Ухвала суду № 75539760, 26.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2775/15-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/3050/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 46 26.07.2018

УХВАЛА

26 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Голуб С.А. розглянувши, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виділення часток із складу земельної ділянки, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про виділення зі складу земельної ділянки та за зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_3 про виділення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 липня 2018 року було відкрито провадження у даній справі.

До апеляційної скарги ОСОБА_3 подав заяву про призначення земельно-технічної експертизи. На вирішення експерта просив поставити питання: на яку площу земельної ділянки кадастровий номерНОМЕР_1 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, набув право власності ОСОБА_3 в результаті укладення Договору дарування від 28.12.2007 року, як особа яка набула право власності на 12/25 частин будинку з надвірними будівлями.

Обґрунтовуючи доцільність призначення у справі такої експертизи скаржник зазначав, що судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено в призначенні такої експертизи ухвалою від 02 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.359 ЦПК України якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На виконання вимог ч.3 ст.359 ЦПК України ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 липня 2018 року учасникам справи було запропоновано подати заперечення на клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

У визначений строк ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому зазначають, що оскільки ОСОБА_3 не довів суду, що він набув право власності на будь-яку частину спірної земельної ділянки, для вирішення справи не має значення визначення меж та площі такої ділянки. Тому суд першої інстанції правильно відмовив йому в призначенні експертизи і у суду апеляційної інстанції також немає підстав призначати судову земельно-технічну експертизу. Призначення експертизи призведе лише до затягування судового розгляду справи, яка розглядалась протягом трьох років в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.. 365 ЦПК України, суддя доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про призначення експертизи.

Підготовчі дії вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи висловити свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Перевіривши доводи ОСОБА_3 та доводи ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також матеріали справи в межах цих доводів щодо призначення експертизи, вважаю, що в задоволенні заяви про призначення експертизи необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи вбачається предметом спору у даній справі є правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою. При цьому ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки і просять поділити її між ними, а ОСОБА_3 не має правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, однак також пред»явив позов про виділ йому із спірної земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1637 га земельну ділянку площею 0,0786 га.

Проте питання, яке ставив ОСОБА_3 на вирішення експертизи має правове значення і не відноситься до компетенції експерта. Зокрема, ОСОБА_3 просить встановити на яку площу земельної ділянки він набув право власності при отриманні ним у власність 12/25 частин будинку, який знаходиться на земельній ділянці. Тобто висновком експерта він хоче підтвердити своє право власності на частину спірної земельної ділянки, хоча надання таких висновків відноситься лише до компетенції суду при вирішенні позовів про визнання права власності на земельну ділянку, про оскарження прав власності на земельну ділянку та ін.

З наведених підстав у задоволенні клопотання про призначення експертизи необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 367 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И Л А:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової земельно-тіхнічної експертизи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Апеляційного суду

Київської області С.А. Голуб