Рішення № 75539370, 27.07.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2213/18

РІШЕННЯ

іменем України

"27" липня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання – Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву за позовом ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійне навчання.

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про відшкодування витрат на професійне навчання в сумі 16706,61 грн.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначав, що 30 квітня 2015 року між ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України на посадах працівників міліції охорони ОСОБА_2 та Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України добровільно укладено договір №313 про навчання за кошти підрозділу Державної служби охорони за програмою первинної професійної підготовки кандидатів в органи внутрішніх справ на посади рядового та молодшого начальницького складу підрозділів ДСО з наданням професії 5169 «охоронник» за умовами якого (п. 1.2 договору) підрозділ зобов'язується перерахувати навчальному закладу кошти на підготовку кандидата по факту його зарахування на навчання напротязі 3 (трьох) діб після надходження платіжної вимоги, а відповідач (п. 2.3 договору) зобов'язувався прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу УДСО при УМВС України в Миколаївській області 26.08.2015 року і відпрацювати мінімум три роки.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 пройшов навчання у навчальному закладі з 30.04.2015 року по 25.08.2015 року, по закінченні навчання відповідач був відрахований для проходження служби до підрозділу УДСО при УМВС України в Миколаївські області та з 26.08.2015 року по 22.05.2018 року проходив службу на посаді поліцейського Вознесенського міжрайонного відділення ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, але наказом №54о/с від 21.05.2018 року був звільнений за власним бажанням згідно п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», маючи після закінчення навчання період роботи у відповідача 2 роки 8 місяці 28 днів, позивач просив позов задовольнити, посилаючись на п. 2.4 договору, за яким відповідач зобов'язується у разі звільнення за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку компенсувати витрати, що здійснив позивач на його навчання в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, подали відзив на позовну заяву, де стверджують, що позивач був звільнений з лав органів внутрішніх справ України з 06.11.2015 року за ініціативою позивача, 07.11.2015 року прийнятий на службу до Національної поліції, а тому припинилися всі правовідносини і зобов’язання, які існували між ним та УДСО при УМВС України в Миколаївській області, звернули увагу на невідповідність розміру витрат, пов’язаних з навчанням зазначеному в позові та в укладеному сторонами договорі. Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

30 квітня 2015 року між ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України на посадах працівників міліції охорони ОСОБА_2 та Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України укладено договір №313 про навчання за кошти підрозділу Державної служби охорони за програмою первинної професійної підготовки кандидатів в органи внутрішніх справ на посади рядового та молодшого начальницького складу підрозділів ДСО з наданням професії 5169 «охоронник» за умовами якого (п. 1.2 договору) підрозділ зобов'язується перерахувати навчальному закладу кошти на підготовку кандидата по факту його зарахування на навчання напротязі 3 (трьох) діб після надходження платіжної вимоги, а відповідач (п. 2.3 договору) зобов'язувався прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу УДСО при УМВС України в Миколаївській області 26.08.2015 року і відпрацювати мінімум три роки.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 року № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області припинило свою діяльність.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1139 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 року» правонаступником ОСОБА_1 Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області визначено ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області (УПО).

Згідно витягу з наказу ОСОБА_1 державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області №88о/с від 25 серпня 2015 року було призначено рядового міліції ОСОБА_2 прибулого з навчання з Вінницького вищого професійного училища ППО міліціонером групи охорони об’єктів Вознесенського міжрайонного відділення ОСОБА_1 державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, присвоївши чергове спеціальне звання «молодший сержант міліції» з 26.08.2015 року.

Відповідно до витягу з наказу ОСОБА_1 державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області №117о/с від 05 листопада 2015 року згідно п.9 Розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_2 було звільнено з 06 листопада 2015 року за п. 63 «к» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)).

Згідно витягу з наказу ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області №1 від 07 листопада 2015 року було призначено ОСОБА_2 поліцейським Вознесенського міжрайонного відділення ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області, присвоївши чергове спеціальне звання «капрал поліції» з 07.11.2015 року.

Наказом ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області № 54о/с від 21.05.2018 року сержанта поліції ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний наказ не скасовано та є чинним.

Після закінчення навчання період роботи у відповідача ОСОБА_2 складає 2 роки 8 місяці 28 днів.

Отже, умови договору з боку відповідача виконано не було, а кошти витрачені на його навчання у сумі 16706,61 грн. не відшкодовані. Доводи відповідача та його представника про припинення зобов’язання за укладеним договором між ним та УДСО при УМВС України в Миколаївській області у зв’язку з його звільненням 06.11.2015 року за ініціативою позивача є невірним трактуванням положень Закону України «Про Національну поліцію», оскільки згідно наказу №117о/с від 05.11.2015 року він був звільнений у зв’язку з переходом на роботу до правонаступника УДСО при УМВС України в Миколаївській області.

Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент укладення договору на навчання та прийняття на службу відповідача, при звільненні особи начальницького складу органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, такі особи відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у навчальному закладі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідні норми з цього приводу містяться в Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313.

Крім того, обов'язок відповідача щодо відшкодування вартості його утримання під час навчання у вищому навчальному закладі, сторони передбачили в п. 2.4 договору на навчання за кошти підрозділу Державної служби охорони в органах внутрішніх справ України від 30.04.2015 року № 313.

Таким чином, відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав і має заборгованість за навчання на загальну суму 15652,69 грн., що підтверджується договором №313 від 30.04.2015 року. Стосовно суми витрат пов’язаних з навчанням значених бухгалтерською довідкою, то суд її до уваги не сприймає з огляду на наступне.

Договір №313 від 30.04.2015 року був укладений, крім сторін, і Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України і за його умовами не передбачено можливості збільшення вказаної суми.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд постановляє рішення про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійне навчання в сумі 15652,69 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню 1650,82 грн. судового збору (1762 грн. (сплачений судовий збір) х 93,69 % (відсоток задоволених позовних вимог))

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області витрати на професійне навчання в сумі 15652,69 грн. (п’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят дві гривні шістдесят дев’ять коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 поліції охорони в Миколаївській області судові витрати в сумі 1650,82 грн. (одна тисяча шістсот п’ятдесят гривень вісімдесят дві коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: О.Є. Старжинська