Постанова № 75539923, 26.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/534/18 Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.Провадження № 22-ц/780/3041/18 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 46 26.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Голуб С.А.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського місьрайонного суду Київської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування наказів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_27 про забезпечення доказів у вказаній вище справі.

Не погоджуючись із ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його заяву про забезпечення доказів задоволити у повному обсязі. Скарга мотивована тим, що докази, зокрема землевпорядна документація, яку просить забезпечити відповідач, є предметом спору по справі. Крім того, відповідач позбавлений можливості самостійно отримати дані докази і подати їх суду.

Позивач ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законну і обгрунтовану ухвалу і правомірно відмови у забезпеченні доказів, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_27 подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області як незаконну і задоволити заяву..

ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_28 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Решта учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток та оголошенням на веб-сайті судової влади України згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомил, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ряду інших осіб про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування наказів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі.

Предметом спору у справі є правомірність надання відповідачам земельних ділянок, розташованих на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області та послідуючого їх відчуження, з огляду на те, що надані відповідачам земельні ділянки входять до складу земельної ділянки розміром 46 га на території Малополовецької сільської ради, яка згідно державного акту перебуває у користуванні СФГ «Вакула» власником якого є позивач ОСОБА_3

30 травня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_27 подав заяву про забезпечення доказів в порядку ст.177 ЦПК України, в якій просив вжити заходів забезпечення доказів шляхом витребування у Головного управління Держгеокадастру у Київській області належним чином чином посвідчений: проект землеустрою щодо відведення 22-м громадянам у власність земельною ділянок, які знаходяться на території Малополовецької сільської раді Фастівського району Київської області; довідку з державної статистичної звітності з кількісного складу обліку землі щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Малополовецької сільської ради Фастівського району станом на момент відведенню земельних ділянок 09 серпня 2017 року у власність 22 громадян.

Згідно положень ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч.1). Способами забезпечення доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії чи зобов'язання вчинити дії щодо доказів (ч.2).

Отже, процесуальний закон встановлює можливість вжиття судом заходів забезпечення доказів лише за сукупності певних обставин, однією з яких є те, що із часом засіб доказування може бути втрачений або його подання згодом буде неможливим чи утрудненим.

Наявність такої обставини для застосування заходів забезпечення позову є обов'язковою, на що прямо вказує ст.177 ЦПК України, а тому суд з урахуванням наведених зпаявником мотивів забезпечення доказів має пересвідчитися, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення доказів. При цьому суд вірно виходив із відсутності підстав, які б давали привід для висновку, що подання доказів в мйбутньому стене неможливим (утрудненим) або доказ може бути втрачений.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_2 не взмозі самостійно подати дані докази не спростовують висновків суду про відсутність підстав для забезпечення доказів, оскільки як вище вказувалося передбаченою процесуальним законом умовою для забезпечення доказів є можлива втрата доказу або неможливість його подання, чого заявник не довів суду. У випадку неможливості самостійного подання доказів відповідач вправі скристатися іншим процесуальним механізмом, таким як витребування доказів відповідно до ст.84 ЦПК України, яка прямо вказує на те, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про їх витребування судом.

Крім того, при відмові у вжитті заходів забезпечення позову, суд врахував зміст вимог ОСОБА_3, який оспорює правомірність надання відповідачам ділянок за рахунок ділянки, яка перебуває у його користуванні, та прийшов до обгрунтованого висновку про те, що вказані відповідачем ОСОБА_2 докази не стосуються предмета доказування, а тому правового значення для вирішення спору по суті не мають.

При цьому суд вірно відхилив доводи представника відповідача щодо необхідності витребування документів для забезпечення можливого призначення експертизи, оскільки клопотання про призначення експертизи суду не заявлялось.

Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського місьрайонного суду Київської області від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: