Ухвала суду № 75539525, 25.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

25 липня 2018 року м. Рівне №1740/1996/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

20.07.2018 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача з невжиття належних заходів державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та скасувати: Будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне, виданий Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради гр.ОСОБА_2 Богуславівній та реєстрацію повідомлення про початок будівництва зареєстроване в лютому 2018 року №РВ061180530128 на реконструкцію житлового будинку за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 41.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.2 КАС України, завданням та основними засадами адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень визначені статтею 266 КАС України.

За приписами п.2 ч.1 ст.266 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 вказаної статті Кодексу, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило застосовується і до правових актів індивідуальної дії. При цьому, право на захист – самостійне суб’єктивне право, яке з’являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Отже, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта чи правових актів індивідуальної дії позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб’єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб’єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що належний йому житловий будинок за адресою: м. Рівне, вул. Богдана Хмельницького, 41-а та належний ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: м. Рівне, вул. Богдана Хмельницького, 41 фактично є одним зблокованим житловим будинком. При цьому, позивач зазначає, що він не надавав засвідчену в установленому законом порядку згоду на забудову вказаного будинку, а тому будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне, виданий Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради ОСОБА_2 з порушенням Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2011 №103. Враховуючи, що будинки №41 та №41-а по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне є одним зблокованим будинком, тому, як стверджує позивач, на його реконструкцію (будівництво) мали бути видані містобудівні умови та обмеження, а не будівельний паспорт, у зв'язку з чим повідомлення про початок будівництва за №РВ061180530128 на реконструкцію житлового будинку за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 41 містить недостовірні дані. З наведених підстав, позивач просить скасувати спірні будівельний паспорт та повідомлення про початок будівельних робіт.

В даному випадку, суд звертає увагу, що позивач не обґрунтував свою належність до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано спірні будівельний паспорт та повідомлення про початок будівельних робіт та не пояснив, які ж правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржувані ним рішення суб’єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що спори щодо правомірності видачі будівельного паспорта та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, втім, захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно такої особи.

Як слідує із змісту позовної заяви, спірні будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне та повідомлення про початок будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція житлового будинку за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 41" за №РВ061180530128 були видані ОСОБА_2 та є актами індивідуальної дії, які породжують права та обов’язки тільки для того суб’єкта, якому їх адресовано, а саме ОСОБА_2 А відсутність у будь-кого (крім ОСОБА_2Б.), в тому числі і позивача, прав чи обов’язків у зв’язку із оскарженням акту індивідуальної дії не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із таким адміністративним позовом до суду.

Правову позицію аналогічного змісту неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема у постановах від 15 липня 2014 року у справі № 21-273а14, від 03 лютого 2015 року у справі № 21-617а14, від 12 квітня 2017 року у справі № П/800/589/16, а також Верховний Суд в ухвалі від 02.01.2018 у справі №П/9901/22/17.

Згідно із вимогами п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо скасування будівельного паспорта на реконструкцію житлового будинку по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради гр.ОСОБА_2 Богуславівній та реєстрації повідомлення про початок будівництва, зареєстрованого в лютому 2018 року №РВ061180530128, на реконструкцію житлового будинку за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 41 належить відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674), в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (зокрема, визнання бездіяльності щодо здійснення контрою та нагляду протиправною, скасування будівельного паспорта, скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт), а тому з урахуванням вимог ч.2 ст.4 та ч.3 ст.6 Закону №3674 за подання даного позову до суду останньому належало сплатити судовий збір в розмірі 2114,40грн.

Разом з тим, до позовної заяви позивач долучив квитанцію №0.0.1090152089.2 від 23.07.2018, згідно з якою ним сплачений судовий збір лише в сумі 704,80грн. Тобто, фактично позивач сплатив судовий збір за подання до суду позову, що містить одну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження щодо двох позовних вимог немайнового характеру (скасування будівельного паспорта, скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт), підстави для вирішення судом питання щодо повернення позивачу судового збору відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області в частині позовних вимог щодо скасування будівельного паспорта на реконструкцію житлового будинку по вул. Богдана Хмельницького в м. Рівне, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради гр.ОСОБА_2 Богуславівній та реєстрації повідомлення про початок будівництва №РВ061180530128, зареєстрованого в лютому 2018 року, на реконструкцію житлового будинку за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 41 відмовити.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Комшелюк Т.О.