Ухвала суду № 75539930, 27.07.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/479/18

Провадж.№ 1-кс/481/246/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2018 року слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Уманська О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., заявника ОСОБА_1, слідчого Круля О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нового Бугу, Миколаївської області клопотання адвоката ОСОБА_1, як представника власника майна, на яке накладено арешт ПП «Максімал Вангард» в особі директора ОСОБА_2, про скасування арешту майна,

встановив:

18 липня 2018 року до слідчого судді звернулась адвокат ОСОБА_1 в інтересах ПП «Максімал Вангард» з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 12018150270000202, а саме на: насіння соняшнику олійного українського походження, врожаю 2017 року в кількості 50120 кг., яке було вилучено з ТОВ «Соняшниковий світанок», що розташоване по вул. Промислова, 4 в м. Баштанка Миколаївської області, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що між ТОВ «Соняшниковий світанок» та ТОВ «Злато - поле» 01.04.2018 року було укладено Договір оренди нерухомого майна №2/А та Договір оренди обладнання № 1/А, а 02.04.2018 року між ТОВ «Злато - поле» та ПП « Максімал Вангард» укладено Договір відповідального зберігання № 02/04/18, згідно якого ТОВ «Злато - поле» отримало від ПП « Максімал Вангард» 422030 т. насіння соняшника згідно Актів приймання-передачі. Твердить, що відсутні докази того, що службовими особами ТОВ «Соняшниковий світанок» вчинялись дії спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману. Вважає, що на даний час в накладенні арешту потреба відпала, оскільки всі слідчі дії із насінням соняшнику проведено, на протязі трьох місяців з моменту накладення арешту на зерно соняшника будь-яких повідомлень про підозру не пред'явлено, ПП «Максімал Вангард» немає відношення до злочинних дій, не являється особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого і відбувся арешт майна, а тому відсутні підстави вважати, що майно потрібне для забезпечення конфіскації чи майбутнього цивільного позову. Крім того, подальше зберігання арештованого майна не є розумним, обмеження права власності є неспіврозмірним із завданням кримінального провадження, враховуючи тривалий час зберігання, витрати на таке зберігання, а також, враховуючи те, що це подальше зберігання обмежить правомірну підприємницьку діяльності особи, призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах володільця майна, враховуючи те що, насіння соняшника, на яке накладено арешт, необхідно підприємцю для проведення весняно-посівних робіт, а тому неповернення майна може завдати значної шкоди господарській діяльності.

В судовому засіданні заявник – адвокат ОСОБА_1М вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити, посилаючись на викладене в ньому. Зазначила, що всі необхідні слідчі дії які можливо було провести із арештованим майном, вже проведено і подальше його перебування під арештом є не доцільним. Вказала, що ПП «Максімал Вангард» чи будь-які фізичні особи даного підприємства не є підозрюваними у кримінальному провадженні. Вказує, що накладеним арештом порушуються права ПП «Максімал Вангард» як власника, а тому просить арешт скасувати.

Слідчий проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що арешт накладено обґрунтовано, правомірність накладення арешту перевірена судом апеляційної інстанції. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, підстави, що обумовили арешт майна, не відпали.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали, надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 30.03.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150270000202 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 05.03.2018р. між ПСП « Вінада - Агро» та ТОВ « Техана» був укладений договір поставки соняшника олійного. Виконуючи умови договору ПСП «Вінада-Агро» 06.03.2018 р. поставила першу частину товару до ПАТ «Новополтавський елеватор», 13.03.2018 р. другу частину товару, а саме соняшника олійного для ТОВ «Техана». В подальшому ТОВ «Техана» не здійснивши оплату, відвантажило насіння соняшника в кількості 50 120 кг з ПАТ « Новополтавський елеватор», та вивезло його до ТОВ «Соняшниковий світанок», завдавши даними діями ПСП « Вінада - Агро» матеріальний збиток на суму 721 276 грн.

В рамках вищевказаного кримінального провадження, слідчим 19.04.2018р. за ухвалою слідчого судді проведений обшук: за місцем фактичної діяльності ТОВ «Соняшниковий світанок», за адресою по вул. Промислова, 4 в м. Баштанка Миколаївської області.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 24.04.2018 року накладено арешт на насіння соняшнику олійного українського походження, врожаю 2017 року в кількості 50120 кг., яке було вилучено з ТОВ «Соняшниковий світанок», що розташоване по вул. Промислова, 4 в м. Баштанка Миколаївської області, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

Як видно із ухвали слідчого судді про накладення арешту від 24.04.2018 року, то слідчий суддя прийшов до такого висновку оскільки насіння соняшнику олійного в кількості 50120 кг. визнане за постановою слідчого від 20.04.2018 року речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2018 року за №12018150270000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з метою його збереження, а саме (з метою запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вищевказаного майна), а також для дослідження вказаного речового доказу шляхом призначення відповідних експертиз , суд вважав, що слід накласти арешт на вказане майно.

Колегія суддів Апеляційного суду Миколаївської області, перевіряючи законність постановленої ухвали слідчого судді, в своїй ухвалі від 04 травня 2018 року погодилась з доводами слідчого судді, зазначила, що за матеріалами кримінального провадження вбачається наявність підстав вважати, що слідчим суддею ретельно вивчалися вищенаведені матеріали кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження містять певні відомості про здійснення невстановленими особами, які представились представниками ТОВ «Техана» дій направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах. Оскільки є достатні підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно може бути одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав, накладено арешт на дане майно, що запобігає його зникненню, а також необхідно для належного встановлення його походження.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з вищевикладеного, арешт на майно накладено обґрунтовано і правові підстави для цього перевірялися як слідчим суддею, так і апеляційним судом. Метою арешту і наданий час є збереження речових доказів знарядь вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Будь-яких нових обставин, які були невідомі під час постановлення ухвали про арешт майна та її апеляційної перевірки, та свідчили про необґрунтованість такого арешту, адвокат у своєму клопотанні не навів.

Приймаючи до уваги, що апеляційним судом перевірено обґрунтованість накладення арешту, слідчий суддя не вбачає підстав для повторної перевірки та оцінки обґрунтованості такого арешту.

Крім того заявником в обґрунтування клопотанні зазначено, що ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Посилання заявника на порушення ст. 1 Протоколу до Конвенції щодо непорушності права власності, на думку слідчого судді, є безпідставним, оскільки в даному випадку ухвалою про накладення арешту застосовано не позбавлення права власності, а лише його обмеження. Крім того, при накладенні арешту на майно слідчим суддею застосовано критерій пропорційності та ефективності. Так, слідчим суддею враховано, що таке втручання було передбачено законом (ст..ст. 170,173 КПК України), переслідувало легітимну мету, було необхідним у демократичному суспільстві, є пропорційним поставленій меті, а відповідно дотримано співмірність між метою та засобами.

Таким чином, відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 174 КПК України, встановлено, що заявниками не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.. ст.. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, як представника власника майна, на яке накладено арешт ПП «Максімал Вангард» в особі директора ОСОБА_2, про скасування арешту майна, застосованого ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 24.04.2018 року у кримінальному провадженні № 12018150270000202 - відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя