суддів вважає, що відповідати вимогам ч.2 ст.65 КК України, тобто бути таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна. В обґрунтування висновку про необхідність призначення покарання без додаткового покарання у виді конфіскації майна, колегія суддів зважає на особу ОСОБА_7, яка має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_8, а також на її скрутний матеріальний стан.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_7 – змінити.

Призначене ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК України покарання із застосуванням ст.69 КК України пом’якшити до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, обвинуваченою ОСОБА_7 у той же строк із моменту отримання нею копії ухвали.

СУДДІ

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3