Ухвала суду № 75539418, 27.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 459/1621/18

У Х В А Л А

з питань сплати судового збору

27 липня 2018 року

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. розглянула в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та незаконними діянь суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити дії по відновленню законності і верховенства права,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить : зобов’язати Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відновити всі права ОСОБА_1 в порядку, встановленому ч.2 ст. 17 КАС України; визнати протиправною та незаконно бездіяльність Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, яка виразилась у відмові задовольнити вимоги ОСОБА_1 про приведення надісланих йому листів та постанов Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, які отримав 17.05.2018 р до повної відповідності з приписами діючих в Україні нормативно-правових актів; визнати незаконно порушеними ОСОБА_1 конституційні та законні права на честь і гідність, на забезпечення відповідальності держави в особі Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області за свою діяльність, на захист від поводження, що принижує його людську гідність, на отримання інформації, на гласність та відкритість виконавчого провадження як обов’язкової засади виконавчого провадження визначеної Законом України «Про виконавче провадження»; зобов’язати Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області виконати всі вимоги щодо належного інформування ОСОБА_1 у повній відповідності з приписами нормативно-правових актів, викладені в листі ОСОБА_1 в Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 22.05.2018 р; зобов’язати Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в подальшому, якщо в нього коли-небудь ненароком виникнуть причини прийняти чи вчинити на виключно законних підставах по відношенню до ОСОБА_1 якісь рішення чи/та дії з застосуванням норм, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», виносити рішення чи/та вчиняти відповідні дії з обов’язковим зрозумілим попередженням позивача і з виконанням при цьому норм щодо : відповідальності держави перед людиною за свою діяльність; визнання людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю в Україні; дотримання принципів державної служби та основних обов’язків державного службовця; забезпечення його прав на інформацію; дотримання засад гласності та відкритості виконавчого провадження; дотримання норм і правил української мови, діловодства, виготовлення документів з дотримання принципів та виконанням всіх вимог нормативно-правових актів, вказаних ОСОБА_1 в даному адміністративному позові та в додатках №1,5 до цього адміністративного позову; визнати незаконними постанову про відкриття виконавчого провадження , а також попередньо до неї прийняту постанову про арешт майна ОСОБА_1, які (постанови) винесені 14.05.2018 р ВП №56386688, на підставі неіснуючої постанови Червоноградського МВ ДМСУ від 23.03.2018 р, в той час, коли існуюча постанова була оскаржена в порядку, передбаченому КАС України і до моменту подачі даного адміністративного позову не набрала законної сили, відмінити (скасувати), або зобов’язати відповідача відмінити (скасувати) обидві зазначені постанови; відмінити (скасувати), або зобов’язати Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в межах повноважень суду – всі рішення, дії і заходи відповідача , а також державних та приватних органів, підрозділів, служб, до яких звертався ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження, що були прийняті та/чи вчинені ними по виконанню двох незаконних постанов.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів: - уточнюючу позовну заяву, зазначити повне найменування відповідача, належним чином надати засвідчені докази, відомості про подання підтвердження, що позивачем не подано позову з тих самих підстав, оригіналу документа про сплату судового збору.

Вказану ухвалу позивач одержав 12.07.2018 року.

24.07.2018 року за вх. № 23493 позивач скерував заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

В додатках до вищезазначеної заяви, позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що він є громадянином РФ, в Україні ніколи не працював і доходів немає. Зазначає, що в квітні 2018 року приїхав відвідати матір, яка проживає у м. Червонограді та зіткнувся із свавіллям Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і змушений був залишитись для відновлення своїх конституційних прав. Оскільки він не працює і немає доходів, довгий тривалий час перебуває на маминому матеріальному утриманні, яка є пенсіонеркою.

Покликався на те, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб не залежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності. Оскільки кошти на оплату судового збору відсутні та перевищують 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, просив звільнити його від сплати судового збору.

Суд вирішуючи вказане клопотання керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

До заяви про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано жодного доказу, відповідно до якого суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік, а також докази перебування тривалий час на утриманні мами, яка є пенсіонеркою. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 13 лютого 2018 року у справі № 800/533/17.

Крім вказаного, позивачем до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таку заяву.

Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви – відсутні.

Керуючись ст.ст. 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та незаконними діянь суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити дії по відновленню законності і верховенства права – відмовити.

Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.